Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:24

Світова преса пише про вкрай негативний вплив на українську економіку збройного конфлікту на Донбасі та анексії Криму Росією. Також газети вказують на те, яким шляхом має йти НАТО, аби адаптуватися до нових викликів сучасності, які є не менш серйозними, аніж загрози часів Холодної війни. Також газети пишуть і про те, якою Захід хотів би бачити Росію і свої відносини з нею в 21-му столітті і чому президент Путін веде свою країну не вперед, а повертає в минуле.

Газета Financial Times пише, що в той час, як міжнародна увага останніми місяцями зосереджена на Східній Україні та геополітичному протистоянні з Москвою, інша дилема постає перед Києвом та його союзниками на Заході: економіка України у вкрай поганому стані. За найкращим сценарієм МВФ та інші фінансові установи, ймовірно, можуть прийти на порятунок зі ще більшими кредитами, аби допомогти уряду впоратися з бюджетним дефіцитом. За найгіршим сценарієм, програма допомоги від МВФ розміром у 17 мільярдів доларів, погоджена у квітні, може провалитися, і тоді може настати дефолт і реструктуризація боргів. Це б далі поглибило важку економічну ситуацію в Україні і заплямувало репутацію МВФ на тлі й без того проблемної програми порятунку з боку Фонду економіки Греції. «Якщо конфлікт триватиме ще кілька місяців у його нинішній формі, тоді наслідки для української економіки будуть величезними», – цитує газета одного з київських аналітиків. МВФ, виділяючи кредит, спирався на оцінки падіння ВВП на 5 відсотків цього року, але на зростання – вже в 2015-му. Представники МВФ робили оцінки невдовзі після анексії Криму Росією на тлі початку активізації сепаратистів на Сході України. Відтак МВФ не повністю враховував економічні наслідки конфлікту, який стався потім. За оцінками брокерської фірми Dragon Capital, лише втрата Криму скоротить ВВП України на 3,7 відсотка. Але промислова база на Сході є навіть більш важливою для України. За оцінками експертів, на Донецьку та Луганську області припадає десь 16 відсотків ВВП України і чверть експорту. Газета пише, що навіть коли Київ відновить повний контроль над Донбасом, а Росія забере руки від того регіону, економічні збитки, завдані конфліктом, будуть значними. Конфлікт зруйнував багато об’єктів інфраструктури індустріального регіону, включно з автошляхами, залізницями, водо- та газопостачанням, а також аеропорт у Донецьку, який був модернізований перед Євро-2012. Урядові представники не мають сподівань і на сільське господарство, яке раніше було двигуном зростання, компенсуючи проблеми металургії та машинобудування, як це було у попередні роки. Газета цитує прем’єра Арсенія Яценюка, який заявив, що «дякуючи особисто Путіну, ми втратили 15 відсотків цілого врожаю». МВФ нещодавно переглянув свої прогнози, і оцінив економічне падіння цього року більш реалістичною цифрою у 6,5 відсотків на цей рік. Але навіть і ця цифра може бути неточною. Газета цитує британського економіста Ґабріеля Стерна, який передбачає цьогорічне падіння української економіки на рівні 8,5 відсотків.

Газета Washington Times розміщує статтю про майбутнє НАТО перед наближенням дуже важливого в історії Альянсу саміту у Вельсі на початку вересня. НАТО, пише видання, виконувало свою функцію – не допустити захоплення Західної Європи Радянським Союзом, але сучасний світ не є безпечнішим. Куди не поглянути, скрізь смертельна небезпека: від радикальних ісламістських терористичних груп і майбутнього ядерного Ірану, від Росії, яка зосереджена на відновленні імперії, до Китаю, який зростає, тощо. Незважаючи на ці виклики в царині безпеки, існування союзу НАТО не є гарантованим, оскільки більшість його членів не витрачають рекомендовані 2 відсотки свого ВВП на оборонні цілі. Також немає спільного бачення загроз. НАТО занадто залежить від США в плані оборонних витрат. І хоча американці становлять 35 відсотків загального населення усіх членів НАТО, США несуть на собі 73 відсотки витрат на оборону. НАТО також потребує, на думку газети, розумнішої політики щодо Росії. У той час, як Путін зайнятий відновленням російської імперії, НАТО має потугу, яка може розтрощити Росію. І хоча оборонні бюджети країн НАТО падають, НАТО все ж витрачає на оборону в 10 разів більше, ніж Москва. А кар’єрний кадебіст Путін діє так, ніби ці цифри виглядають навпаки. НАТО повинна стати твердішою, вважає газета, включно з розширенням санкцій проти Росії, посиленням навчань у таких країнах як Грузія, держави Балтії, Польща і навіть у західній частині України. Але підхід не повинен обмежуватись лише батогом, повинні бути і пряники, вважає газета. Співпраця у космосі, а також протистояння спільній загрозі з боку радикального ісламу має зближувати НАТО і Росію.

Газета Christian Science Monitor пише, що президент Путін, з одного боку, надсилає до України колону вантажівок із нібито гуманітарною допомогою, але водночас шле конвої з озброєннями для підтримуваних Москвою сепаратистів на Сході України. А зараз він говорить примирливим тоном і готовий до розмови з українським президентом Петром Порошенком під час зустрічі, яка має відбутися 26 серпня. То як це розуміти? – запитує газета і дає відповідь: російський президент хоче знайти місце для його країни у світі, який проходить повз неї. Коли країна втрачає відчуття напрямку руху та мети, тоді закордонні авантюри можуть слугувати корисним об’єднавчим фактором. Замість того, щоб дивитися вперед, президент Путін дивиться в минуле з тугою за імперською та радянською Росією. Він намагається влити енергію в свою країну довкола ідеї об’єднання російськомовних у нині незалежних пострадянських країнах із «матінкою Росією». Росія Путіна багата не ресурси, включно з нафтою та газом, але цього недостатньо диверсифікованій економіці 21-го століття. Населення Росії перебуває в застої, пише газета. Так, російські олігархи стали супер-багатіями, але не через інновації. Видання пише, що навіть американський штат Алабама випереджає Росію щодо кількості патентів, виданих за останнє десятиліття. Але занепад Росії не в інтересах світу. Західні економічні санкції, можливо, є корисними в короткотерміновому вимірі, але метою є стабільна Росія, яка сполучена економічно й іншими каналами з Європою, США та цілим світом, а не є хворим та ізольованим російським ведмедем, зазначає газета.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG