Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:21

Завдяки Революції Гідності вчорашні опозиціонери сьогодні при владі. Виявляється, тепер деякі з них займаються тим, проти чого боролися. Схеми, які розроблялися ще за часів Віктора Януковича, отримують друге дихання. Однією з таких є корпоратизація, тобто перетворення на акціонерне товариство, головного державного регулятора на ринку продовольства України – бюджетного Аграрного фонду.

Від роботи Аграрного фонду залежить продовольча безпека України. За рахунок державних інтервенцій він регулює ціни на основні соціально-значимі товари, влючаючи зерно, муку, гречку, цукор і вершкове масло. Всього перелік об’єктів державного цінового регулювання налічує 15 товарів.


«Аграрний фонд – це є регулятор ринку. Коли йде збирання зерна і ціна на зерно падає, держава в цей момент підтримує товаровиробника, купуючи, скажімо, мільйон-два мільйона тонн зерна. Таким чином держава ціну тримає. Під зиму держава зерно, яке у неї є, викидає на ринок, не даючи спекулянтам підняти ціну на муку», – каже Олександр Барановський, колишній міністр аграрної політики України, за його керівництва в 2005 році і був створений Аграрний фонд.

Цінова стабільність на ринку продовольства обходиться недешево. У 2013 році на свою діяльність Аграрний фонд отримав з держбюджету понад 7 мільярдів гривень, на 2014 рік – закладено ще 2 мільярди.

Вочевидь, такі великі суми не давали чиновникам спокійно спати. За часів Віктора Януковича в них виникла ідея перетворити Аграрний фонд з державної спеціалізованої установи в публічне акціонерне товариство.

Вже тоді в учасників агропромислового комплексу виникли підозри, розповідає головний аналітик Української аграрної асоціації Мар’ян Заблоцький. «Якщо ви робите з державної установи публічне акціонерне товариство, це означає що вона вже може відкривати рахунок в комерційному банку. Це вже надає значно більше можливостей оперувати коштами і, можливо, навіть створити якісь корупційні схеми», – зазначив він.

За президентства Януковича за перетворення Аграрного фонду в акціонерне товариство відкрито виступали особисто на той момент міністр АПК Микола Присяжнюк та його кум – колишній голова Аграрного фонду Ігор Якубович. У Верховній Раді у цій справі їм допомагали одіозний тепер народний депутат від Партії регіонів Олег Царьов і голова профільного комітету Григорій Калетник, що неодноразово вносили на розгляд парламенту відповідні законопроекти.

Але, незважаючи на всі потуги, законопроект двічі не набирав голосів у парламенті. Проти виступили майже всі тодішні опозиційні депутати, особливо жорстку позицію займала партія «Свобода». Ось витяг зі стенограми від 2013 року:

Однак вчорашні опозиційні депутати від «Свободи» – як тільки опинилися при владі – стали раптом змінювати свою позицію.

Наприклад, ось що написав у своєму блозі свободівець Ігор Мірошниченко:

Більше не заперечує проти акціонування Аграрного фонду інший свободівець – Ігор Сабій, який був затятим супротивником цього в минулому, коли був в опозиції, а не при владі. «В принципі, залежно яким товариством він стане. Якщо це буде акціонерне товариство, 51 відсоток якого буде мати держава – це одне питання. Якщо це буде просто приватна структура – це є зовсім інше питання», – заявив Сабій програмі «Схеми».

Тепер, коли «Свобода» отримала посаду міністра Агропрому і її зайняв Ігор Швайка – ця політсила вже не проти перетворення державного Аграрного фонду на акціонерне товариство.

Ігор Швайка

Ігор Швайка

«Я дав завдання комплексно підійти до того, яка була логіка створення публічного акціонерного товариства Аграрний фонд, в чому полягала його задача. Або це є фінансова інституція, або це є окремий суб’єкт, якій працює на ринку. Якщо функція дублююча або їх можна об’єднати, то ми спокійно підемо сьогодні на це», – повідомив «Схемам» міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка.

Віктор Пинзеник

Віктор Пинзеник

У Верховній Раді вже лежить законопроект про перетворення бюджетної установи Аграрний фонд – на публічне акціонерне товариство. Але схоже, що далеко не всі народні депутати поділяють дану ініціативу. «В мене є більш радикальна пропозиція: створити акціонерне товариство Кабінет міністрів України», – каже заступник голови фракції «УДАР» Віктор Пинзеник. На його думку, це недопустимі речі, бо Аграрний фонд – це не є комерційна структура. «Аграрний фонд створювався не для заробляння грошей, – вважає він. – Мене дивує, що сьогодні навіть у Верховній Раді є ще один такий закон, яких перетворює публічні органи влади, яка ніколи не має мати діяльності комерційного характеру, в акціонерні товариства».

А поки в парламенті киплять баталії навколо реформування Аграрного фонду, схоже що представники нової влади вже придумали, як експлуатувати винаходи своїх попередників.

У 2013 уряд Азарова теж хотів, але не встиг через парламент акціонувати Аграрний фонд. Тоді регіонали пішли в обхід. Кабінет міністрів своєю постановою створив паралельне однойменне публічне акціонерне товариство Аграрний фонд.

Щоб залучити кошти у свій статутний капітал – новостворене ПАТ випустило облігації на 2 мільярди гривень.

Тоді їх викупив близький до так званої «сім’ї» Януковича «Брокбізнесбанк» бізнесмена Сергія Курченка, але не за власні кошти, а за кредитні – отримані від Національного банку України. Тобто за наші з вами. Отримавши 2 мільярди цілком реальних гривень, ПАТ Аграрний фонд розмістив їх на депозиті у тому ж таки «Брозбізнесбанку». Згодом з’ясувалось, що гроші з рахунку були виведені, а сам банк став банкрутом. Державні 2 мільярди розчинилися.

Генеральна прокуратура лише через півроку змогла виявити факт незаконного заволодіння мільярдами, і заарештувала низку виконавців схеми, оскільки її організатори вже давно перебувають за кордоном, очевидно разом із грошима.

«За результатами проведеного кримінального розслідування, встановлено, що протягом лютого 2014 року перший заступник голови Національного банку Приходько, за попередньою змовою із головою правління ПАТ Аграрний фонд Кірюком, та службовими особами ПАТ «Брозбізнесбанк», зокрема головою наглядової ради Бугаем незаконно заволодів грошовими коштами ПАТ Аграрний фонд у розмірі 2 мільярди 69 мільйонів гривень», – відзвітував перший заступник Генерального прокурора України Микола Герасим’юк.

Вся ця оборудка стала можливою тільки завдяки створенню примарного тіньового ПАТ Аграрний фонд. Здавалося б, нове керівництво АПК мало б негайно ліквідувати цей корупційний винахід часів Азарова-Януковича. Але ні.

Як випливає з документів, міністерство АПК вже під керівництвом свободівця Ігоря Швайки вирішило знову випустити облігації ПАТ Аграрний фонд. На цей раз одразу на 5 мільярда гривень. Правда, пізніше вгамували апетит до 1 мільярда. «Тобто схема за економічною суттю подібна», – вважає Мар’ян Заблоцький.

Невже, щоб знову залучити нові державні кошти в його статутний капітал? Схоже, що так. «Враховуючи оголошені умови випуску облігацій ПАТ Аграрний фонд можна зробити висновок що ці облігації навряд чи будуть цікаві ринковим гравцям. Тому, ймовірно, можна сказати, що ці папери були пущені для подальшого викупу держбанками», – відзначає аналітик ІК ConcordeCapital Юрій Товстенко.

Замість того, щоб ліквідувати корупційне дітище часів Присяжнюка-Азарова – примарний, паралельний, скомпрометований ПАТ Аграрний фонд, – нова влада знову випускає його облігації, розраховуючи на черговий мільярд гривень, простежити витрачання якого, як показав гіркий досвід громадськості може бути дуже складно.

(Програма «Схеми» – спільний проект Радіо Свобода та «Першого національного»)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG