Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:16

Євроінтеграція звільнила поляків із «неволі історії», але не позбавила патріотизму


Варшава – Вступ Польщі в Європейський союз не зробив Польщу менш польською. Поляки надалі сильно прив’язані до своєї національної ідентичності, а приналежність до європейської спільноти сприймають як щось природнє. Натомість, наголошують польські експерти, євроінтеграція звільнили поляків з «неволі історії», тепер пересічний поляк більше зосереджений на майбутньому своєї країни, ніж на її минулому.

10 років тому, коли Польща вступала в ЄС, польський інтелектуал Кшиштоф Зануссі видав книжку есеїв «Біґос не зникне». Біґос – це традиційна польська страва з тушкованої капусти, один із символів народної культури. Таким чином, жартома, Зануссі переконував співвітчизників-євроскептиків у тому, що Євросоюз не знищить польський національний колорит. Сьогодні, коли Польща відчутно інтегрувалася в європейські структури, більшість поляків уже впевнена в тому, що рідному біґосу в ЄС нічого не загрожує.

Мацей Ґдуля, соціолог із Варшавського університету ілюструє цю тенденцію даними досліджень. «Відбулися цікаві зміни. У 1990-х роках більш-менш 20 відсотків поляків говорили, що відчувають себе європейцями, натомість тепер тільки 7 відсотків ототожнюють себе передусім з Європою. Це не значить, що поляки стали євроскептиками, просто вони почали по-іншому до цього ставитися, тепер Європа – це щось очевидне», – розповідає соціолог.

70 відсотків передусім ототожнюють себе з рідним містом

За словами Мацея Ґдулі, поляки залишаються одним із найбільш прив’язаних до своєї національної тотожності народів Європи. За даними опитувань, 50 відсотків населення Польщі пишається своєю національністю. Це досить високий показник порівняно з іншими державами ЄС, каже соціолог. Такий високий рівень патріотизму спричинений як ініціативами знизу, діяльністю різних неурядових організацій, так і політикою держави, відзначає Ґдуля. «Національні ідеї сильно підкреслені і в популярній культурі, і в політичних дебатах. У нас знімають дуже багато фільмів про польські перемоги, наприклад про війну з більшовиками в 1920 році, про польські повстання. Навколо цього будується польська історична пам’ять. З цим пов’язані привабливі для людей ініціативи, дуже популярними стали групи історичних реконструкцій. Цього є дуже багато», – зазначив соціолог.

Водночас, наголошує Ґдуля, впродовж останніх років дедалі відчутнішою стає тенденція зміни колективних цінностей на індивідуальні. Аж 70 відсотків опитаних поляків, каже він, передусім ототожнюють себе з містом чи селом, у якому живуть, а вже потім з країною. Крім цього, говорить експерт, середньостатистичний поляк почав набагато більше часу присвячувати тому, як і з ким провести свій вільний час. Ґдуля пояснює: «З іншого боку люди дедалі частіше говорять про те, що для них велике значення мають друзі , що друзі і вільний час – це щось важливе в їхньому житті. Це те, що відчутно змінилося у Польщі впродовж останніх 25 років».

Змінився образ національного героя – Становський

Кшиштоф Становський, директор Міжнародного фонду «Солідарності», виховувався у патріотичній польській родині, був одним із активістів скаутського руху. У комуністичній Польщі його переслідували і ув’язнили за опозиційну діяльність. Сьогодні, озираючись у минуле, Становський говорить про зміни, які відбулись у Польщі після повалення комунізму.

Пам’ятаючи про історію, ми водночас набагато більше зосереджуємося на тому, що завтра і післязавтра, на тому як нам жити

«Коли я ріс, польське суспільне життя було сильно занурене в історію, – зазначає він. – Пам’ять про минуле здавалася важливішою від того, що відбувається тепер. Економічна ситуація була безнадійною, важко було пишатися своєю державою. Тепер це сильно змінилося. Сьогодні, пам’ятаючи про історію, ми водночас набагато більше зосереджуємося на тому, що завтра і післязавтра, на тому як нам жити».

Колишній дисидент, а сьогодні керівник великого міжнародного фонду поділився з Радіо Свобода власною думкою про те, що саме можна вважати значною зміною в польській системі цінностей. Він розмірковує: «Найважливіша зміна, про яку треба сказати, – це зміна образу національного героя. 20-25 років тому, героєм можна було стати двома способами – так як це було впродовж останніх 400 років – або вбити багатьох сусідів, або загинути від рук сусідів. Геройство найчастіше пов’язували з участю у війні. Результатом зближення з Європою стало створення іншого типу стосунків із сусідами – ми перестали бути невільниками історії». Становський щасливий, що своїх чотирьох дітей виховував у час, коли патріотизм перестав сприйматися як щось, що асоціюється передусім зі збройною боротьбою.

Половина опитаних хоче збільшити фінансування армії

Разом з тим, говорить Кшиштоф Становський, події останнього року в Україні у Польщі сприймають з великою тривогою. Він каже, що донедавна вважав себе представником першого за останні кількасот років покоління поляків, яке не зазнає війни ані у Польщі, ані в близькому сусідстві. Він цитує слова польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського про те, що останні 25 років були найспокійнішими і найстабільнішими в новітній історії польської держави.

У свою чергу соціолог Мацей Ґдуля наголошує, що розвиток подій в Україні помітно впливає на настрої польського суспільства. Він розповів: «50 відсотків опитаних готові погодитися на більші витрати на обороноздатність країни, і це при тому що ці витрати у Польщі й без того досить високі, а польська армія може розраховувати на постійний потік грошей на свої потреби». Такі настрої, наголошує експерт, дуже промовисті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG