Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 14:22

Брюссель – Лідер України Петро Порошенко бачить свою державу готовою приєднатися до Євросоюзу вже через шість років. Його стратегія реформ і оновлення спрямована саме на цю мету. Однак, десятирічні зусилля української дипломатії отримати від ЄС обіцянку, що врешті-решт Україна одного дня таки опиниться у сім’ї європейських держав, донині не увінчалися успіхом. Чи з’явиться це світло в кінці тунелю, на яке заслуговує народ, що організував євромайдани та власною кров’ю довів і продовжує доводити щирість своїх бажань?

2020 рік… Україна подає заявку на вступ до ЄС. Минає ще деякий час і ця держава – повноцінний член Європейського союзу. Час від часу українці головують у Раді співдружності, їхні лідери регулярно їздять до Брюсселя, щоб відстоювати свою позицію на самітах. А народ живе за європейськими нормами й законами, забувши про існування візових кордонів та користується благами вільного ринку об’єднаної Європи.

Вже нині з сусідньої Москви реакції на такі плани, сценарії та прогнози не забарилися: дехто з кремлівських дипломатів зазначив, що без врахування російського фактору, членства не буде. Високопоставлений російський державний діяч Володимир Джабаров прямо заявив: сподівання, що пакет реформ, оголошений президентом Порошенком під назвою «Стратегія-2020» підготує Україну до приєднання до ЄС – це утопія.

Але чи така вже й «утопія»?

Реалізація всіх цих планів насамперед залежить від спроможності українців навести лад у своїй хаті – таке переконання панує серед більшості опитаних Радіо Свобода європейських експертів.

На тлі всіх нинішніх дискусій, щодо призупинення процесу розширення ЄС, «втоми» від приєднання до нього нових держав, українцям не варто опускати руки: все залежить від них самих, наголошує Ніку Попеску, старший аналітик паризького Інституту з питань безпеки ЄС. У європейських столицях, принаймні на нинішньому етапі, скептично оцінюють розширення блоку за рахунок України.

Якщо через пару років в Україні будуть здійснені успішні реформи, то у сенсі членства в ЄС це допоможе зняти деякий скепсис щодо України

«Жоден політичний крок у ЄС – у транспорті, промисловості чи зовнішній політиці – на початку немає одностайності, – коментує політолог. – Однак європейці завжди намагаються домовитися, хоча інколи це складно, і може тривати довго. Так само й щодо європейської перспективи України: наразі консенсусу немає, але не слід опускати руки і втрачати час. Якщо через пару років в Україні будуть здійснені успішні реформи, то у сенсі членства в ЄС це допоможе зняти деякий скепсис і щодо України».

Після асоціації є й інші перспективи

Підтвердження цьому, щоправда, дещо розпливчато, лунають навіть з вуст лідерів ЄС. Хоч, як не намагалися українські дипломати внести до тексту Угоди про асоціацію положення про перспективу вступу до ЄС, європейці на це не погодилися.

Однак, головне у тому, що на сьогодні Україна вже працює над впровадженням положень українсько-європейської угоди, і ця угода в Євросоюзі вважається не останньою пропозицією, що може бути зроблена українцям.

Нині дуже інтенсивно працюємо над впровадженням Угоди про асоціацію, українці зможуть відчути переваги від економічного та політичного зближення з Європою

Петер Стано

Петер Стано

«Ми щойно ратифікували і нині дуже інтенсивно працюємо над впровадженням Угоди про асоціацію, – наголошує Петер Стано, речник єврокомісара з питань розширення Штефана Фюле. – Отже, українці зможуть відчути переваги від економічного та політичного зближення з Європою, а реформи, які ухвалюють чи ще будуть ухвалені, принесуть їм користь».

«Водночас, ЄС заявляє, що асоціація не є кінцевою метою нашого співробітництва», – наголошує представник Європейської комісії.

Економіку на рейки вільного ринку

Низка експертів звертає увагу на сьогоднішній негативний імідж України, – глибоко корумпованої держави зі слабкою економікою та поганим устроєм, – ту репутацію, яку країна «завоювала» за роки своєї незалежності. Це для її європейських перспектив – великий мінус, який буде нелегко скасувати.

Так, зокрема вважає Марк Франко, старший аналітик брюссельського Королівського інституту міжнародних відносин «Еґмонт». На його думку, президенту, який оголосив реформи, буде нелегко побороти корупцію та погане політичне керування, «зокрема, через спротив, який чинитиме «стара гвардія» політиків переходові України на «реальний демократичний механізм».

Інші експерти з європейських аналітичних центрів зауважують, що дискусію про перспективу вступу України до ЄС значно полегшила б продемонстрована серйозність Києва щодо модернізації та перебудови. У цьому сенсі наводять приклад: припустимо, що після Помаранчевої революції українці отримали б обіцянку членства в ЄС. Натомість, Ющенко та Тимошенко, замість працювати для держави, вели б свої кабінетні суперечки, а країна б все одно не просувалася в бік євростандартів. Чи змінила б щось ця перспектива? Звичайно – ні, відповідають експерти.

Тому в об’єднаній Європі ніхто нікому нічого й не гарантує, особливо, коли йдеться про майбутнє членство.

Все в руках України

Ніхто раніше ні Литві, ні Угорщині, ні Румунії не обіцяв приєднання до співдружності. Але вони набули членства завдяки тому, що там були порівняно швидко проведені реформи й доведені до європейського рівня стандарти життя.

Все залежить від реформ та модернізації України. Її європейська перспектива – у її ж руках

«Навіть глянувши на зовсім недавню історію, попри дебати щодо так званої «втоми» ЄС від розширення, минулого року до блоку долучилися хорвати. Тому, все залежить від реформ та модернізації України, – наголошує представник французького аналітичного центру Ніку Попеску. – Її європейська перспектива – у її ж руках. Вирішиться все залежно від того, як керівництво держави та політичний клас упораються із проблемами, які довели державу до нинішньої кризи та корупції».

Інший важливий момент: економічний критерій вступу до ЄС гласить, що економіка держави-кандидата має розвиватися в бік ринку, який функціонує злагоджено та здатен вистояти перед тиском конкуренції. У цьому сенсі, брюссельський аналітик Марк Франко, який раніше тривалий час працював у дипломатичному корпусі Єврокомісії, звертає увагу на те, що за останні два десятиліття політико-олігархічні групи, що правили державою, «призвели до склерозу української економіки», до хронічного браку її зростання й розвитку. Тому перед нинішньою владою стоїть завдання «звільнити та демонополізувати економіку й встановити правила гри вільного ринку».

Російський фактор українського членства в ЄС

Представник Королівського інституту міжнародних відносин «Еґмонт» Марк Франко також звертає увагу на інший важливий фактор – Росію. На його думку, цей виклик Києву слід владнати особливо дбайливо. На сході та півдні України, з подання росіян, є ризик виникнення нового замороженого конфлікту. І на це у приготуванні до членства в ЄС слід зважати, правильно облаштувавши відносини з Росією.

Україна має велику перевагу, бо розташована між Росією та Євросоюзом

«Приєднання до ЄС не може бути ексклюзивним, тобто, українцям не треба відмовлятися від зв’язків із Росією, бо йде розвиток відносин із Заходом, – запевняє експерт. – Це нелегко, але Україна має велику перевагу, бо розташована між Росією та Євросоюзом. Вона може отримувати вигоду з обох боків. Тому перед нинішньою українською владою стоїть виклик: поглиблення євроінтеграції не має шкодити й скорочувати оберти відносин із Росією».

Тим часом, агресивну політику Москви, викликану прагненням України покінчити з баластом радянського минулого й розвиватися за європейською моделлю, постійно критикують у демократичному світі. В установах ЄС, на кшталт Єврокомісії, Європарламенту чи Європейської ради, звертаючись до Кремля, невтомно заявляють: шлях, який обирають для себе українці, – це їхнє суверенне право, а нав’язування моделей розвитку для України ззовні – неприпустимі.

Залишається сподіватися, що влада великої української сусідки з іншого боку континенту, одного дня таки втомиться перешкоджати Україні перетворювати «утопію» європейського членства на реальність.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG