Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:08

Візит Меркель до Києва – це спроба переконати Путіна, а не Порошенка – політолог


Україна – єдина та неподільна, Крим – незаконно анексовано Росією, на відновлення Донбасу виділять 500 мільйонів євро. Саме такими тезами завершились переговори президента України Петра Порошенка з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Меркель, однак, наполягає: слід не воювати, а дипломатично домовлятись із Росією.

Мирне врегулювання українсько-російського конфлікту – це один із останніх шансів федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель довести, що вона має великий вплив не лише на Україну, але й на Росію. Таку думку висловив у бесіді з Радіо Свобода політолог Віктор Небоженко. Він зазначає, що візит Меркель до Києва 23 серпня – це спроба вплинути не стільки на офіційний Київ, скільки на президента Росії Володимира Путіна.

«Для Німеччини та Ангели Меркель зокрема зараз складна ситуація, дуже складна. З одного боку, Німеччина в особі Ангели Меркель активно діє на міжнародній арені, передаючи важку зброю курдам (в Іраку – ред.), а не Україні. А, з іншого боку, намагається припинити і зупинити воєнний конфлікт, який розв’язала Росія на сході України. І якщо вона цього не зробить – за неї це зробить міжнародна спільнота загалом і, можливо, Америка», – додає експерт.

Німеччина готується виділити Україні півмільярда євро

За підсумками переговорів президент України Петро Порошенко оголосив: Німеччина виділить 500 мільйонів євро допомоги на відбудову Донбасу. Порошенко зазначив, що за останні два місяці мав понад 20 телефонних розмов та декілька зустрічей із Ангелою Меркель. Таким чином, наразі вдалося налагодити найактивніший діалог між країнами з часів здобуття Україною незалежності.

Порошенко також додав, що «пані Ангела, як ніхто інший, знає і розуміє сутність проблем, з якими зіткнулась Україна та вся Європа». «Я хотів би подякувати пані Меркель за ті рішення, які ми сьогодні обговорили. Це і 20 найважчих поранених українських військовослужбовців, яких коштом німецького уряду приймуть у Німеччині, це створення спеціального фонду, який буде оголошений на донорській конференції у вересні в ЄС, де буде надано 500 мільйонів євро на відновлення інфраструктури Донбасу», – заявив президент.

Ангела Меркель додала: ці кошти будуть виділені у формі приватних інвестицій в інфраструктуру Донбасу для відновлення шкіл, забезпечення водопостачання, розміщення внутрішньо переселених українців та лікування поранених. На думку політолога Віктора Небоженка, обіцяні500 мільйонів євро – це «невеликі гроші як для надзвичайно сильної німецької економіки». Проте цю фінансову допомогу варто сприймати як дружній жест з боку країни та гарантії подальшої підтримки з боку ЄС.

«Це вперше за 22 роки існування України, коли нам дає гроші конкретна країна (а не організація – ред.). Це також означає, що Німеччина вступила в певну економічну конкуренцію з Америкою», – вважає експерт.

Меркель: Україні потрібна децентралізація, а не федералізація

Свою підтримку Україні Ангела Меркель засвідчила не лише обіцяними грошима, а й визнавши територіальну цілісність та неподільність країни. Канцлер спростувала думку про те, буцімто вона підтримує федералізацію України. За словами Ангели Меркель, фактично вона закликала надати регіонам більше прав та обов’язків. Глава німецького уряду наголосила: Німеччина зробила висновки з уроків історії і не допустить нового поділу Європи.

Федералізація може зашкодити цілісності України.

«Німеччина виступає за децентралізацію. Але є певні труднощі: якщо ми говоримо про німецьку федералізацію, то в Україні це розуміється по-іншому. Федералізація може зашкодити цілісності України. Те, що у нас мається на увазі під федералізацією, в Україні називається децентралізацією, і це те, чого прагне президент України», – сказала Меркель.

Політолог Віктор Небоженко вважає, що з боку канцлера така заява – не гра слів, адже Німеччина дійсно не зацікавлена в ослабленій і поділеній Україні. Мова йде, на його думку, саме про реформу місцевого самоврядування. Небоженко припускає, що розмовами про децентралізацію канцлер Німеччини пробує вмовити Путіна «визнати хоч якусь форму України, і при цьому зберегти обличчя».

Путін уже не в змозі самостійно зупинити війну – Небоженко

Не менш категорично прозвучала заява Меркель про те, що Німеччина не визнає анексію Криму Росією і вбачає в цьому порушення світового порядку, встановленого після Другої світової війни.

Якщо цей принцип ми визнаємо, то тоді у нас у всій Європі таке може відбуватися.

«Це відбулося з порушенням територіальної цілісності в Європі, і якщо цей принцип ми визнаємо, то тоді у нас у всій Європі таке може відбуватися. Тоді це торкнеться не тільки України, але і в кожній європейській країні можуть виникати претензії до тих або іншим районів, що порушить мирне співіснування в Європі», – закцентувала Меркель.

Таку однозначність політолог Віктор Небоженко пояснює кількома факторами. По-перше, на його думку, це відлуння Другої світової війни, коли Німеччина і сама анексовувала території, виступаючи агресором, яким наразі є Росія. Таким чином, визнання Меркель статусу Криму – це не хитрість, а принципова позиція, яку висловив би будь-який німецький канцлер, додає експерт.

«Німеччина принципово тримається Ялтинського міжнародного договору, що передбачає незмінність кордонів. Якби будь-яка країна, наприклад, Туреччина, напала і відібрала би у Росії Кубанську область, то Меркель теж захищала б ображеного Путіна. Німеччина зараз має значну воєнно-політичну вагу, тож аби її не боялись, вона змушена постійно повторювати: «Ми не дозволимо ні собі, ні будь-кому іншому міняти карту Європи», – вважає політолог.

Не варто думати, що Путін зараз цар, який розпоряджається усією Росією.

По-друге, на його думку, Меркель починає розуміти, що Путін більше не контролює російську «воєнщину». Таким чином, канцлер подає Путіну децентралізацію як примарний шанс визнати політично-територіальний устрій України та відступити. «Не варто думати, що Путін зараз цар, який розпоряджається усією Росією, – наголошує Віктор Небоженко. – Можливо, до цієї війни так і було, але наразі великий потік несанкціонованої зброї, і російські добровольці заходять (на територію України – ред.) і без вказівок Путіна. І зробити з цим він уже нічого не може. У нього немає сил зупинити війну. Це доведеться робити Україні та міжнародній спільноті».

Чого чекати від переговорів у Мінську?

Політолог Віктор Небоженко додає, що «не варто думати, буцімто Путіну дуже сподобалась новина про приїзд Меркель до Києва напередодні зустрічі в Мінську». На його думку, цей візит дасть канцлеру більший простір для дипломатичних маневрів, аніж матиме Путін на майбутніх переговорах. Окрім того, це свідчить, що Україна та Німеччина матимуть спільну точку зору на вирішення конфлікту, зокрема – відновлення українсько-російського кордону та зупинення війни.

«Окрім того, тезиси Меркель про те, що не можна закривати очі на проблему Криму, а також що війна має бути зупинена за участю як України, так і Росії, змусять Путіна замислить, чи варто взагалі летіти на зустріч до Мінську, якщо приятельська Німеччина виступає проти його інтересів», – додав експерт.

Небоженко вважає, що покладати великі сподівання на зустріч Порошенка з Путіним у Мінську не варто. Для України ці переговори будуть способом продемонструвати Заходу готовність дослухатися до його рекомендацій. А для Заходу, наголошує політолог, це хороший шанс, аби змусити Путіна визнати свою відповідальність.

Важливо вести ці переговори, аби Захід знав, чого Путін хоче від України.

«Важливо вести ці переговори, аби Захід знав, чого Путін хоче від України, – пояснює експерт. – Щоб Путін визнав себе агресором, він має щось таке заявити. Не забувайте, що і стосовно Криму, і стосовно сходу України у нього дволика позиція, він каже: мовляв, це все не я. А він має прямо сказати: я залишаю за собою Крим. Щоб усі це чули. Після чого увесь світ скаже: а от і агресор!».

Віктор Небоженко також закцентував на тому, що наразі Конгрес США розглядає у третьому читанні закон, у якому відкрито порушується питання про воєнно-політичну та воєнно-технічну допомогу Україні, навіть в обхід НАТО. За словами експерта, прецедентів цьому закону не було з 1945 року.

«І якщо Київ зробить якісь геополітичні помилки в Мінську, піде на якісь зміни в національній безпеці, то я не думаю, що Конгрес ухвалить цей закон. Але якщо цей закон ухвалять, можете не сумніватися, що Америка допоможе Україні не менше, ніж Німеччина. Грубо кажучи, ми можемо розраховувати на не меншу суму з боку американців», – зауважив експерт.

Ангела Меркель у Києві вдруге. Перший її офіційний візит відбувся у 2008 році. З тодішнім президентом Віктором Ющенком канцлер Німеччини тоді обговорювала питання європейської та євроатлантичної інтеграції України, енергетичну та інвестиційну співпрацю. В Україну доби президентства Віктора Януковича Ангела Меркель не приїжджала.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG