Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 14:16

Кліффорд Ґедді, експерт Інституту імені Брукінґса, вважає, що Путін ніколи не демонстрував бажання бути лідером у світі. Ґедді переконаний, що Путіна влаштовує той факт, що саме США грають провідну роль у світі, а не Росія. Також Путін вважає, що дотримання міжнародних правил необхідне, але до того моменту, поки це в його інтересах. Коли він порушує правила, говорить експерт, він апелює до прикладу США, говорячи: «Ви теж так робите».

«Він має «проект» з великої літери, місію з великої літери – месіанську місію. Він сам заявив, що зберегти Росію від розпаду – його історична місія. Його проект дуже великий і він має мало спільного з Україною. Він вважає, що Росія була б такою ж великою як і США, якби не війни та революції, саме тому він переконаний, що Захід штовхає його на повномасштабну війну в Україні. Він вірить у Росію, і думає, що якщо Захід облишить Росію, не ставитимете їй палки в колеса, то вона буде великою цивілізацією», – сказав Ґедді.

С’юзан Ґлессер, редактор журналу «Політіко», вважає, що те, що називається «путінізмом», є напористим націоналістичним проектом, яким займається Путін усі ці роки.

«Я думаю, що подолання того, що він бачив як катастрофічну нестабільність, що прийшла після розпаду Радянського Союзу, завжди було пріоритетом для Путіна», – заявила С’юзан Ґлессер.

Строуб Телботт, президент Інституту імені Брукінґса, вважає, що Путін щиро вірить у те, що Майдан був інспірований Вашингтоном-Берліном-Лондоном.

Путін є найбільш сильним лідером в Кремлі з часів Сталіна. Однак він не є Сталіном, бо він залежить від еліти, яка його оточує, і ця еліта глобалізована

«Росія – параноїдальна країна, має параноїдальну систему, яка сама створює собі ворогів на своїй периферії. Путін є найбільш сильним лідером у Кремлі з часів Сталіна. Однак він не є Сталіном, бо він залежить від еліти, яка його оточує, і ця еліта глобалізована: вона має рахунки у швейцарських банках, а її діти навчаються у західних школах. Якби Путін дійсно був стратегом, то він би переймався трьома проблемами: Китаєм, зростанням політичного ісламу на півдні та так званим фактором Поґо – «наш ворог – ми самі». Найкращий приклад цього – демографічна бомба уповільненої дії: слов`янська складова Російської Федерації у великому негативному зростанні», – відзначив Строуб Телботт президент Інституту ім. Брукінґса.

Експерти також приділили увагу економічній ситуації в Росії.

«Ми надаємо Євразійському Союзу занадто багато уваги. Той, хто серйозно думає, що Євразійський Союз, навіть в його ідеальному стані, зможе змагатися з ЄС, – ідіот. Путін не ідіот. Росії потрібні ринки для її застарілої економіки, які дісталися Росії після розпаду СРСР. Ці компанії не можуть нічого нікому продати поза межами свого ж ринку. Тому вони і продають це колишнім республікам СРСР», – заявив Кліффорд Ґедді експерт Інституту ім. Брукінґса.

Строуб Телботт вважає, що ситуація в Україні не є внутрішнім конфліктом. Це є війна Росії проти свого сусіда.

«Росія вторглася в Україну. Вони зробили це поступово: через введення зелених чоловічків, це можна назвати прихованним нападом. І Путін програє. Росіяни програють. Проблема у тому, чи визнає він поразку чи оголосить перемогу і піде додому. Путін зараз на межі: він або розпочне широкомасштабну війну проти України, або він відступить. Якщо Росія введе регулярні частини і відіб’є Донецьк, Луганськ і Слов’янськ, і, можливо, Одесу. Росія почне воювати в містах. Пам’ятаєте Афганістан? Так, ситуація трохи інша, ніж в Афганістані, але там все не дуже добре скінчилося», – заявив Строуб Телботт.

На думку Телботта, Путін має прийняти це рішення саме в найближчі сім днів, які можуть виявитися вирішальними для долі України, Росії та, можливо, значної частини Європи.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG