Доступність посилання

ТОП новини

Українці підмінюють ненависть до Януковича руйнуванням пам’ятників Леніну? (Світова преса)


Світова преса пише про те, чому українці зносять пам’ятники Володимиру Леніну та що викликає в нації агресію до лідерів радянського минулого. Окрім того, медіа цікавились, чи готова українська економіка до інтеграції з Європою. Також є розгорнутий огляд про те, хто найбільше у Франції підтримує політику Росії.

У матеріалі британського видання The Guardian висловлена думка, що радянські монументи слід захищати, адже «люди, що руйнують та нищать пам’ятники на території колишнього Радянського Союзу, збаламучують минуле сьогоднішніми подіями». Знесення активістами монумента більшовицькому лідерові Володимиру Леніну у Харкові The Guardian пояснює страхом України, що Росія має намір і далі розширювати свої території. Саме тому, починаючи з грудня 2013 року, в країні демонтували понад 100 пам’ятників Леніну, пише газета. Автор матеріалу зазначає, що не всі радянські пам’ятники однаково цінні, адже «осквернення монумента радянському солдату дуже відрізняється від повалення пам’ятника Леніну». The Guardian пише, що «люди, які загинули під Сталінградом, не повинні прирівнюватись до тих, хто послав зброю донецьким сепаратистам». Втім далі в матеріалі зустрічається думка про те, що українці підмінюють ненависть до колишнього президента Віктора Януковича ненавистю та нищення монументів Леніну. Окрім того, автор висловлює свою позицію, вважаючи, що конфлікт в Україні базується на протиставленні українців росіянам, а також одних героїв іншим. «Пам’ятники Леніну – надто погана заміна для зрозумілої злості», – такими словами завершується матеріал британського видання The Guardian.

Американське видання The New York Times у статті «До Росії з любов’ю» описує теплі відносини Франції та Росії в умовах, коли світ ізоляцією та санкціями реагує на дії Росії на сході України. Зокрема, медіа описують візит 1 вересня голови Державної думи Росії Сергія Наришкіна в Париж. «Він не мав жодних проблем, зустрічаючись із французькими бізнесменами та законодавцями, хоча його ноги не мало бути у Франції – пан Наришкін є одним із 119 російських і українських осіб, що підпали під санкції Європейського союзу», – зазначено в матеріалі. Медіа пояснює це тим, що російський держслужбовець приїхав на запрошення Ради Європи, членом якої є Росія. Із зустрічним візитом приїжджали і 14 французьких законодавців до Росії. Багато уваги The New York Times приділяє симпатіям французьких націоналістів на чолі з головою політичної партії Національний фронт Марін Ле Пендо до «патріотичної економічної моделі», яку Володимир Путін упровадив у Росії. Таку теплу співпрацю двох країн The New York Times пояснює тим, що у Франції побоюються, що «Америка хоче відновити Холодну війну та втягнути в неї Європу. Бізнесмени можуть не опиратись на ідеологічну складову, багато з них, насправді, критично налаштовані до непередбачуваної поведінки Володимира Путіна. Втім, їхні компанії беззахисні перед російським бізнесом більше, аніж перед американським, тож їм потрібно захистити свої інвестиції. Також у статті цитується вираз правого французького політика Т’єрі Маріані, що «у той час як Німеччина є головним діловим партнером Росії, Франція займає особливе місце в серці Росії».

Китайське видання China Daily опублікувало матеріал під назвою «Україна мусить почекати на членство в ЄС», де медіа аналізує стан української економіки та політичні виклики, з якими має справу країна. «Не зважаючи на «референдум» у Криму, збройний конфлікт у східному регіоні Донецької та Луганської областей, а також стрімкий економічний спад і фінансову кризу, новий український уряд зробив крок уперед і підписав угоду з Європейським союзом», – написано в матеріалі. Зокрема, автор зазначає, що ця політично-економічна домовленість між Україною та європейською спільнотою підштовхне державу до інтенсифікації реформ у політичній сфері, аби сприяти інвестиційній привабливості. «Економіку України можна охарактеризувати несприятливим бізнес-кліматом, недосконалою судовою системою, вражаючою корупцією та тіньовою економікою. Окрім того, ВВП на душу населення – лише близько чотирьох тисяч доларів, значно менше, аніж у країн-сусідок», – пише China Daily. Видання також зазначає, що співпраця з ЄС у короткотривалій перспективі гарантуватиме Україні фінансову та моральну підтримку. China Daily пояснює це тим, що ЄС наразі фокусується на співпраці з Україною як на «осередку провідної нації в європейському блоці «Східного партнерства».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG