Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:58

Чи була важливою зустріч у Мінську?


(Зліва направо) Нурсултан Назарбаєв, Володимир Путін, Олександр Лукашенко, Петро Порошенко, Катрін Аштон, Ґюнтер Еттінґер, Карел де Гюхт, Мінськ, 26 серпня 2014 року

(Зліва направо) Нурсултан Назарбаєв, Володимир Путін, Олександр Лукашенко, Петро Порошенко, Катрін Аштон, Ґюнтер Еттінґер, Карел де Гюхт, Мінськ, 26 серпня 2014 року

Петро Порошенко, виступаючи у середу на з’їзді партії «Солідарність», де ухвалили рішення про перейменування політичної сили на «Блок Петра Порошенка», торкнувся і своєї участі у саміті в Мінську, де він, зокрема, напередодні пізно увечері мав тривалу розмову з президентом Росії Володимиром Путіним

Ніяких торгів навколо суверенітету, територіальної цілісності, вибору українського народу – європейського вибору – бути не може

За словами президента Петра Порошенка, у Мінську «були дуже ефективно проведені переговори, на яких чітко наголошується: ніяких торгів навколо суверенітету, територіальної цілісності, незалежності нашої держави, суверенного вибору українського народу – європейського вибору – бути не може».

У вівторок у Мінську президент України провів і двосторонні переговори з верховним представником ЄС із закордонних справ Катрін Аштон.

Незадовго до поїздки Петра Порошенка до Мінська лунало багато суперечливих думок, чи варто було президентові погоджуватися на цю поїздку.

Олексій Мельник

Олексій Мельник

Із запитанням, наскільки важливою вона виявилася і чи дала вона позитивні результати, Радіо Свобода звернулася до співдиректора програм закордонної політики та міжнародної безпеки Центру імені Разумкова Олексія Мельника.

Ця поїздка була важливою. І попри те, що Росія робила все, щоб спровокувати Україну відмовитися від цієї зустрічі

– Я думаю, що ця поїздка була важливою. І попри те, що ні в кого не було ніяких ілюзій стосовно результатів цієї зустрічі. Було абсолютно очевидно, що українською стороною ухвалене тверде рішення стосовно участі в цій зустрічі. Тому що, якщо подивитися на хронологію кількох днів, які передували цій зустрічі, то спостерігалася інтенсивна ескалація з боку Росії конфлікту, в тому числі із захопленням, як ви пам’ятаєте, російських військовослужбовців на території України – тобто це вже була ознака прямої агресії, обстрілу з вертольотів українського прикордонного поста із загибеллю українських прикордонників. Росія робила все, щоб спровокувати Україну, відмовитися від цієї зустрічі.

Путін своїм виглядом, поведінкою демонстрував зневагу до України і до інших учасників, принаймні від Європейського союзу

​Та поведінка, яку демонстрував Путін на цій зустрічі, починаючи з його запізнення і потім багато хто відзначив: на фотографіях, які були, він усім своїм виглядом, поведінкою демонстрував зневагу до України і до інших учасників, принаймні від Європейського союзу. І саме тому, очевидно, що оцінюючи результати цієї зустрічі, ми можемо сказати, що в нас не було ілюзій, а більше того – у нас немає ілюзій стосовно того, що зустріч принесла якісь результати, які матимуть позитивне продовження. Нічого нового ми не почули і навряд чи можна буде чогось сподіватися, якихось перемін.

– Дехто висловлює думку, що головна інтрига цього саміту була в тому, чи взагалі відбудеться, так би мовити, спаринг (тренувальний поєдинок у бойових мистецтвах) між Порошенком і Путіним. На Вашу думку, що було головною інтригою?

Путін, очевидно, десь у глибині душі починає розуміти ту тупикову ситуацію, в якій він зараз опинився

– Ну, звичайно, це була інтрига і, якщо говорити, про головну інтригу чи загадку, то це те, про що говорили два президенти. Але сам факт, що Путін, висловлюючись російською, «снизошёл» до того, щоб зустрітися з президентом України, говорить про те, що, очевидно, він десь у глибині душі починає розуміти ту тупикову ситуацію, в якій він зараз опинився. Хоча це, знову ж таки, не свідчить про те, що він налаштований на продуктивне рішення.

– Сьогодні на брифінгу заступник голови адміністрації президента Валерій Чалий звернув увагу на те, що у Мінську дуже важливими були зустрічі, двосторонні, Петра Порошенка з президентами Білорусі і Казахстану. Наскільки важливі, на Вашу думку, ці зустрічі?

Назарбаєв і Лукашенко розуміють, що те, що виробляє, образно кажучи, Путін в Україні – вони ніяк від цього не застраховані

– Для мене, принаймні, було досить обнадійливо почути, що склалося таке враження, що немає такої одностайної підтримки навіть серед небагатьох союзників, які є у Росії, і це при тому, що як Назарбаєв, так і Лукашенко прекрасно розуміють рівень своєї залежності від Путіна. Водночас вони також свідомі того, що те, що виробляє, образно кажучи, Путін в Україні, вони ніяк від цього не застраховані.Навряд чи вони налаштовані повністю підтримувати Путіна в усіх його діях. Це вселяє певний оптимізм, Україні слід також шукати союзників і серед лідерів країн, які зараз вважаються союзниками Путіна.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG