Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 15:03

Майже 40 дітей переселенців тепер навчаються у маріупольській школі, директором якої є Ніна Царевська. Етнічна росіянка та викладач російської мови свою громадянську позицію демонструє також активною підтримкою української армії. Відео, де жінка зі сцени проукраїнського мітингу нагадує президенту Путіну рядки Лермонтова «Прощай немытая Россия», швидко набуло популярності. Ніна Царевська розповіла Радіо Свобода про те, чи легко бути патріотом у Маріуполі.

– Я така людина, що скрізь і завжди висловлює свою позицію. До того ж, в Маріуполі є достатньо людей, які щиро вірять, що Україна – єдина і неподільна. Я працюю в своїй школі вже 37 років, починала в радянський період піонер-вожатою. Мене люди знають і люблять просто тому, що я, скажімо так, нормальний вчитель. Я випустила більше, ніж тисячу учнів, батьки мені довіряють. І тому мені було нескладно висловлювати свою позицію.

Найскладніший час був у квітні-травні. У нашій школі 11 травня «ДНР» не було (під час «референдуму» – ред.). Не те що я не пустила, якщо чесно, вони до мене і не приходили. Потім мені розповідали, що хтось із них сказав: «Ми можемо з тим і тим директором домовитись, а з цією ми ніколи не домовимось». Зате ми в школі провели президентські вибори. Все тому, що я хочу жити в єдиній країні, тому мені вже боятись нічого.

– Які настрої зараз переважають в Маріуполі?

– На тому проукраїнському мітингу в місті було приблизно 4 тисячі людей, за моїми підрахунками. Якщо раніше людям було складно виходити, то вже ні. Хоча залишається і багато людей, які не прийшли тоді, але хочуть жити в єдиній Україні.

50% людей в Маріуполі за Україну, а 50% – проти. Але половина – це уже дуже багато для нашого регіону

Звісно, на це вплинуло те, що наше районне місто зруйноване. Також те, що ми прийняли багато дітей-переселенців із батьками, які розповідають, що із ними в рідній Горлівці і Слов’янську відбувалось. І мені здається, наш Маріуполь зможе вибороти свою свободу, свободу України. Загалом, думаю, 50% людей в Маріуполі за Україну, а 50% – проти. Але половина – це уже дуже багато для нашого регіону.

– Чому, на вашу думку, антиукраїнські погляди такі поширені?

– Я це пов’язую з поганою освіченістю наших людей. Якщо говорити про Маріуполь – це, я переконана, українське місто, багатонаціональне. Тут здавна селились нащадки козацтва, греки. Маріуполь – це не Донбас! І в нас завжди було певне протистояння між Маріуполем та Донецьком. У нас є порт, багато моряків, людей, які виїжджають закордон.

Людина, яка хоч раз була за кордоном, ніколи не мислитиме «ДНР-івськими поняттями». А ті, які тут думають, що їм буде добре з Росією – це і є вихідці з Росії. Але це найгірші вихідці! Тому що коли в нас у місті були промислові будівництва, їх сюди «зганяли». Скажімо так, це «кримінальні елементи», малоосвічені.

– Ви працюєте з дітьми, які через роки керуватимуть цією країною. Як виховуєте?

– Моя школа російськомовна, але у мене є прекрасні вчителі української мови. І ми з 8 класу поглиблено вчимо (державну мову – ред.). Мої діти – конкурентоспроможні і в Києві, і Харкові, і у Львові. Вони отримують достатньо знань з української, російської та англійської мов. От у нас два вчителя російської мови, три вчителі української мови, але ми всі за єдину Україну. У нас в школі цей дух є.

Більше того, я зараз кажу «я росіянка, але я українська націоналістка». Тому що я розумію: державна мова, українська, має бути одна. А російську мову у нас тут ніхто не утискав. Навчальних годин достатньо для того, щоб привити любов до російської культури. Так само достатньо часу, щоб привити любов до української і англійської мови. Ми виховуємо дітей миру.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG