Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:57

Українську економіку лихоманить – і через внутрішню кризу, і внаслідок бойових дій на Донбасі, а віднедавна – і через дефіцит енергоресурсів, значну частину з яких ще влітку імпортували з Росії. Про таку ситуацію говорять і в представництві Світового банку, і в українському експертному середовищі. За прогнозами, економічне зростання може відновитися не раніше другої половини наступного року. Серед галузей, які в найгіршому стані – називають паливно-енергетичний комплекс і фінансовий сектор. Потенційні точки зростання, які й зараз почуваються непогано – аграрний сектор, ІТ та військово-промисловий комплекс, стверджують фахівці. У великих містах, зокрема в Києві, муніципалітети запевняють, що готові до холодної зими, і що опалювальний сезон відбудеться, але в квартирах буде трохи холодніше, ніж торік. Тим часом прості українці утеплюються або ж запасаються печами й паливом, не сподіваючись ні на кого, крім себе.

Світовий банк погіршив свій прогноз щодо України. Про це заявив 2 жовтня директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Чимяо Фан.

За прогнозом, який озвучив Чимяо Фан, за поточний рік ВВП знизиться на 8%, за 2015-й – ще на відсоток, і тенденція до зростання виявиться не раніше другої половини наступного року. За його словами, продовження конфлікту на Донбасі, зниження внутрішнього споживання, довіри інвесторів та кредиторів – негативно впливають на перспективи відновлення економіки.

Водночас український уряд, який погодився на вільний обмінний курс валюти, і на приведення вартості енергоносіїв для населення та бізнесу до ринкових цін, має продовжити структурні реформи, які сприятимуть швидшому відновленню, зауважив Чимяо Фан. До фінансових установ, які фінансують окремі напрямки реформ в Україні, належить і Світовий банк.

Зараз на відсутність структурних реформ в Україні нарікали і західні інвестори, під час зустрічей з українським президентом Петром Порошенком та прем’єром Арсенієм Яценюком. Керівники держави, зі свого боку, запевнили, що працюють у цьому напрямку, і що поліпшення умов ведення бізнесу є для них одним із пріоритетів.

Фінансова система потребує реформ, а не лише вільного курсу валют?

Фінансова система України, зокрема, банківський сектор – сьогодні, на думку фахівців Світового банку, є найвразливішою, і найбільше потребує державної підтримки та реформ. Зокрема, Чимяо Фан відзначає відтік депозитів із банківського сектору, викликані зменшенням довіри до стабільності гривні та надійності самих банків. Про великі проблеми цього сектору говорять і експерти, і прості українці.

Нацбанк для стабілізації валютного курсу запровадив низку обмежень для банків та їхніх клієнтів. Зокрема, НБУ зобов’язує експортерів продавати 75% від валютної виручки, а українцям дозволив купувати валюту на суму не більше від 3 тисяч гривень на добу. Що ж до зарплатних карток – відтепер на них заборонено переказувати чи зараховувати суми, більші, ніж місячна зарплатня власника. Це пов’язано з політикою уряду щодо оподаткування пасивних доходів – від банківських депозитів до інвестицій тощо.

Водночас, чимало банків самі продукують подібні обмеження. Навіть потужні фінансові установи з іноземним капіталом обмежують обсяг готівки в іноземній валюті, яку можна зняти з поточного чи депозитного рахунку впродовж доби. Деякі банки з українським капіталом обмежують суму, яку можна зняти, кількома сотнями гривень на день, але й ці кошти отримати в руки проблематично, розповіла Радіо Свобода власниця депозиту в одному з київських відділень одного з банків, Яна.

«Я мала депозити у двох банках, із західним та з українським капіталом. Коли добіг кінця валютний депозит, у західному банку мені видали його досить швидко, по 1000 доларів на день. Що ж до банку з українським власником, де була набагато менша сума – я забираю з нього кошти вже більше ніж місяць. Спочатку обмежили видачу коштів однією тисячею гривень на день, але коли я прийшла за черговою тисячею – мені відмовили про відсутність готівки в касі. Я оформила картку, але зараховують кошти з депозиту на неї теж через раз – мовляв, ненадійно працює операційна система. Знімати з неї кошти теж непросто: ніде в банкоматах цього банку нема готівки. Інші банкомати – видавали по 900 гривень, а кілька днів тому ліміт зменшився до 400», – скаржиться клієнтка банку.

У деяких фінансових установах через подібні труднощі утворюються навіть невеликі черги з вкладників. Низку банків, такі як «Старокиївський» та «Грін банк», НБУ ліквідував, в тому числі й через порушення банківського законодавства.

Стан економіки: промисловість позаду, село – попереду

За даними Держстату, обсяги промислового виробництва в Україні у серпні скоротилися більш ніж на 21,4% порівняно з серпнем минулого року. Водночас, державна статистика свідчить, що агропромисловий комплекс попри всі проблеми цього року збільшує виробництво.

Подібну інформацію мають і в Світовому банку. Так, у липні промисловість впала на 12%, в порівнянні з липнем минулого року, повідомляє представник банку в Україні Чимяо Фан. Що ж до аграрного сектору, то він за 8 місяців поточного року виріс більш ніж на 6%, і, за прогнозами фахівців Світового банку, такі тенденції в українській економіці зберігатимуться впродовж двох наступних років, з поступовою стабілізацією в другій половині 2015 року, заявив у коментарі Радіо Свобода Чимяо Фан.

Українська аграрна галузь має найбільший потенціал зростання, зокрема, через третину світових запасів чорноземів та існуючий людський потенціал

«Українська аграрна галузь має найбільший потенціал зростання, зокрема, через третину світових запасів чорноземів та існуючий людський потенціал. Інвестори надзвичайно зацікавлені, але потребують прозорого середовища для ведення бізнесу. Має перспективи й ІТ-галузь (інформаційні технології – ред.), – зауважує банкір. –Я не виділяв би якісь окремі точки росту. Потенціал зростання мають всі напрямки, завдяки великій кількості освічених фахових працівників, за умови, що бізнес-середовище та реформи цьому сприятимуть».

Між тим, цієї зими стримувальним фактором для частини українських виробництв стане дефіцит газу, якого Україна вже не імпортує з Російської Федерації. Так, закон «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі» та постанова уряду про забезпечення опалювального сезону передбачають, що всі споживачі газу і тепла, виробленого з нього, мають економити цей енергоресурс: власники житла – на 10%, підприємства різних форм власності – на 30% і більше. Крім того, Кабмін має право відключати від газу промислових споживачів, якщо його не вистачатиме для опалення. Так, уряд заборонив до кінця опалювального сезону використовувати газ українського видобутку та газ із підземних сховищ найбільшим промисловим споживачам блакитного палива – виробникам мінеральних добрив. Найбільші з таких підприємств належать бізнесменові Дмитру Фірташу, і він уже висловив обурення тим, що не має доступу до українського газу.

Раніше співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич наголошував у коментарі Радіо Свобода, що Україна цього року має заплатити за стабільний опалювальний сезон самообмеженням щодо споживання енергоносіїв, і відтак – падінням ВВП за рахунок зупинки найбільш газовитратних виробництв.

Сценарій найближчого року для української економіки є невтішним, але глибину падіння може зменшити ефективність реформ, і певною мірою – інвестиції у військовий сектор, заявив Радіо Свобода президент українського Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.

Марія Колесник

Марія Колесник

Між тим, наявність чи відсутність запасів газу в державі майже не впливає на аграрно-промисловий комплекс, який забезпечує більше чверті українського ВВП. В нинішніх непростих умовах дефіциту ресурсів та військового конфлікту на частині Донбасу АПК розвивається, і ця тенденція збережеться і в найближчі декілька місяців, прогнозує для Радіо Свобода експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.

«Виробництво зростає, тож цього року аграрний сектор принесе прибуток і виробникам сільгосппродукції, і переробникам, і трейдерам. Кукурудза ще не зібрана, але з її урахуванням має бути рекордний врожай: від 60 до 63 мільйонів тонн. Більше ніж 32 мільйонів тонн з них Україна зможе експортувати, за рахунок чого галузь отримає близько 7 мільярдів доларів. Це неабияк зацікавило західних інвесторів. Однак вони розглядають не якусь окрему вигідну галузь, а комплексне вирощування й переробку продукції, з отриманням готових до продажу продуктів харчування», – пояснює експерт.

Найбільш перспективною для інвестора, і найбільш недооціненою галуззю є тваринництво, зокрема, свинарство. Бо нині, враховуючи укладену Угоду про асоціацію з ЄС, до потенціалу українського ринку м’ясної продукції додається європейський, констатує Марія Колесник.

Головний виклик – опалювальний сезон

І аналітики Світового банку, і українські економісти вказують на скорочення купівельної спроможності українців, зокрема, через падіння промислового виробництва та девальвацію гривні. Проте в цих умовах один із напрямків українського машинобудування та пов’язаних з ним торговельних потужностей – стрімко розвивається.

Нині в Україні небувалий від початків Незалежності попит на системи автономного опалення та на матеріали для утеплення помешкань, розповідають і прості українці, і представники торговельних мереж.

Олексій, мешканець одного з сіл на Київщині, утеплив свою квартиру ззовні та встановив найдешевший варіант електроопалення. Електроконвектори для його помешкання коштували півтори тисячі гривень, електроенергія – обходиться від 150 до 450 гривень на місяць. Для приватного будинку своєї матері Олексій придбав твердопаливний котел, виробництво яких налагодили у звільнених районах Луганщини. Проте з доставкою довелося почекати – цього року на котли дуже багато охочих.

«Через велику кількість замовників, виробник із Луганської області не збільшив ціну, а розтягнув у часі виготовлення. Тепер переводимо мамин будиночок на альтернативне опалення. І не критично бути без газу та електрики, головне щоб було що спалювати», – написав Олексій на своїй сторінці у Facebook.


Печі на дровах і вугіллі, котли різноманітних моделей розбирають з полиць магазинів. Деякі моделі печей у будівельних гіпермаркетах Києва закінчилися – з’ясував кореспондент Радіо Свобода. На ринку систем опалення – небувалий ажіотаж, зізнається Радіо Свобода Ірина, продавець мережі невеличких крамниць «Сучасні димохідні системи», спеціалізованих на опаленні.

«На ринку фактично паніка. Купують печі, димоходи, паливні брикети, утеплювачі, котли. Черг немає, але такого ажіотажу, таких обсягів продажу не було в нас ніколи. Люди готуються до холодної зими та перебоїв із опаленням».

Киянка Ірина Петренко утеплює свою квартиру зсередини. Поєднує це з ремонтом. ​

«Ми замінили вікна й вклали майже весь утеплювач, тривають штукатурні роботи. Але вже зараз, коли вночі на вулиці нижче нуля, в нас +26 градусів без ніякого опалення»,– розповіла Радіо Свобода, показуючи утеплене житло, Ірина Петренко.

Утеплення житла зсередини є досить ризикованим способом, хоча й відносно дешевшим завдяки відсутності висотних робіт, визнають у компаніях, які спеціалізуються на утепленні. Утеплювач не повинен бути токсичним, і має включати пароізоляцію зсередини, інакше є загроза конденсації вологи всередині стін, попереджають фахівці. Відтак вони радять утеплювати житло ззовні, із залученням професіоналів. З іншого боку, зовнішні роботи у багатоквартирних будинках доводиться погоджувати з органами архітектурно-будівельного контролю.

Тим часом, енергетики і керівники українських міст визнають, що зима буде складною.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев говорить про розбалансованість української енергетики.

«Якщо проаналізувати – бачимо діру розміром у 5-7 мільярдів метрів газу, і майже 7 мільйонів тонн вугілля. Перезимувати без проблем можливо – якщо реалізувати попередні домовленості тристоронньої контактної групи України, Росії та ЄС. Що до імпорту вугілля, то починати треба вже зараз, бо пропускна здатність портів – півмільйона тонн на місяць. Якщо додаткових енергоресурсів не отримаємо – матимемо жорстку ситуацію, з падінням температури у квартирах, із відключенням від газу віддалених сіл і промисловості».

Між тим у Мінпаливенерго звітують, що вже збільшено видобуток вугілля на Західній Україні та на Дніпропетровщині. А також – укладено угоди про його постачання, зокрема з Південноафриканської Республіки, і що це вугілля – вже на шляху до українських портів.

Зі свого боку, київський міський голова Віталій Кличко днями заявив, що температура води в батареях (а відтак і в помешканнях) буде на два градуси холодніше, ніж торік – через обмежену кількість газу. За його словами, комунальники обходять всі будинки та готують їх до зими, зокрема, утеплюють комунікації та склять під’їзди.

Зі свого боку, в Київенерго заявляють, що реконструювали всі силові підстанції міста потужністю 10 та 0,4 кіловольт, що тепломережі перевірені, а поточні ремонти виконані на 99%. За словами представників підприємства, вони мають 10-денний запас мазуту в якості заміни газу, але ініціювали збільшення цього запасу до двомісячного, і звернулися до уряду, щоб він профінансував закупівлю цього резервного палива для теплоелектроцентралей.

Рецепт виживання України: дбати про інвесторів

Тоді як Світовий банк і економісти радять здійснювати реформи фінансового сектору та долати бюрократію і корупцію, енергетики для виживання української економіки цієї зими радять економити.

Наразі Україна уклала контракт з норвезьким газовим оператором, і тепер половина газу, який транспортується реверсом зі Словаччини, має норвезьке походження. Однак надійного реверсу недостатньо для стабільного проходження зими, заявив Радіо Свобода голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха. Він наголошує, що Київ та інші міста на півночі України мають величезний ресурс для опалювання дешевою біомасою, а саме – відходами деревини. Гігакалорія тепла,вироблена таким чином, є у півтора-два рази дешевшою, ніж за рахунок імпортного газу, наголошує фахівець. За його словами, упродовж півроку в Києві можна збудувати котельню на деревних відходах, подібну ТЕЦ – можна запустити за півтора роки. В окремих регіонах, зокрема, на Кіровоградщині та Донеччині, великі когенераційні станції (з вироблення тепла та електроенергії) на біомасі вже працюють. У Києві єдине підприємство, яке готове опалювати будинки біомасою – це сміттєспалювальний завод «Енергія». Цього року він провів необхідну реконструкцію та приєднався до тепломереж мікрорайону Позняки, який цієї зими зможе опалюватися без газу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG