Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:32

Порошенко показав себе як дипломат – професор Гарань


Олексій Гарань під час десятого Народне віче на Майдані Незалежності в Києві, 9 лютого 2014 року

Олексій Гарань під час десятого Народне віче на Майдані Незалежності в Києві, 9 лютого 2014 року

Відповіді президента Порошенка на запитання журналістів були достатньо дипломатичними, особливо ті, які стосувалися безпосередніх контактів із Росією і Путіним. Тут відчувався Порошенко-дипломат – таку думку, коментуючи прес-конференцію президента України, висловив у розмові з Радіо Свобода професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. На запитання, що, на його думку, було найважливішим у цьому виступі Петра Порошенка, політолог відповів:

– Там торкнулися, практично, всіх питань, які хвилюють суспільство. Я думаю, якщо говорити загальними мазками, стратегічно – то була анонсована Стратегія-2020 і було сказано, що в 2020 році Україна буде готова подати заявку на вступ до ЄС. Одразу хотів би сказати, що не йдеться, що це буде дата вступу. Це тільки дата подання заявки, а тоді можуть початися переговори про вступ, які можуть йти роками. Але навіть ця задача поставлена – вона є доволі амбітна. Виділено 8 пріоритетних напрямків реформ. Тут я б сказав, що нам тепер, я думаю, найближчим часом мають бути презентовані – і я думаю, що вони будуть презентовані – конкретні уже напрямки реформування щодо кожного з цих пакетів. Бо це є дуже важливим, бо інакше це все залишиться «благими намірами». Як я розумію – така робота ведеться, і при президентові, зокрема, створена так звана національна рада реформ, куди входять, в тому числі, і представники громадськості. Ну оце те, так би мовити, нове і стратегічне, що пролунало на конференції. А так порушувався цілий спектр питань. Звичайно ж – питання війни і миру, яке турбувало всіх. І питання децентралізації, і так званий «особливий статус», і свобода слова...

– «Особливий статус», якого – як наголосив президент – не існує…

Є сподівання на продовження мирного діалогу. Найгірший для нас формат – або тристоронній із ОБСЄ (організація, на яку Росія має великий вплив), або навіть двосторонній з Путіним – бо це є найбільш небезпечним

– Він сказав, що немає «особливого статусу» Донбасу. Дійсно – це правда. Тому що журналісти дуже часто запитують, в тому числі і нас, експертів – про «особливий статус Донбасу» і завжди доводиться тоді приводити повну назву «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей».

Насправді ситуація тим не менш залишається контроверсійною і, власне, ми чули, що є сподівання у президента на продовження мирного діалогу, і він очікує, що буде зустріч із Путіним. Поки що неясно, до речі, в якому форматі. Він сам сказав, що це неясно. Є Женевський формат, який для нас очевидно є найкращим, бо там будуть США, є Нормандський формат. Найгірший для нас формат – або тристоронній із ОБСЄ (організація, на яку Росія має великий вплив), або навіть двосторонній з Путіним – бо це є найбільш небезпечним. Поки що, власне зі слів президента, можна зрозуміти, що це планується багатосторонній формат, у межах якого не виключається двостороння зустріч. Однак, як експерти завжди говорять, що лишатися сам на сам з Путіним – це завжди небезпечно.

– З приводу «сам на сам з Путіним» – запитував конкретно журналіст Павло Шеремет, який запитував: як Порошенкові погрожував Путін і, наскільки я зрозуміла, конкретного прикладу такого президент не навів. Як, на Вашу думку?

Якщо так звані «ДНР» і «ЛНР» проведуть вибори до своїх так званих «парламентів» 2 листопада, про що вони анонсували – це може бути теж одним із механізмів зриву цього мирного плану

– Не навів. Мені здається, що деякі відповіді були достатньо дипломатичні. Особливо ті, які стосувалися безпосередніх контактів із Росією та Путіним. Тут відчувався Порошенко-дипломат. Тобто в його виступі було багато і таких, знаєте, рішучих заяв, але якщо говорити про цей напрямок, то він поводив себе дипломатично. Моє враження таке, що президент буде намагатися вести цей діалог, долучаючи до нього і західних гравців. Але насправді ми розуміємо, що цей діалог є дуже складним, і що він може зірватися, якщо Росія не буде виконувати (домовленостей), якщо бойовики не будуть виконувати. А ми бачимо, як все це йде зараз дуже складно, перемир’я не дотримуються. Хоча обмін полоненими йде, звільняються заручники. Приємна новина є сьогодні, що звільнено відомого блогера і журналіста Дмитра Потєхіна.

Але далі лишається багато «неясностей». В тому числі щодо цих місцевих виборів на Донбасі. Я думаю, що якщо, скажімо, так звані «ДНР» і «ЛНР» проведуть свої вибори до своїх так званих «парламентів» 2 листопада, про що вони так анонсували – то це може бути теж одним із механізмів зриву цього мирного плану. І тоді, я не виключаю, відпаде питання проведення місцевих виборів на цій території.

– Пане Гарань, ще таке запитання – якщо Ви звернули увагу – за ці майже дві з половиною години ніхто не поставив жодного питання про Крим…

– Мені здається, що президент про Крим згадав. Чи я помиляюся?

– Ні-ні, про Крим президент говорив під час минулої прес-конференції в неділю, коли він зустрічався з журналістами 6 телеканалів.

– По-моєму, він і цього разу говорив, коли він говорив про реакцію Заходу, він казав, що є підтримка.

– Я особисто цього не почула, хоча я уважно слухала, але ще я звернула увагу на те, що кримський кореспондент навіть ставив запитання не про Крим, а про долю казахського опозиціонера.

– Ви знаєте, я не бачу в цьому якогось злого умислу. Ну не сказав Порошенко сьогодні. Зате Обама про це говорив, виступаючи на Генасамблеї, про територіальну цілісність України і про те, що не можна захоплювати території. Я не бачу в цьому якогось злого умислу. Я думаю, що тема Криму – тут позиція української влади зрозуміла і, до речі, міжнародна спільнота теж – це буде незмінна позиція.

– Президент сказав, що він уважно стежить за соціальними мережами, реагує на флешмоби...

– До речі було видно, що він таки це знає. Він знає і журналістів, і хто що в Твіттері пише.

– Якби у Вас була можливість поставити президентові запитання – що би Ви запитали?

– Я б, мабуть, ставив питання про люстрацію і про корупцію. Ці питання були, я би теж ставив ці питання. По корупції він теж сказав, що розраховує, що буде, все-таки ухвалений закон про створення антикорупційного бюро. Але ці питання – вони абсолютно логічні.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG