Доступність посилання

ТОП новини

Як запорізькі села готуються оборонятися?


Як запорізькі села готуються оборонятися?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:22:30 0:00

Київ – Жителі сіл у Запорізькій області облаштовують блокпости, організовують загони самооборони й шукають приміщення, які можна використовувати як укриття. Про це розповів Радіо Свобода голова ради села Гнаровське Олександр Доновський. А також про те, чого очікують й чого бояться люди.

– Вільнянський район, де розташоване Ваше село, межує із територіями, де фактично йде війна. Зараз людям вже дуже неспокійно у селі?

– У самому селі паніки немає, але настільки все серйозно, що і по селах вже думають де обладнувати бомбосховища.

– Скільки людей живе у селі?

– Тисяча двісті вісімдесят осіб. У нас взагалі район густонаселений.

– Багато людей виїхало з початку подій на сході та півдні України?

– Поки із нашого села не виїхала жодна людина. А от до нас приїжджають зі сходу. Як то кажуть, «нальотом» заїжджають біженці, зустрілися, поспілкувалися, може, переночували кілька днів чи пару тижнів й від’їжджають далі вглиб материкової частини України чи до інших родичів.

– Пане сільський голово, Ви ж знаєте всіх людей, хто чим дихає, що люди думають? Люди за те, щоб Україна залишалася Україною чи, можливо, готові поміняти жовто-блакитний прапор на триколор?

Показником, наскільки громада готова боронити свою землю від загарбника є те, як проходить мобілізація. У нас уже понад 10 хлопів воює

– Показником того, наскільки громада готова боронити свою землю від любого загарбника (у цьому випадку від Російської Федерації в особі адміністрації президента Путіна), є те, як у нас проходить мобілізація. У нас уже понад 10 хлопів воює.

Ми намагаємося допомагати вже мобілізованим солдатам (і фінансово, і матеріально), а також їхнім сім’ям ­– жінкам, матерям.

Наш загін готовий вийти і захистити рубежі нашої держави

А наш чоловічий загін, так сказати, Гнаровської сільської ради, з честю, з доблестю військовою, готовий вийти і захистити рубежі нашої держави.

Сотні мешканців Запоріжжя у суботу, 6 вересня, виїхали копати траншеї для оборони свого міста. Активісти розтягнулись на декілька кілометрів. Мало хто вірить в оголошене перемир’я. (Світлини зі сторінки у Фейсбуці Андрія Рибальченка)
Сотні мешканців Запоріжжя у суботу, 6 вересня, виїхали копати траншеї для оборони свого міста. Активісти розтягнулись на декілька кілометрів. Мало хто вірить в оголошене перемир’я. (Світлини зі сторінки у Фейсбуці Андрія Рибальченка)

– Олександре, от Ви говорите як функціонер, як чиновник, а я хочу дізнатися, чи люди розуміють, наскільки небезпечною є ситуація?

– Моя дружина мене запитує: «Що будемо робити, якщо ситуація набере дуже серйозних обертів, як будемо чинити?

– …і люди Вас питають як сільського голову: «Що будемо робити?»

– Так. Для мене відповідь одна – виконувати свої обов’язки. А от люди, як я розумію з розмов, якщо ситуація буде загострюватися, будуть вивозити родини, планують покидати домівки.

– А загони самооборони не плануєте організовувати?

Навіть про самооборонні партизанські дії уже пішли розмови у нас. Ми звертаємося до наших мисливців – людей, у яких є зброя

– Буквально днями була у нас зустріч із депутатами і навіть про самооборонні партизанські дії уже пішли розмови у нас. Ми звертаємося до наших мисливців – людей, у яких є «оформлена» зброя.

Паралельно ми розмовляємо з фермерами, керівниками фермерських господарств, тими, у кого є відповідна техніка, яку можна буде за необхідності задіяти. Проведений відповідний облік цієї техніки, людського складу по усіх цих підприємствах.

– А чого й кого бояться люди? Регулярної армії Росії, бойовиків, важкої військової техніки?

– Більш за все, мабуть, людина бояться озброєних чужаків й броньованої техніки, літаків і вертольотів. Найстрашніше, коли чужі війська топтатимуть нашу землю.

Але, як кажуть, у кожного своя думка, кожен має право на свою думку, ці думки дуже часто різняться.

– Ну, Ви бачите, кремлівські ідеологи, мабуть, сподівалися, що на Донбасі буде все йти за «кримським сценарієм». Але, склалося по-іншому. Чи відрізняються настрої, на Запоріжжі від настроїв на сході, на Вашу думку?

У нас на Запоріжжі, ситуація практично під контролем у плані сепаратизму. Запоріжжя, як місто і як край, готується до оборони

– У нас на Запоріжжі, ситуація практично під контролем у плані сепаратизму. Запоріжжя, як місто і як край, готується до оборони. З усіх сторін організовано блокпости, волонтерськими й державними зусиллями ці блокпости підтримуються фінансово, матеріально.

– Ваше село теж допомагає?

– Обов’язково. У нас декілька сімей готують їсти. Це гарячі обіди, гарячі вечері, організовується підвіз хлопцям, які чергують на цих блокпостах і таке інше. Необхідні речі привозять, продукти відповідного терміну зберігання.

– Це Ви людей попросили і вони з поваги до Вас погодилися?

Я навіть не встиг сказати «а», як люди уже сказали «б» і до «я». Люди самі, своєю ініціативою роблять, робили, сподіваюся будуть далі це робити

– Ви знаєте, я навіть не встиг сказати «а», як люди уже сказали «б» і до «я». Люди самі, своєю ініціативою роблять, робили, сподіваюся будуть далі це робити.

– Дітей багато у Вашому селі?

– Так у нас станом на сьогодні 65 дітей, якщо я не помиляюся, дошкільного віку, а до сотні дітей шкільного віку. Це початкова і середня освіта.

– Ми почали розмову із страшного слова «бомбосховище». Чи можна справді у селі десь надійно сховатися, якщо почнуться і військові дії?

Спеціалізованих приміщень, які б могли захистити навіть частину населення – людей похилого віку і дітей, у сільській місцевості немає

– Звісно, це проблема. Сьогодні спеціалізованих приміщень, які б могли дійсно захистити навіть частину населення – людей похилого віку і дітей, у сільській місцевості немає.

– І що робити?

– Робимо, що можемо. Звернулися до адміністрації нашої школи у Гнаровському. Там є відповідні підвальні приміщення. Треба звільнити їх, зробити, щоб був вільний доступ, щоб замки у потрібний момент не схибили і можна було там сховати учнів, наших дітей.

У нас є підвальне приміщення у сільському будинку культури. Адміністрація клубу це приміщення використовує, тому воно у такому стані сьогодні може у будь-який момент прийняти певну кількість людей для того, щоб заховати їх від якоїсь, не дай Боже, серйозної ситуації з повітря.

– Краще, щоб це не згодилося.

– Так.

– Ви приїхали до Києва й не лише Ви, а з усієї України до Києва приїхали сільські голови і голови селищних рад на з’їзд. Чи ця зустріч була корисною саме для тих, хто керує громадами?

– Нас із Запорізької області приїхав майже повний автобус. Ми добирались усю ніч, автобус ламався. І їдучи, готуючись до цієї зустрічі, ми випрацьовували пропозиції свої, вимоги спільні по Запорізькій області. Написали документ, поставили свої підписи

– Що Ви вимагаєте?

Якщо ворог перейде у контрнаступ, то буде проходити через сотні сіл, а потім тільки дійде до Запоріжжя

– Зараз ворог – ворог із Російської Федерації – бомбить нашу землю й вбиває наших вояків на території Донецької і Луганської областей. Запорізька область межує із Донецькою областю. І якщо ворог перейде у контрнаступ (чи як це називається у воєнній справі), то ворог буде проходити через сотні сіл, а потім тільки дійде до обласного центру – міста Запоріжжя.

А керівництво Асоціації нашої не змогло навіть когось із влади привести, щоб з нами поговорили. Ні з Кабміну, ні від Верховної Ради, ні від адміністрації президента. Наша Асоціація за усі роки теж не змогла дійсно вплинути на ситуацію, на керівництво держави, на Кабінет міністрів, на всі інститути нашої влади, щоб нарешті влада повернулася до села. То якщо ворог піде по селах по наших, то він ці села просто пройде, тому що село на сьогодні слабке, село на сьогодні не має впливу ні на районну владу, ні на обласну владу, люди станом на сьогодні виживають, не маючи відповідних місць роботи, не маючи відповідного соціального забезпечення, ні люди, ні їхні діти.

Тож, ми їхали до Києва, й думали, що хоч зараз випрацюємо чітку позицію. Ми усі зібралися, приїхали й питання: «Для чого? Який результат зустрічі?». З пустого в порожнє переливали.

Я слово витребував у президії, щоб про самоврядування, про децентралізацію влади, про сільські бюджети, про землю і головне – що ж нам зараз робити? Але нам ніхто не зміг на ці питання відповісти.

– Радіо Свобода спробує запросити когось із керівництва Асоціації сільських голів і голів селищних рад до цієї студії, щоб вони відповіли на запитання. Громади можуть бути потужним стимулом…

Ми відстоїмо нашу державність і територіальну цілісність

– Я дуже вірю. І я бачу по своїй громаді: вона готова на великі звершення. І ми відстоїмо нашу державність і територіальну цілісність. Обов’язково відстоїмо.

Сотні мешканців Запоріжжя у суботу, 6 вересня, виїхали копати траншеї для оборони свого міста. Активісти розтягнулись на декілька кілометрів. Мало хто вірить в оголошене перемир’я. (Світлини зі сторінки у Фейсбуці Андрія Рибальченка)
Сотні мешканців Запоріжжя у суботу, 6 вересня, виїхали копати траншеї для оборони свого міста. Активісти розтягнулись на декілька кілометрів. Мало хто вірить в оголошене перемир’я. (Світлини зі сторінки у Фейсбуці Андрія Рибальченка)

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG