Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:14

Латвійці ще пам’ятають перші роки після відновлення незалежності Латвії на початку 90-х років, коли керівництво країни радило готуватися до гіршого й купувати «буржуйки». Тоді окремі жителі Латвії, особливо в регіонах, почали створювати внутрішню квартирну систему опалення. Проблеми з огляду на залежність від російських енергоносіїв виникали в Латвії не лише в перші роки незалежності – східний сусід маніпулював енергетичними питаннями в політичному руслі. Які висновки з цього зробила Латвія і як останні події в Україні впливають на енергетичні плани країни?

Перші роки після відновлення незалежності Латвії, окрім національного підйому, багатьом латвійцям запам’яталися також і економічними складнощами.

Кандидат в депутати Саейму Латвії від Національного об’єднання Ольга Берга розповіла Радіо Свобода, що у той час почали реорганізувати колишні радянські установи і вона з чоловіком втратила роботу в проектному інституті. У молодої родини народилася донька, було важко матеріально, а ще теплої води не було й опалювання у квартирі включали лише пізньої осені.

«Тоді енергетичну кризу ми на собі відчули дуже сильно», – згадує Ольга Берга.

За її словами, в 90-х роках у Латвії теплопостачання, з огляду на значну вартість енергоносіїв, які надавала Росії, значно подорожчало. Не всі жителі, особливо в регіонах, мали можливість сплачувати повну ціну за тепло і електрику. Не були ще модернізовані теплотраси і досить часто під час сильних морозів взимку «лопалися» труби, прокладені ще за часів радянської влади.

Знаходили альтернативу газовому опалюванню

З огляду на ці причини у багатьох латвійських регіонах люди йшли на те, що відключали свої домівки від центрального опалення. Користувалися електрообігрівачами або створювали власну систему опалення, інколи зовсім примітивну. Деякі споруджували піч, але більшість перейшло на водяні котли та бойлери.

«У нас була така одноконфорочна електрична плитка. Ми грілися. Також ми гріли відро води, заносили до хати і накривали так, щоб вода не випаровувалася і так зберігалося тепло. Зараз у моєму селищі всі теплові мережі модернізовані, постійне постачання гарячої води, але у мене залишився бойлер, як виявилося – це вигідніше», – каже Ольга Берга.

Валерій Рательс проживає в Латгалії. Розповідає, що тоді зробив у квартирі міні-котельню, яку розташував у кухні. Дві машини дров вистачало на цілу зиму. Каже, що в містечку Демене в ті часи майже з кожної квартири вверх з балкону йшла труба. Видовище було своєрідним, а деякі латвійці досі ще користуються центральним опалюванням квартир, зауважує Ольга Берга.

«Тоді у нас також люди почали відмовлятися від центрального опалювання, споруджували, так звані, «буржуйки», будували каміни, – зазначає вона. – Мої родичі в Мадонському районі живуть на другому поверсі, так вони протягнули трубу-витяжку і досі так опалюють свою двокімнатну квартиру».

Почесний співголова Спілки українців Латвії Володимир Строй каже, що в Латвії знаходили альтернативу газовому опаленню, щоб вижити в складній ситуації.

Десь перейшли на торф, десь на дрова або брикети. Хтось переробив опалювання замість газу тирсою

«Десь перейшли на торф – це традиційне паливо було для Латвії, десь на дрова або брикети. Хтось переробив опалювання замість газу тирсою. Я думаю, що в Україні зараз той самий період, який тоді був у Латвії. Тому кожна область, кожне місто і село мають вирішувати по-своєму, як виживати. Є багато соломи – нехай соломою палять, є торф – нехай торфом, є деревина – нехай палять деревиною», – зазначає Володимир Строй.

Нові енергетичні проекти з наміром уникнути залежності від Росії

Для виходу з енергетичної кризи влада Латвії запропонувала низку нових енергетичних проектів, що здійснюються й нині. Експерти наголошують, що основним лейтмотивом розвитку проектів нового покоління є намір уникнути енергетичної залежності від Росії.

Депутат Європейського парламенту Кришьяніс Кариньш зазначив, що, на жаль, і сьогодні країни Балтії ще залежать від постачання російського газу. Наразі останні події в Україні в черговий раз засвідчили, що Латвія знову може постраждати від цієї залежності, як це було на початку 90-х років, у 1998 році, а також в інші періоди, коли Латвія відчула у повній мірі економічний тиск східного сусіда.

На думку Крішьяніса Кариньша, у напрямку енергетичної незалежності країн Балтії загалом потрібно зробити наступні чотири кроки. «Будівництво терміналу зрідженого газу, з’єднання газових систем між Естонією та Фінляндією, щоб поєднати ринок цієї країни з нашими, розширення Інчукалнського газосховища, а також реалізація проекту з’єднання польських і литовських газових систем».

За словами депутата Європарламенту, у Латвії, як і в Україні, існує загроза з боку Росі. Але на відміну від України, Росія не може припинити повністю постачання газу, бо Латвія є членом ЄС. Наразі «Газпром» може збільшити ціну на енергоносії латвійському підприємству Latvijas gaze, і з огляду на це будуть збільшені ціни для споживачів.

«Це означає, що Росія може збільшити наші рахунки на паливо і газ, бо у нас немає альтернативи. Тому для нас саме газотранспортне з’єднання з Польщею є дуже важливим, оскільки, якщо Росія підніме ціну на газ, то матимемо альтернативний газ, який надходить з Польщі, і він буде дешевшим», – вважає депутат Європарламенту Крішьянс Кариньш.

«Головне – ми незалежні»

Латвія також активно розвиває використання альтернативних джерел виробництва енергії на основі місцевих ресурсів – біомаси, біогазу, геотермального палива.

«Останні роки споживання природного газу Латвії знизилося, тому що багато органів місцевого самоврядування вважають за краще використовувати нагрівальну щепу або іншу біомасу, а не газ. Це і дешевше, а також доступне європейське фінансування для реструктуризації. Зокрема, це в Лієпаї, Цесісі, Єлгаві та частково у Ризі», – повідомив член Ради Комісії регулювання громадських послуг Латвії Роландс Іркліс.

Щоб позбутися монополії «Газпрому», Латвія, як раніше Литва та Естонія, реалізує положення третього «енергетичного пакету» ЄС, який передбачає виведення з права володіння «Газпрому» газотранспортної системи.

Кандидат в депутати Саейму Латвії Ольга Берга вважає, що складні часи можна пережити, якщо ти знаєш в ім’я чого це робиться. А ціна у даному випадку велика – незалежність країни.

Україні хочу побажати витримки, терпіння, що буде добре

«Головне, що ми незалежні. Україні хочу побажати витримки, терпіння. Ми теж дуже переживаємо, плачемо, але ми віримо, що буде добре», – наголосила Ольга Берга.

«Національна безпека – не визначається ціною. Недавно голова італійської енергетичної компанії Eni Паоло Скароні зазначив, що якщо у держави немає енергетичної безпеки, то вона не може бути незалежною. І це сказано італійцем, які дружать з Росіє», – зазначив дослідник енергетичної політики центру «Провідус» Рейніс Аболтиньш.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG