Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:24

За жертви серед мирного населення бойовикам і окупантам усе відчутніше мстять місцеві партизани і підпільники, стверджує газета «Україна молода». Видання пише, що на Донбасі чимало людей вже не вірять у те, що обстріли влаштовують українські війська, як не намагаються переконати їх у цьому бойовики. Мало цього, українські патріоти Донецька влаштовують спротив сепаратистам та російським військовим: підривають їхні артилерійські установки та ведуть партизанську війну. Докладніше про неї йдеться в статті «Донецькі месники».

Побиття Нестора Шуфрича в Одесі – черговий привід замислитися над кількома речами, наголошує газета «День». По-перше, наскільки народний метод люстрації через смітник є правильним і дієвим? По-друге, чи здатна правова система України вирішувати такі випадки через закон? По-третє, наскільки адекватно оцінюють ситуацію, особливо після подій останнього року, політики? Видання пише, що гнів суспільства є природною реакцією на відсутність реформ в країні, на те, що змінилися обличчя, але поки не демонтується стара система. Експерт газети вважає, що взагалі у смітник кинути треба систему, а не окремих політиків, адже суть системи від цього не зміниться. В іншому разі є загроза охлократії, адже всі питання не можуть вирішуватися такими акціями. Україні вже не можна жити Середньовіччям. До того ж, громадський гнів, який має природну основу, використовують всі, кому це вигідно в певних розкладах: і нападники, і постраждалі, і третя сторона, зокрема, Росія. Хоча в такій ситуації має використовуватися лише одне – закон. Однак, коли не працюють правоохоронні органи, судова система, люди починають самі втілювати в життя принципи справедливості. Тому Україні терміново потрібно проводити реформу охоронних і судових органів. Коли вони запрацюють, коли люди будуть бачити, що злочинці покарані, тоді нікому в голову не приходитиме вчиняти самосуд, наголошує газета у статті «Iгри з суспільством на фоні війни».

Так звана сміттєва люстрація, яка стає дедалі популярнішою, насправді є досить неприємною та навіть небезпечною суспільною тенденцією, переконує газета «Голос України». По-перше, цей процес викликає відчуття штучності, це зручно одразу декільком політичним гравцям з різних причин. Для одних, наприклад, це спосіб помсти чи можливість позбутися від конкурента на окрузі, для інших – можливість продемонструвати слабкість і жалюгідність української демократії, для третіх – зручний спосіб направити енергію і невдоволення натовпу в потрібне русло. Водночас експерт газети наголошує: такі технології, побудовані на грі, на емоціях натовпу, небезпечні неконтрольованою ескалацією, яка може привести суспільство і країну до непередбачуваних наслідків.

Під час нинішніх передвиборчих перегонів кандидати витрачають менше коштів на пряму рекламу, а більше – на продуктові пайки для виборців і допомогу військам АТО. Однак, як зауважує газета «Сегодня», допомога армії та постраждалим інколи має певний меркантильний інтерес для кандидатів. Зокрема, нова фішка – центри допомоги для переселенців, в яких їм допомагають у вирішенні побутових проблем і заодно пояснюють, що треба змінити місце реєстрації, щоб проголосувати. А потім ненав’язливо нагадують, хто їм допомагав. Однак назвати це підкупом, звісно ж, не можна, зазначає видання. Про більш очевидні способи залучення симпатій виборців йдеться в статті «Боротьба за виборців».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG