Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:16

Росія розпадатиметься на шматки, а президентом стане Ходорковський?


Юрій Векслер

У Берліні в різних форматах пройшли зустрічі Михайла Ходорковського з німецькою громадськістю та пресою у зв’язку з початком роботи цього місяця руху «Відкрита Росія», мета якого – сприяти побудові громадянського суспільства в Росії.

Зокрема, в берлінському культурному центрі Kulturbrauerei на території колишньої пивоварні району Пренслауер Берг відбулася зустріч Ходорковського з, якщо можна так сказати, «російськомовним Берліном». Зал, розрахований на 200 місць, був переповнений.


Про те, що таке «Відкрита Росія», що конкретно планує робити в майбутньому Михайло Ходорковський та його рух, і йшла мова на зустрічі. Почну, однак, з кінця, коли вже після завершення вечора під час роздачі автографів мені вдалося поставити Ходорковському питання, що давно мене цікавило: «Ви коли були перед арештом у Берліні, виступали в готелі Adlon, було відчуття, що Ви, можливо, сподіваєтеся перемогти в тодішньому суді? Чи були Ви настільки наївні тоді, гадаючи, що в суді ЮКОС зможе довести свою правоту?».

Михайло Ходорковський

Михайло Ходорковський

«Скажу Вам відверто, я був настільки наївний. Я вважав, що мене можуть тримати в тюремному ув’язненні довго, але я не міг припускати, що судова система саме така, якою вона виявилася. Тоді я був наївний», – відповів Михайло Ходорковський.

Наївність, мені видається, як і раніше, помітна в деяких умовиводах колишнього олігарха, але це дивно, адже у нього були викрадені 10 років життя і досвіду спостереження за розвитком Росії та влади (інтернету в колонії, як відомо, немає). Важливіше почути Ходорковського в тому, де він перестав бути наївним. Виклавши під час вечора вже відомі з його останніх виступів твердження, він неодноразово повертався до, мабуть, дуже важливої для нього думки.

«Відкрита Росія» – це механізм для створення проектних об’єднань людей

«Колишня система політичних партій – шлях до того, щоб влада швидко і ефективно цю спільноту людей зруйнувала. Існують нові форми політичної самоорганізації, більш сучасні. Ми можемо поспостерігати за аналогічними структурами і в Європі, і в Америці – структурами, котрі виникають для вирішення конкретної окремої суспільної проблеми, швидко створюються і розпускаються в той момент, коли ця суспільна проблема вирішена. «Відкрита Росія» – це механізм для створення таких проектних об’єднань людей», – наголошував Ходорковський.

Вечір тривав дві з половиною години, однак не всі бажаючі змогли поставити свої запитання.

– Михайле Борисовичу, з’явилися чутки, що Ви збираєтеся в майбутньому боротися за пост президента Росії. Чи правда це?

Ця влада повісила мені судимість, вона повісила судимість Навальному, вона буде вішати судимість будь-якій людині, яка хоч трохи викликатиме у неї побоювання

– Я досить конкретно сформулював у відповіді журналісту свою думку, який запитав мене про цю мою позицію. Доти, доки країна розвивається так, як вона розвивається, моя участь у виборах неможлива з цілком зрозумілих причин, в тому числі і законодавчого характеру. Ця влада повісила мені судимість, вона повісила судимість Олексію Навальному, вона буде вішати судимість будь-якій людині, яка хоч трохи викликатиме у неї побоювання, що вона може боротися за владу. З особистих міркувань я не дуже зацікавлений боротися за цей пост тоді, коли країна знаходитиметься у стані реальних президентських виборів. Я думаю, що є дуже багато людей у нас в країні, які зможуть висунути свою кандидатуру, можуть бути президентами, можуть ефективно виконувати цю роль. Я ж реально можу опинитися корисним у тому випадку, тоді, коли країна опиниться в кризі в наслідок дій нинішньої влади. Боюся, що до цього чекати недовго.

Що запам’яталося? Артикульоване Ходорковським розуміння, що і ця діяльність, яка заздалегідь відмовляється від завоювання політичної влади, є небезпечною і що сьогодні в повній безпеці від російських спецслужб не знаходиться ніхто, навіть за межами Росії.

«Уявлення, що люди, які перебувають в Росії, є в небезпеці, а люди, що за межами Росії, почуваються безпечно, на жаль, нині не до кінця обґрунтоване», – сказав Ходорковський.

На підтвердження цих слів символічною була присутність в залі Марини Литвиненко. Відчуття небезпеки, яке тепер очевидно є у Ходорковського, було помітним, по-моєму, і в тому, як обережно він говорив про Володимира Путіна.

«Для мене Володимир Путін є опонентом, але, на щастя, ми зуміли уникнути ескалації цього протистояння до рівня непримиренних ворогів. І я сподіваюся, що, будучи все-таки людьми XXI століття, а не XIX і навіть не XX, ми зуміємо в цих політичних рамках (хоча, на жаль, витлумачених досить широко, з урахуванням мого десятирічного ув’язнення) залишитися», – зауважив Ходорковський.

А ось відповідь на питання про майбутню взаємодію Росії з Україною і про проблему Криму.

З Україною на спільному шляху до Європи ми вирішимо і проблему Криму

«Ідея, що найголовніше – це території, – це ідея, яка прийшла з минулих століть. Сьогодні головне – люди. Найважливіше налагодити співпрацю між людьми. З цієї точки зору для нас Україна – країна, в якій живуть 45 мільйонів людей, пов’язаних з нами, з росіянами, десятками мільйонів родинних зв’язків, єдиної культурою, люди, яких ми розуміємо в цілому, за винятком окремих особистостей, і які нас розуміють. Відбудовувати щось замість цієї дружби, замість інтеграції, відбудовувати те, що породив цей конфлікт через незначний в сучасному світі привід, – величезна помилка нашої нинішньої влади. Як виправляти цю помилку? У всякому разі, не так радикально, як вона була здійснена. У нас з Україною єдиний шлях до Європи, і на цьому шляху кордони набувають все меншого значення. Я думаю, на спільному шляху до Європи ми вирішимо і проблему Криму», – наголосив він.

Після закінчення зустрічі Ходорковського з «російським Берліном» я поставив кілька запитань політологу Станіславу Бєлковському.

– Чи можна назвати Михайла Борисовича в тій ролі, в якій він сьогодні тут, «позакремлівським мрійником!?

В Росії відбувається закручування гайок, важливе формування і позиціонування політичних особистостей, які здатні перехопити владу в разі її падіння через форс-мажорні обставини

– Безумовно, він є і мрійником, і позакремлівським. Прийти до влади легальним шляхом у Ходорковського шансів немає, як і в жодного іншого громадянина Росії, оскільки в Росії відбувається закручування гайок, і якщо раніше ймовірність зміни влади на виборах наближалась до нуля, то зараз вона наближується до абсолютного нуля за шкалою Кельвіна. Саме в цій ситуації дуже важливе формування і позиціонування політичних особистостей, які здатні перехопити владу в разі її падіння через форс-мажорні обставини, і Ходорковський сьогодні – номер один у цій черзі. Номер два – Олексій Навальний, який сидить під домашнім арештом в Москві. Але Ходорковський – фігура більш серйозна і ґрунтовна, тому все, що він робить, навіть якщо здається, що це не має ніякого стосунку до поточної російської політики, може мати досить серйозний стосунок до російської політики майбутнього.

Михайло Ходорковський і Володимир Путін (праворуч), архівні фото

Михайло Ходорковський і Володимир Путін (праворуч), архівні фото

– Чи очікує Росію розпад, який ні Ходорковському, ні Навальному, ні комусь іншому зупинити вже не вдасться?

Ми спостерігаємо конвульсії Російської імперії, яка недорозпалася в 1991 році

– Я вважаю, що в нинішній ситуації, коли ми спостерігаємо конвульсії Російської імперії, яка недорозпалася в 1991 році (формально розпустилася, але збереглася), коли ми спостерігаємо дії за принципом мертвої руки (мертві хапають живих).

У Росії є тільки два варіанти розвитку: трансформуватися в нинішніх кордонах, з невеликими відхиленнями, можливо, без Чечні і Дагестану, Інгушетії, що я вважав би дуже благотворним, в національну державу європейського зразка – або розвалитися на невизначену кількість безформних шматків. Я вважаю ці можливості рівноймовірними, на жаль. Я хотів би бути великим оптимістом щодо долі моєї батьківщини.

Вектор бачення Ходорковського, спрямований в європейський простір, – це те, про що багато опозиційних політиків не наважуються сказати

А ось думка берлінського політолога, керівника відділу Євросоюзу і США фонду імені Генріха Белля Сергія Лагодинського: «Зустріч показала, що Ходорковський, якого називають совістю Росії, хоче бути її інтелектом і візіонером. Це бачення він продемонстрував, і дуже багато хто запитує, що з цього випливає, це було помітним серед публіки. Я гадаю, що і Ходорковському ще не зовсім зрозуміло, що конкретно з цього вийде, але ось такий мережевий підхід до організації, до того, щоб об’єднувати людей одне з одним, – це, безперечно, обраний ним шлях. Це ідея, яка перетинає географічні кордони, теж нове бачення. Ну, і те, що Ходорковський запропонував якесь рішення для довгострокового майбутнього Росії – теж те, про що наразі ніхто не говорить. Говорячи про безпосередні проблеми зараз, а він говорить і про те, якою він бачить Росію через 10-20 років, я думаю, що його ім’я вже має достатню вагу, його біографія. Це по-перше. По-друге, вектор бачення Ходорковського, спрямований в європейський простір, – це те, про що багато опозиційних політиків не наважуються сказати. Ходорковський це говорить відкрито, і таким чином він знайде, я думаю, відгук тут, в німецькому істеблішменті».

Ну що ж, майбутнє поки в тумані, але, як любив говорити Андрій Сахаров: «Кріт історії риє непомітно».

Фрагмент підсумкового випуску програми «Час Свободи». Оригінал на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG