Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 15:22

Журналісти та міжнародні журналістські організації мають не лише виборювати право на вільну і безпечну діяльність, але самі встановити стандарти відповідальності. Інформаційна війна навколо України має лише пришвидшити цей процес. Так вважають журналісти, які працюють в Європі і мають досвід роботи в європейських професійних журналістських організаціях.

Понад місяць тому Європейська асоціація журналістів (RUNE MEDIA) звернулася до Союзу журналістів Росії з листом, в якому закликала колег засудити інформаційну агресію провідних ЗМІ Росії щодо України. Європейські журналісти також запросили представників Росії взяти участь в діалозі між журналістами ЄС, України та Росії з проблем подачі спотвореної інформації та участі російських ЗМІ в створенні образу ворога. За словами президента Асоціації Віктора Чернишука, відповіді вони не отримали.

Проте в розмові з московським кореспондентом Радіо Свобода голова Спілки журналістів Росії Всеволод Богданов сказав, що і російські журналісти не проти облишити мову ворожнечі.

«Найбільше бажання в нас зробити так, щоб мова ворожнечі перейшла на мову взаєморозуміння, бажання вислухати, зрозуміти, інколи пробачити. В цьому контексті ми зараз працюємо з ОБСЄ, з Міжнародною федерацією журналістів у Брюсселі», – розповів голова журналістської спілки в Росії.

Представник ОБСЄ з питань свободи слова Дуня Міятович та представники інших журналістських організацій дійсно приділяють велику увагу роботі журналістів у зоні конфлікту в Україні. Проте головне питання, яке їх турбує – безпека роботи журналістів. Щодо якості журналістської роботи, небезпеки, яку несе мова ворожнечі, то тут представники міжнародних організацій воліють уникати прямих відповідей.

Я не думаю, що пропаганду можна подолати закриттям каналів, забороною певних точок зору. З нею потрібно боротися правдою, різноманітністю точок зору та професійною журналістикою

«Для мене, як для людини, яка має мандат захищати свободу слова, важливо сказати, що свобода слова не є абсолютом. Ми повинні знайти спосіб, як поводитися в тому випадку, коли такі повідомлення негативно впливають на суспільство. Але я не думаю, що пропаганду можна подолати закриттям каналів, забороною певних точок зору. З нею потрібно боротися правдою, різноманітністю точок зору, присутніх в медіа-просторі, та професійною журналістикою», – сказала Дуня Міятович в інтерв’ю Радіо Свобода.

Міжнародні журналістські організації не займаються питанням відповідальності журналістів – Лазарєва

Саме в тому, що більшість міжнародних журналістських організацій покликані захищати свободу слова, а не стандарти якості, вбачає проблему колишня керівник Українського відділення організації «Репортери без кордонів», а нині паризька кореспондентка журналу «Тиждень» Алла Лазарєва.

Обов’язком журналіста є перевірка інформації по кількох джерелах. А ми бачимо роботу так званих «журналістів», які беруть участь у допитах, і використовують свою позицію

«Міжнародні журналістські організації працюють як своєрідні журналістські профспілки. Як системи захисту прав і можливостей журналістів. Але на жаль, не займаються питанням відповідальності журналістів за ту інформацію, яку вони поширюють. Завданням цих міжнародних організацій є напрацювати політичний та змістовий інструментарій для того, щоб взятися не тільки за права, але і за обов’язки. А обов’язком журналіста є перевірка інформації по кількох джерелах. А ми бачимо роботу так званих «журналістів», які беруть участь у допитах, і використовують свою позицію. Я думаю, що це має бути ініціатива самих журналістів. Вони мають звернутися до цих міжнародних організацій, поставити це питання на порядок денний, і казати про питання відповідальності», – вважає Алла Лазарєва.

Цим шляхом вирішила піти і Європейська асоціація журналістів, яка відправила копії свого звернення до російських журналістів у штаб-квартири європейських спілок і асоціацій. А в тому випадку, якщо не відреагують і вони, обіцяють бойкотувати участь Спілки журналістів Росії в міжнародних зустрічах та звертатимуться до європейських урядів і Єврокомісії, щоб їх позбавили довгострокових акредитацій в країнах ЄС.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG