Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:27

Батьківський контроль і вчительська ініціатива: хто обиратиме нові підручники?


©Shutterstock

©Shutterstock

Київ – Змінити систему відбору шкільних підручників обіцяє Міністерство освіти. Тепер до цієї процедури залучать вчителів та активістів. Проблему неякісних посібників обговорюють вже кілька років, а деякі батьки навіть створили громадську ініціативу, що відстежує помилки та порушення авторських прав у виданнях. Утім, кажуть вони, друкарські хиби – це дрібниці. Книги написані за радянським зразком, не відображають реальне життя дітей і не мотивують до пізнання. Напередодні нового навчального року Радіо Свобода з’ясовувало, якими мають бути сучасні підручники і коли вони з’являться в українських школах.

Громадська ініціатива «Батьківський контроль», що стежить за якістю підручників, з’явилася кілька років тому – після того, як одного разу журналістка Зоя Звиняцьківська зазирнула в «Буквар» доньки-першокласниці. В книзі виявилось повно помилок і спотворених цитат. Але найголовніше – підручник представляв дуже дивну картину світу.

Дітей зовсім не вчать, як поводитися в театрі, метро або аеропорті. Більше того, складається враження, що окрім українців, у світі більше не існує ніяких націй

«Більшість описаного в ньому відбувається у селі. Міських сюжетів – обмаль. Дітей зовсім не вчать, як поводитися в театрі, метро або аеропорті. Більше того, складається враження, що окрім українців, у світі більше не існує ніяких націй», – каже активістка.

Після кількох публікацій Зої Звиняцьківської на шкільні підручники звернули увагу й інші батьки, а також – письменники та ілюстратори, чиї твори (без відома авторів) були вільно інтерпретовані або використані у букварях. Як виявилося, нехтувати авторським правом цілком дозволяє шкільна програма.

Тодішнє Міністерство освіти відреагувало на претензії і навіть влаштувало відповідні слухання у Верховній Раді. Результатів це, однак, не дало. Зоя Звиняцьківська каже: підручники чинної програми гірші за попередні. Обіцяних додатків з виправленими помилками так і не дочекалися. Більше того, за Табачника запровадили так звані «лінійки» книжок – коли автор, пройшовши конкурс з підручником для, скажімо, першого класу, мав право на фінансування посібників для інших класів вже поза конкурсом. Зараз ці книжки продовжують друкувати.

Підручники замовлятимуть вчителі

Разом з тим, нове Міносвіти почало розробляти нову систему відбору підручників. Колишня схема зосереджувала усі повноваження у Міністерстві. Конкурс проводили чиновники, і він перетворився на формальність – наприклад, за останні кілька років профінансували 24 підручники, які взагалі не брали участь у конкурсі. А ціни на виконання держзамовлення визначає виключно «Укрвидавполіграфія». Таким чином підручники друкували лише кілька видавництв, що мали корупційні зв’язки з Міносвіти.

Тепер урядовці хочуть передати повноваження у відборі літератури вчителями. Олена Дубовик, фахівець з Інституту інноваційних технологій та якості освіти, пояснює: автори подаватимуть не рукопис, а готовий оригінал-макет та його електронну версію.

На першому етапі експертизу проводитимуть вчителі, громадськість, методисти, викладачі вишів, експерти з Академії наук тощо

«На першому етапі експертизу проводитимуть вчителі, громадськість, методисти, викладачі вишів, експерти з Академії наук тощо. На другому етапі усі навчальні заклади України переглядають електронні версії і вирішують, які підручники замовити», – каже Олена Дубовик.

У більшості країн Європи підручники обирають викладачі, учительські конференції та шкільні ради. Фінансування здебільшого державне, або ж батькам компенсують витрати, як, наприклад, у Польщі.

Проблема в програмі?

Нова система могла б залучити до написання підручників нових авторів. Зараз це роблять переважно педагоги поважного віку, що мало спілкуються з новим поколінням і не розуміють критики на свою адресу, каже Зоя Звиняцьківська. Але зауважує: підручники – лише віддзеркалення шкільної програми. Адже пишуть посібники саме за нею.

«У ній є суто педагогічні речі, а є абзац, який називається «Соціально-культурна складова». І з нею великі проблеми. За нею, дитина має знати прапор, герб, гімн, народні символи (типу калини), а також народні звичаї та обереги. Мені здається, треба більше приділяти увагу не цьому, а принципам толерантності та демократичним цінностям», – каже вона.

Це стосується підручників молодшої школи, однак у старших класах ситуація не краща, вважає письменниця та редактор порталу дитячої літератури «Барабука» Тетяна Щербаченко.

Дуже багато питань до української літератури. Йдеться не лише про застарілі відомості або ідеологічну спрощеність в поданні матеріалів, але про їхню відірваність від сучасного бачення

«Дуже багато питань до української літератури. Йдеться не лише про застарілі відомості або ідеологічну спрощеність в поданні матеріалів, але про їхню відірваність від сучасного бачення. Усі спроби актуалізувати дитячу літературу або знання про сучасних українських письменників лишаються незначними», – каже вона.

Шкільна програма, ухвалена у 2012 році, й досі є чинною. Державні стандарти запроваджуються поетапно, і влітку Міносвіти розглянуло зміни до окремих програм з української літератури, історії та інформатики, каже Олена Дубовик. А підручники для четвертого та сьомого класів, які мають надрукувати наступного року, обиратимуть вже за новими правилами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG