Військова прокуратура має все перевірити й встановити міру відповідальності керівництва АТО за запізнення допомоги оточеним у Іловайському котлі, заявив в ефірі Радіо Свобода генерал армії Олександр Кіхтенко.
«Потрібно притягнути до відповідальності керівництво АТО, керівництво частин чи військових підрозділів, які запізнилися з допомогою на дві чи три доби. Це неприпустимо для військової людини. Навіть запізнення на перехід до атаки на 2-3 хвилини можуть мати тяжкі наслідки. А на 2-3 доби… Президент, як верховний головнокомандувач, мав вже давно ухвалити відповідне рішення щодо відповідальних осіб, а не ставити це питання як виправдання. Це навпаки обтяжливі обставини», – сказав Кіхтенко у програмі «Ми разом».
На його думку, перекласти відповідальність з «вищих чинів» на рядових не вдасться, бо громадське суспільство взяло під захист військовослужбовців.
«Я не бачу в цьому нічого поганого. Потрібне справедливе рішення щодо усіх військовослужбовців. Якщо він винен – він має нести відповідальність. Не думаю, що ми будемо створювати штрафбати якісь в сучасній українській армії. Це пережиток, від якого слід відмовитися взагалі. Але є достатньо засобів, завдяки яким можна притягнути до відповідальності. Є певний кодекс», – вважає генерал.
За словами Олександра Кіхтенка, він та ще 8 генералів, звернулися до президента у письмовій формі з пропозицією використати їх знання та досвід у керівництві бойовими операціями.
«Є офіційний лист, підписаний не лише мною, а ще 8 генералів поставили там свої підписи. Ми запропонували свої послуги у наданні допомоги у вирішенні тих проблем, які сьогодні має держава. Пройшло вже майже два місяці. Поки що відповіді ми не отримали», – зазначив генерал.
Міністр оборони Валерій Гелетей 1 жовтня на засіданні тимчасової парламентської комісії щодо Іловайського котла наполягав, щоб усі доповіді слухала у закритому режимі. Натомість, голова ТСК Андрій Сенченко звинуватив міністра Гелетея у спробах блокувати роботу комісії, оскільки гриф «для службового користування» поставили навіть на списки загиблих під Іловайськом.
Наприкінці серпня бійці добровольчих батальйонів та підрозділи ЗСУ потрапили в оточення під Іловайськом. Підкріплення не надійшло, а тих, хто почав відступати по узгодженому коридору, російські військові та проросійські бойовики розстріляли. За різними оцінками тоді загинуло від кількох сотень до тисячі українських захисників.
