Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:27

«Україна зараз б’ється і за нас – країни Балтії, Польщу» – латвійський експерт


Проголосивши за незалежність від Радянського Союзу на початку 1990-х років, країни Балтії насправді свою незалежність відновлювали, адже їхні країни на Заході і далі вважали незаконно окупованими Радянським Союзом, спочатку у 1940 році після укладення пакту Молотова-Ріббентропа, а потім після Другої світової війни. Латиші та мешканці інших країн Балтії всередині своєї країни, а особливо за кордоном, завжди пам’ятали, що вони є громадянами іншої країни, багато з них навіть зберігали паспорти, видані передвоєнними урядами. А про те, як на практиці надавалася підтримка Заходу країнам Балтії і як Україна могла б скористатися з цього досвіду для повернення Криму, говоримо з колишнім депутатом парламенту Латвії, колишнім регіональним директором національного Інституту демократії США, експертом із пострадянських країн Алексом Грігор’євсом.

Чому, попри Ялтинські угоди, Сполучені Штати, Захід продовжували наполягати, що окупація країн Балтії була нелегальним актом?

Алекс Грігор’євс (Фото зі сторінки Facebook)

Алекс Грігор’євс (Фото зі сторінки Facebook)

– Тому що хотіли хоча б де-юре визнавати свої зобов’язання. Тому що незалежність цих країн була визнана, вони були частиною Ліги Націй, тому це був приклад дотримання міжнародного права, навіть у ситуації, коли реалії були вже іншими. Для нас, людей, які жили у цих умовах, це не мало ніякого практичного значення. Але цей статус невизнаної частини Радянського Союзу нам дуже спростив ситуацію після проголошення відновлення незалежності в 1990 році. Інші країни визнали, що незалежність країн Балтії відновлена. І це було простіше зробити, ніж визнати незалежність нових країн.

Під час війни Радянського Союзу в Афганістані, житель Швеції, політик Леїньш розшукував латишів полонених і визволяв їх із полону на підставі того, що вони є громадянами Латвії. У Вашингтоні було посольство Латвії. Таке ж посольство було і в Лондоні

Деякі латиші ще мали міжнародні латвійські паспорти і користуватися ними. Це мало значення також у деяких несподіваних випадках. Під час війни Радянського Союзу в Афганістані, коли серед полонених були латиші, нині депутат латвійського Сейму, а тоді житель Швеції, політик Атіс Леїньш їздив в Афганістан, розшукував латишів, полонених афганськими силами спротиву, і визволяв їх із полону на підставі того, що вони є не радянськими громадянами, а громадянами Латвії. І це працювало.

Ми завжди пам’ятали, що та ідеальна Латвія десь існує. У Вашингтоні було посольство Латвії. Я ще зустрів під час мого першого візиту у Вашингтон, як щойно обраний депутат латвійського парламенту, того парламенту, який проголосив відновлення незалежності, я ще зустрівся з послом Латвії у Сполучених Штатах Анатолсем Дінсбергісом. Він тоді був найстаршим дипломатом у Вашингтоні. Весь цей час від окупації Латвії радянськими військами 1940 року до проголошення відновлення незалежності в 1990-му та фактичному її відновленні в 1991 році, він прожив у Вашингтоні.

Таке ж посольство було і в Лондоні. Але англійський уряд за часів урядування прем’єр-міністра Гарольда Вільсона, наприкінці 1960-х років, віддав золото Латвійського банку, що зберігалося в Лондоні, віддав Радянському Союзу.

– Я б хотіла звернутися до питання економічної підтримки, бо пострадянська Росія не визнавала спочатку самого факту секретних протоколів до пакту Молотова-Ріббентропа. І вона далі продовжує наполягати на тому, що Латвія, Литва та Естонія увійшли до складу Радянського Союзу за рішенням їхніх парламентів, і відкидає вимоги про компенсацію.

– Це була Литва, яка підрахувала свої збитки і вимагає, щоб Росія, як правонаступниця Радянського Союзу, відплатила ці гроші. Латвія цього не робила. Але, наприклад, є територія на сході Латвії, район Абрене, який голосував за приєднання до Латвії в 1920 році, був відокремлений від Латвії в 1943 році і приєднаний до Росії, під назвою Питалово. Латвія самостійно покрила збитки людей, які мали землю в цьому районі.

Росія не визнає трактати, які Естонія, Латвія та Литва підписали з Росією в 1920 році, коли вона визнала незалежність цих країн «на всі часи»

Взагалі, Росія не визнає факту відновлення незалежності, не визнає трактати, які Естонія, Латвія та Литва підписали з Росією в 1920 році, коли вона визнала незалежність цих країн «на всі часи», так було в самому тексті цього трактату, зокрема, Псковського трактату між Латвією і Росією.

– Наскільки Вам здається, досвід боротьби за незалежність країн Балтії міг би допомогти Україні у відновленні територіальної цілісності та поверненні Криму?

Україна зараз б’ється не тільки за себе, але і за нас – країни Балтії, Польщу

– Цей досвід є дуже подібний, багато аналогій. Ми відчуваємо, більшість, хоча і не всі, бо в нас також є п’ята колона, що Україна зараз б’ється не тільки за себе, але і за нас – країни Балтії, Польщу. Тому що агресори мають таку логіку: поки вони не відчують спротив, вони самі не можуть зупинитися. Треба завжди пам’ятати, і завжди наголошувати і нагадувати про це міжнародним організаціям та дружнім до України країнам, що Крим не можна ніколи визнавати як російську територію. І щоб не було жодних торговельних чи інших зв’язків із російськими організаціями в Криму.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG