Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:50

Адміністрація українського президента повідомила про домовленість щодо припинення вогню на Донбасі в результаті розмови Петра Порошенка з керівником Росії Володимиром Путіним. Проте відразу після цього російська сторона заявила, що ні про яке перемир’я домовленостей не було, оскільки Росія не є стороною конфлікту. Ця тема є однією з головних, про що пишуть у середу західні ЗМІ. Журналісти звертають увагу і на дискусію Заходу навколо того, якою має бути відповідь з боку США та ЄС на адресу Росії через її агресію в Україні. Західні мас-медіа також аналізують, як довго Європа може протриматися без російського газу.

Американське видання The Washington Post пише, що український президент Петро Порошенко анонсував припинення вогню. Хоча, як зазначають журналісти, головне питання – яким чином це може бути імплементоване – залишається відкритим.

The Washington Post наголошує, що таке «неочікуване» рішення з’явилося у час, коли сепаратисти на сході України, за якими стоїть Росія, захопили українські території, після того, як Росія направила їм на допомогу свої війська, хоча Кремль це і заперечує.

Журналісти видання пишуть, що адміністрація Порошенка заявила про припинення вогню на Донбасі після телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Результатом розмови стала домовленість про режим припинення вогню на Донбасі. Було досягнуте взаєморозуміння щодо кроків, які сприятимуть встановленню миру», – цитує видання адміністрацію українського президента.

The Washington Post повідомляє, що пізніше офіс Порошенка змінив у своїй заяві слова «довготермінове припинення вогню» на «процес з досягнення припинення вогню».

Журналісти звертають увагу на те, що далі Кремль зробив заяву, що ні про яке припинення вогню домовленостей не було, оскільки Росія не є стороною конфлікту. А неназваний лідер сепаратистів, якого цитують російські інформагенції, заявив, що не було ніяких консультацій перед оголошенням цього припинення вогню, пише The Washington Post.

При цьому, зазначають журналісти, лідер сепаратистів, який був залучений до переговорів із Україною, заявив, що бойовики погодяться на припинення вогню, якщо українські військові будуть виведені зі сходу України.

Але навіть якщо воєнні дії тимчасово будуть припинені, то Петро Порошенко, ймовірно, потрапив «під вогонь» з боку української «жорсткої лінії», яка тисне на нього з метою не зупинятися ні перед чим до повної перемоги на Сході. Попереднє перемир’я, оголошене у червні, було порушене відразу після його проголошення, зазначає видання.

Керівники США та ЄС розробляють відповідь Росії після її вторгнення в Україну, пише газета The New York Times. Видання зазначає, що наразі Захід шукає нових заходів, які б могли мати вплив на економіку Росії без ризику серйозної шкоди для їхньої промисловості.

Цього тижня західні чиновники матимуть зустріч для узгодження нового пакету санкцій проти російського банківського сектору, енергетики та оборонної галузі. Проте, як пише видання, висловлюється скептицизм, що ці заходи можуть змусити Москву змінити свій курс.

Президент США Барак Обама зіштовхнувся із закликами радників і Конгресу, окрім економічних санкцій, надати Україні військову підтримку, продовжує The New York Times.

Розчарування через нездатність стримати Москву прийшло після зміни ситуації на Донбасі. Президент Росії Володимир Путін, який минулого тижня запропонував «державність» для деяких частин Східної України, радикалізував свою риторику, коли заявив президенту Єврокомісії, що Росія може «взяти Київ за два тижні», якщо захоче.

Цей виклик Путіна з’явився у час, коли пан Обама вилетів до Естонії, щоб запевнити своїх союзників зі Східної Європи у підтримці США, після чого він поїде на саміт НАТО, на якому обговорюватимуть російську агресію. Те, що НАТО планує створити нові сили швидкого реагування для захисту своїх східних кордонів, робить зрозумілішим факт, що США та Європа не розглядають Україну у тому ж світлі, як союзників з Естонії, наголошує the New York Times.

Фінляндія є найбільш залежною від російського газу серед усіх європейських держав. Про це йдеться у публікації EU Observer. Ця країна відчуватиме нестачу палива, навіть якщо Росія припинить його імпорт всього на місяць. Тоді як інші європейські країни можуть обійтися без російського газу від трьох до дев’яти місяців, зазначає видання, посилаючись на німецьке дослідження.

«Ембарго на експорт російського газу під час зими 2014-2015 років, тривалістю 6 місяців, стане причиною його дефіциту у багатьох країнах ЄС, зокрема Центральної і Східної Європи, включаючи Німеччину», – йдеться у звіті Інституту енергетичної економіки при університеті в Кельні.

Зважаючи на те, що Фінляндія не має можливостей зберігати газ у сховищах, 100% палива постачається з Росії. Відтак, наголошує EU Observer, вона стане першою країною, хто відчує нестачу палива на 10% уже впродовж першого місяця, і на понад 50% – якщо Росія припинить експорт на три місяці.

Тримісячне ембарго на постачання російського газу залишить Польщу з газовим дефіцитом у 1,8 мільярда кубів, а Туреччину – у 3,8.

Німеччина, Австрія, Швейцарія, Греція, країни Балкан та Естонія відчують наслідки через шість місяців припинення постачання російського газу, пишуть журналісти.

Якщо ж Росія перекриє газ на дев’ять місяців, тоді постачання у Німеччину, Італію та Францію матиме «серйозний ефект» і забезпечити потребу Європи у 46 мільярдів кубів не вдасться, йдеться у публікації EU Observer.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG