Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:17

Світова преса пише про життя в Донецьку після підписання домовленостей про перемир’я, про те, кого обмінюють українські сили та сепаратисти на Сході в рамках угод про звільнення всіх заручників, а також про потребу подолання корупції в Україні.

Газета Washington Post пише про те, яке нелегке життя у тих мешканців Донецька, хто має проукраїнські погляди і не залишив це місто. Газета зазначає, що до конфлікту Донецьк був містом із майже мільйонним населенням, але нині центральна частина міста виглядає як привід із творів Орвела з пропагандистськими плакатами та озброєними патрулями, і в цьому світі ніхто не почувається більш самотньо ніж ті, хто має проукраїнські погляди, живучи в Донецьку. З часу, коли сепаратисти взяли Донецьк під повний контроль, правозахисники та українські активісти кажуть, що значна кількість проукраїнськи налаштованих людей була викрадена, їхнє майно забране, їх піддано тортурам і страчено. Багато хто, рятуючись, втік до західних регіонів країни. Але дехто і залишився. І вони не хочуть говорити голосно про свої біди, але хочуть також дати знати, що таких людей немало. Газета пише, що донедавна Донецьк був недоступний, оскільки постійно перебував під обстрілами, але бої вщухли, коли Київ погодив із сепаратистами припинення вогню, яке вступило в силу 5 вересня, і останніми днями обидві сторони почали відводити важку зброю. Але все ж ситуація, радше, нагадує, зауважує часопис, деескалацію, аніж повноцінне припинення вогню, оскільки порушення мають місце. Газета також пише, що нині з припиненням вогню на вулицях Донецька більше людей, аніж було раніше, більше вогників у вікнах. Але інфраструктура міста дуже зруйнована, а більшість мешканців мають воду лише упродовж кількох годин щоденно. Мають місце відімкнення світла. Школи закриті. У лікарнях не вистачає медперсоналу. Підприємства не працюють, описує газета ситуацію в Донецьку.

Газета New York Times пише про обмін полоненими на Сході України і наводить приклад одного такого обміну на безлюдному відрізку автошляху уздовж лінії фронту і кожна зі сторін передала іншій 28 заручників. Це відбулося під наглядом представників ОБСЄ. Але тут постало питання, кого відпускає українська сторона. Бо, як пише автор статті, сепаратисти відпускають справжніх військовополонених. А українська сторона, якій не вистачає заручників у своїх руках, але для визволення своїх і паритетного обміну, випускає строкату групу чоловіків, жінок та підлітків у спортивних костюмах та брудних джинсах, і які – як вони самі кажуть – були звільнені з в’язниць у Києві. Багато з них говорять, що ніколи не воювали на боці проросійських сепаратистів і не розуміють, як потрапили в категорію заручників, яких обміняли. У розмовах, що їх автор газети провів з іншою групою обміняних в одному з гуртожитків Донецька, куди їх помістили після обміну, стає зрозуміло, що історія їхня подібна. Дехто з них був затриманий в інших частинах України, хтось брав участь у проросійських акціях із закликами до автономії, хтось поширював летючки. Цей обмін, пише газета, відбувається на Донбасі щодня і допомагає зміцнити крихке перемир’я й збудувати довіру і полегшити страждання тих родин, члени яких перебували в заручниках. Мирні домовленості передбачають звільнення усіх полонених, але сепаратисти, утримуючи сотні вояків української армії, вимагають, щоб обмін був за принципом людина-за-людину і тому відбувається обмін тими, хто ув’язнений в інших частинах України за політичні акції або інші невійськові дії.

Газета New Yorker в статті запитує: чи готова Україна приєднатися до Європейського союзу? З європейської точки зору залучення великої економіки, яка має досвід двох десятиліть корупції, явно налаштовує на скептицизм. І чи буде членство в ЄС панацеєю, як багато хто очікує? У країнах-членах ЄС прагнуть цього і вказують Євросоюзу на погане управління. Але газета зазначає, що якщо українці думають, що з членством в ЄС вони за одну ніч заживуть заможно, то це є оманлива надія. Перед Україною, відтак, великі виклики. Газета описує, як змінився Київ, але варто, за словами автора, виїхати поза межі столиці, як дороги такі, ніби повертаєшся на 50 років у минуле. Газета пише, що багато коштів, виділених урядом до Євро-1012, було привласнено недобросовісними бізнесменами. Але, додає газета, корупція існує і після Януковича, і наводить приклад: після того, як США виділили 300 тисяч сухих пайків як військову допомогу Україні, виявилось, що один із підприємців продавав деякі з цих пайків в інтернеті за недорогу ціну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG