Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:50

Путін іде шляхом Солженіцина?


Олександр Солженіцин та Володимир Путін у вересні 2000 року

Олександр Солженіцин та Володимир Путін у вересні 2000 року

Путін іде шляхом, запропонованим Солженіциним. Таким чином деякі спостерігачі коментують висловлювання російського лідера стосовно легітимності існування Казахстану як держави. На думку цих оглядачів, путінське бачення «великої Росії» співзвучне із положеннями, викладеними російським письменником Олександром Солженіциним в есе, опублікованому 1990 року.

29-го серпня під час неформального діалогу Володимира Путіна з учасниками прокремлівського молодіжного табору на озері Селіґер одна з дівчат висловила стурбованість «зростанням націоналізму» в Казахстані.

«Зараз багато безкінечних дискусій про націоналізм в Україні. Але ми стурбовані іншою ситуацією, пов’язаною із зростанням націоналістичних настроїв у Казахстані, особливо на півдні», – стверджувала учасниця прокремлівського молодіжного табору.

Дівчина бідкалася, чи не загрожує «український сценарій», якщо незмінний президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв таки буде змушений піти з посади і запитувала, чи має Кремль план дій на такий випадок. «Які можливості законної інтеграції? (північного Казахстану в склад Росії)», – цікавилася вона.

Президент Путін наголосив на важливості Казахстану як союзника і щедро хвалив Назарбаєва як мудрого лідера, який дбає за добробут своєї країни. Він сказав, що Назарбаєв, можливо один із найбільш вправних керівників пострадянських держав. Але частина його відповіді викликала стурбованість у тій країні Середньої Азії.

Нурсултан Назарбаєв у лютому 2014 року

Нурсултан Назарбаєв у лютому 2014 року

«Назарбаєв домігся абсолютно унікального. Він утворив державу на території, де ніколи держави не було. Казахи ніколи не мали своєї держави. До певної міри він унікальна особа на пострадянському просторі», – стверджував Володимир Путін.

Облаштування Росії?

Аналітик Міріам Елдер зауважила у статті на сайті «BuzzFeed», що відповідь Путіна про Казахстан та його минулі заяви стосовно України повторюють доводи, оприлюднені письменником Олександром Солженіциним в есе «Як нам облаштувати Росію?» 1990 року.

Олександр Солженіцин в липні 1994 року

Олександр Солженіцин в липні 1994 року

В тому есе, опублікованому на тлі розвалу СРСР, Солженіцин критикував кордони, накреслені радянською владою, що за його словами пошматували традиційну «Русь». Він виступав за створення «Російського союзу» із земель України, Білорусі, Росії й територій Казахстану, населених етнічними росіянами.

Солженіцин визнавав утиски українців під радянською владою, але наполягав, що це не може бути причиною «відрубувати Україну» і особливо «ті землі, які не були територією давніх українських земель… Новоросію, чи Крим, чи Донбас, а також регіони, практично аж до Каспійського моря».

Співзвучно з риторикою сьогоднішньої Москви Солженіцин стверджував, що у разі відокремлення України, ті землі повинні мати право на «самовизначення».

Хоча письменник здобув світову славу за викриття радянської системи в’язниць і таборів ГУЛАГ та був затятим антикомуністом, Солженіцин палко вітав Путіна при владі й хвалив його за нібито відродження національної гордості Росії.

Над матеріалом працювали Robert Coalson і Богдан Цюпин

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG