Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:11

Моніторингова місія ОБСЄ на Донбасі виконує завдання Москви?


Представники ОБСЄ біля могили з написом «Загинули за путінську брехню» у селищі Нижня Кринка на Донеччині, 23 вересня 2014 року

Представники ОБСЄ біля могили з написом «Загинули за путінську брехню» у селищі Нижня Кринка на Донеччині, 23 вересня 2014 року

Київ – Від 1 жовтня у зоні бойових дій на Донбасі розпочинають роботу моніторингові групи, які перевіряють режим припинення вогню. До їхнього складу входять представники ОБСЄ, військовослужбовці України і Росії, повідомили напередодні у РНБО України.

Моніторинг і спостереження місія ОБСЄ на Донбасі проводить на тлі критичних зауважень про їхню роботу з боку українських посадовців, серед яких і президент Порошенко. Представники ОБСЄ критику відкидають, але визнають наявність проблем у роботі місії.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Президент України Петро Порошенко, власне, є одним з ініціаторів створення спеціальної місії ОБСЄ для моніторингу ситуації на сході України. Ще навесні на переговорах із керівниками ОБСЄ Порошенко повідомив про завдання місії.

Світ має знати, яка насправді роль найманців, яке є справжнє обличчя терористів й екстремістів

«Ключовою темою на переговорах з місією ОБСЄ була ситуація на сході України. Світ має знати, яка насправді роль найманців, яке є справжнє обличчя терористів і екстремістів. Маємо проінформувати про це світову громадськість, ...ОБСЄ як дуже авторитетну міжнародну місію», – зазначив тоді Порошенко.

Але 29 вересня, під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, Порошенко висловив занепокоєння з приводу того, що ОБСЄ досі не надала обіцяні безпілотні літальні апарати. Це не дозволяє місії працювати у повному обсязі, згідно з домовленостями між ОБСЄ і Києвом.

Безпілотники потрібні для ведення спостереження за територіями Донеччини і Луганщини, які контролюють російські військові і місцеві сепаратисти, і за ділянкою українсько-російського кордону вздовж Донбасу.

Відповідь з боку ОБСЄ не забарилась. Так, 30 вересня заступник голови місії ОБСЄ Олександр Гуг пообіцяв на брифінгу в Дніпропетровську якнайшвидше залучити безпілотні літальні апарати спостереження за подіями у східних регіонах і контролю за ситуацією на кордоні між Україною і Росією.


А речник місії Майкл Боцюрків повідомив журналістам, що ОБСЄ ухвалила рішення збільшити кількість спостерігачів до 500 осіб (зараз на Донбасі працюють удвічі менше людей).

Ми тепер збільшуємо свою місію до 500 осіб, які надалі здійснюватимуть моніторинг

«Ми почали роботу на Донбасі майже 6 місяців тому, і зараз ми маємо 250 спостерігачів із понад 40 країн. Вони щодня доповідають про те, що відбувається на сході України. Ми тепер збільшуємо свою місію і збільшуємо кількість її членів до 500 осіб, які надалі здійснюватимуть моніторинг», – поінформував Боцюрків журналістів.

Геннадій Москаль

Геннадій Москаль

Заяви представників спеціальної спостережної місії ОБСЄ не вдовольнили нового голову Луганської обласної держадміністрації Геннадія Москаля, який гостро розкритикував роботу місії. Він вважає, що члени місії «самоусунулись» від контролю за режимом припинення вогню в Луганській області.

Місія ОБСЄ, яка повинна контролювати виконання домовленостей про припинення вогню, на жаль, самоусунулася від своїх обов’язків

«Місія ОБСЄ, яка повинна контролювати виконання домовленостей про припинення вогню, на жаль, самоусунулася від своїх обов’язків. А наші спецслужби, які повинні були попереджувати про підготовку артилерійського і мінометного обстрілу, мовчать», – цитує Москаля прес-служба Луганської обласної держадміністрації.

У свою чергу, в ОБСЄ категорично заперечили звинувачення чиновника. Так, за словами Боцюрківа, спостерігачі ОБСЄ продовжують свою роботу – слідкують за дотриманням домовленостей про припинення вогню усіма сторонами конфлікту на Донбасі.

При цьому спостерігачі організації визнали, що через складну гуманітарну ситуацію у Луганську і на прилеглих територіях, і через небезпеку для життя працівників місії їхня кількість зменшилась.

«Російський слід» в ОБСЄ

Дмитро Тимчук

Дмитро Тимчук

Раніше про неефективність місії ОБСЄ на сході України, виходячи з досвіду співпраці з її представниками, говорив керівник інформаційно-аналітичного центру «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. На його думку, ОБСЄ не повинно брати до складу місії, яка працює на території України, громадян Росії, яка у цьому випадку є державою-агресором.

Там, де починається, так би мовити, «російський слід», де працюють росіяни, там починаються великі запитання

«Там, де починається, так би мовити, «російський слід», де працюють росіяни, там починаються великі запитання. Наприклад, місія ОБСЄ робить заяву, що на українсько-російському кордоні нічого не відбувається, там усе спокійно. Перебували спостерігачі на двох пунктах пропуску, а розписались за весь кордон. Ми пізніше зрозуміли, у чому справа, – справа, на нашу думку, в тому, що окремі структури ОБСЄ очолюють громадяни Росії, вихідці з МЗС Росії».

Володимир Огризко

Володимир Огризко

Дипломат, колишній очільник МЗС України Володимир Огризко у коментарі для Радіо Свобода наголосив, що кожна держава-член ОБСЄ має право включати до складу спеціальних місій і робочих груп Організації своїх представників.

Усі країни-члени ОБСЄ мають право призначати своїх спостерігачів до складу якоїсь спостережної місії

«Усі країни-члени ОБСЄ мають право призначати своїх спостерігачів до складу якоїсь спостережної місії, – каже він. – Це може бути місія, яка складається з 5 осіб, а може бути і 500 осіб, це немає ніякого значення. Це право кожної держави, яка є членом ОБСЄ».

Тим не менше, Огризко погодився з думкою Тимчука – за умов військової агресії Росії проти України представники Москви не мали б працювати на українській території у складі міжнародних організацій.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG