Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:25

Протести у Росії проти війни в Україні та брехні Путіна


«Марш миру» в Москві, 21 вересня 2014 року

«Марш миру» в Москві, 21 вересня 2014 року

«Марш Миру» проти війни в Україні відбувся 21 вересня в Москві, кількох інших російських містах, а також в інших країнах. Основна вимога – зупинити російське втручання у справи України і зашкодити негласній, але очевидній, участі Росії у війні на Донбасі.

«Досить брехати і воювати» – головне гасло «Маршу миру» в Москві, який пройшов вздовж Бульварного кільця, розпочавшись із Пушкінської площі, й закінчившись на проспекті Сахарова.

Через соціальні мережі на участь у марші записалися близько 8 тисяч осіб. Оцінки числа безпосередніх учасників від поліції та організаторів, як зазвичай, сильно різняться. За оцінкою московського главку МВС, в акції взяли участь 5 тисяч осіб, тоді як волонтери з групи «Білий лічильник» (котрі працювали біля рамок металошукачів) нарахували більше ніж 26 тисяч. А в опозиції кажуть про щонайменше 40 тисяч осіб. У Москві порядок на «Марші миру» охороняли не тільки поліцейські, але і дружинники, а в повітрі кружляли вертольоти.

Із кореспондентами Радіо Свобода розмовляла жінка, яку не хотіли пускати на марш навіть з «офіційним» гаслом маршу «Досить брехати і воювати». Олексій Навальний написав у Твіттері, що не дозволили пронести плакати про божевілля Путіна. Один із лідерів руху «Солідарність» Петро Царьков теж повідомляв, що багато плакатів вилучали. Так, із соцмереж стало відомо, що у когось відібрали і плакат «Кремлівський шлях – ганьба Росії».

Ще до початку акції активісти роздавали антивоєнні листівки від партій, політичних рухів. Окремі колони утворили партії та політичні рухи «Солідарність», «Яблуко», «РПР-Парнас», громадські організації: ЛГБТ-спільноти, «Зелені». Рух почався під бій барабанів із запізненням на 20 хвилин, оскільки своєчасному початку маршу намагалися перешкодити провокатори, прихильники угруповань «ЛНР» і «ДНР», які в Україні визнані терористичними.

У першій колоні кореспонденти Радіо Свобода помітили відомих опозиційних політиків Бориса Нємцова, Михайла Касьянова, Юрія Рижова, журналістів, громадських активістів Дмитра Бикова, Олександра Рикліна. Деякі люди прийшли на антивоєнний марш в національних українських вбраннях, у вінках. Організатори роздавали всім бажаючим українські прапори. Люди, що прийшли на марш миру, найчастіше говорили, що не хочуть війни з братнім народом, не хочуть асоціювати себе з російською агресивною владою.

«Марш миру – марш пообників фашистів» – із таким плакатом вийшли до московського «Маршу миру» кілька молодих людей. Але їх демаршеві зашкодила поліція. Збиралися групи під прапорами так званої «Новоросії» та угруповань «ДНР» і «ЛНР». Транспарант «Марш зрадників», вивішений на будинку, провисів декілька хвилин. В автозаки поліцейські відправили і людей із георгіївськими стрічками, які намагалися спровокувати людей, які збирались на марш. Провокатори кидали в учасників «Маршу миру» яйця і обливали зеленкою. Учасники маршу, дійшовши до Трубної площі, випустили білих голубів – символ миру.

У Петербурзі акція не була узгоджена владою, але на Невському проспекті біля Казанського собору зібралося кілька тисяч людей. Поліція закликала людей з плакатами розійтися, п’ять осіб були затримані. Люди тримали плакати «Ця війна – ганьба Росії», «Ця війна не наша», «Ми за мир». Але з’явилися і громадяни з плакатами «Слава Новоросії!». З натовпу пролунали оплески і крики «молодці». Саме цих провокаторів затримали поліцейські, демонстрантів за мир поліція в основному не чіпала. До дівчини з плакатом «Ця війна – наша вина» підійшла розлючена жінка з дитиною, сказала, що її родич воює в «ополченні», і вона цим пишається.

Депутат ЗАКС Петербурга Максим Резник теж прийшов виступити проти війни і втручання Росії у справи України. Він зазначив, що на антивоєнну акцію в Петербурзі прийшло значно більше людей, ніж на попередній марш миру 15 березня, і заявив, що за провокаціями стояли прихильники іншого депутата – Віталія Мілонова.

У Саратові перед акцією проти війни в Україні був затриманий кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк – за зйомку дій поліції. Оскільки ні на марш, ні на мітинг влада не дала згоди, активісти зажадали вийти на народний збір. Антон приїхав на місце і став знімати, як стояли по периметру співробітники поліції, які затримували і прихильників, і супротивників миру в Україну. Його самого затримали за те, що він працював без розпізнавальних знаків журналіста, але не пояснили, що це мали бути за знаки.

У Новосибірську акція не була узгоджена з владою. Узгодили, щоправда, тільки пікет, але й його намагалися зірвати. Організатори були заблоковані в офісі новосибірського «Яблука», їм заважали вийти 40 осіб у спортивних костюмах. За допомогою поліції організаторам пікету вдалося вийти тільки за 15 хвилин до закінчення заявленого часу. Але на місці пікету було осіб 250 – поліції, прихильників і супротивників «Маршу миру». Прихильники російської політики і супротивники антивоєнної акції вихоплювали у пікетників антивоєнні гасла, ламали прапори.

У Ростові-на-Дону узгоджений пікет на підтримку миру і проти війни мав відбутися 21 вересня на площі імені Леніна. Але, як повідомили організатори заходу Едуард Миколаєв і Маргос Тірацуян, за два дні їм подзвонили з адміністрації міста, і запропонували змінити місце – на парк Будівельників. Організатори, щоб не зірвати пікет, змушені були погодитися з чиновниками.

Учасників пікету було близько 30 осіб, а агресивно налаштованих прихильників так званої «Новоросії» до заявленого місця публічної акції прийшло значно більше. Їх керівник (про що можна було зробити висновок з його командному голосу і наказовим жестам) заявив, що учасники пікету – «п’ята колона, і вона повинна бути знищена». Після цього так звані патріоти накинулися на пікетників, і почали рвати плакати, які ті тримали в руках. Зав’язалася бійка. Троє поліцейських (двоє чоловіків і одна жінка) викликали по рації підкріплення. Через кілька хвилин на місці події були вже кілька десятків поліцейських. Вони затримали і відвели в службову машину одного учасника пікету і трьох нападників, потім стали ланцюгом між учасниками-прихильниками і супротивниками миру в Україну. Прихильники «Новоросії» (серед яких були біженці з південно-східних районів України) голосно висловлювали свою думку, обурювалися, погрожували, а учасники узгодженого пікету змушені були слухати це все мовчки, так як це був пікет, а не мітинг, і говорити нічого не можна було. Через приблизно годину після початку заходу організатори ухвалили рішення припинити його на годину раніше. Учасники пікету під охороною поліцейських покинули місце пікету, розташоване поруч із пам’ятником жертвам політичних репресій.

У Томську акція розпочалася о 13-й годині за місцевим часом і тривала всього годину. В мерії Томська відмовили у мітингу на підтримку московського «Маршу миру» під приводом проведення на центральній площі реконструкції Куликовської битви. Чи треба говорити, що ніякої реконструкції не було. Супротивники війни проводили одиночні пікети. Тому охочим виступити за мир в Україні доводилось змінювати один одного. Так за годину в акції встигли взяти участь 15-20 осіб. Символікою акції були кольори українського прапора, плакат «Тільки мир». Пікетники тримали фотографії загиблих українських і російських солдатів на плакатах. Літня жінка прийшла з квітами жовтого та блакитного кольору, були студенти, викладачі томських вузів. Поліція і деякі співробітники в цивільному знімали пікетників на камеру, записували імена. Нікого не затримали, але попередили про зафіксоване порушення – нібито пікетники не дотримувалися дистанції. Перехожі – молоді люди – ображали, називали учасників одиночних пікетів фашистами.

У Красноярську організаторам мітингу проти війни в Україні протистояли майже в рівній кількості учасникам НОД – національно визвольного руху, який підтримує політику російської влади. Силових зіткнень не було, але супротивники антивоєнного мітингу лихословили на адресу тих, хто виступає проти війни, намагалися їх спровокувати на бійку.

У Барнаулі на місцевого активіста Артема Косарецкого, який стояв в одиночному пікеті проти війни на сході України, напали невідомі і порвали його плакат з написом «Сибір проти війни». Як повідомляє правозахисний портал «ОВД-Інфо», пізніше Косарецкого і ще одного активіста, Віктора Рау, затримали поліцейські.

Учасниця «Маршу миру» в Римі

Учасниця «Маршу миру» в Римі

В Єкатеринбурзі узгоджені були дві акції: на підтримку московського «Маршу миру», і акція супротивників – теж. У результаті зібралося 150-300 осіб. Супротивники прийшли з гаслами, серед яких, наприклад: «Не проміняємо Донбас на Пармезан» (супротивників акції було приблизно чверть від загальної кількості присутніх). Обидва мітинги, по суті, відбувалися на одній площі, але конфлікти обмежилися словесними суперечками. Перед мітингом була затримана його організатор, ніби тому, що за нею числиться адміністративне правопорушення.

Акції на підтримку України і російського «Маршу миру» відбулися за кордоном: в суботу – в Німеччині (Берліні та Кельні), в ізраїльській Хайфі; в неділю – зокрема, в Партугалії, Туреччині, в болгарському Бургасі, в Парижі, Римі. У США – у Вашингтоні.

У Празі на Староміській площі акція «Майдан» вже стала постійною, як є постійним, вважають учасники цих акцій, і втручання Росії у справи України. Як сказав організатор акції 21 вересня у Празі Павло Коршаков, учасники празького «Майдану» солідарності з Україною збиратимуть підписи під петицією проти путінізму, виступлять чеські музиканти. За його словами, в Чехії немає відчуття прямої загрози від подій в Україні, але активісти в Чехії вважають, що уряд країни повинен зайняти більш визначену позицію стосовно Росії та її ролі у війні в Україні.

Оригінал на сайті http://www.svoboda.org/content/article/26598306.html Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG