Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:50

«Народна люстрація» перетворюється на контейнер-шоу, що, як і будь-яка вистава, безкоштовною не буває, переконує «Дзеркало тижня». Зараз вона перетворилася на картинку побитих, принижених і ображених для підтримування міфу про «фашистів» в Україні та безчинства «Правого сектора». І, нарешті, на додаткову харчову добавку для проросійського електорату, який оплакує біло-блакитну стабільність. Паразитуючи на розпачі й агресії невдоволених мас, політтехнологи розправляються з конкурентами своїх босів. Але найстрашніше, що далі все це може вийти з-під ілюзорного контролю, перетворитися на справжній суд Лінча. Заголовок публікації – «Примус до очищення».

Тижневик «Фокус» пропонує кілька несподіваних інфографік-лікнепів. Зокрема, видання пояснює, хто з політиків і чиновників може потрапити під дію закону про люстрацію, якщо він вступить в силу і, звісно, якщо його будуть виконувати. Журналісти дійшли досить несподіваних висновків. Наприклад, кандидатом на люстрацію може бути нинішній глава СБУ Валентин Наливайченко, а от екс-глава адміністрації президента Януковича Сергій Льовочкін через різночитання деяких норм закону цілком може уникнути люстраційних процедур.

Кожна революція відкриває вікно можливостей. Але ненадовго, адже історичний досвід засвідчує: якщо з них не скористатися у перші місяці, шанс зникає на довгі роки. Тижневик «Країна» пише, високий рейтинг є шансом, а водночас – і пасткою для Петра Порошенка. Бо бажання втримати популярність може йти рука в руку з відкладенням реформ. Є єдиний вихід розрубати цей гордіїв вузол: не йти за громадською думкою, а формувати її. Тобто працювати на випередження. Дописувач тижневика вважає, що Порошенку це до снаги. Але щоб він не зіпсувався, його треба критикувати. Але критикувати треба так, щоб заразом пропонувати рішення і пропозиції – бажано стратегічні.

Що б не говорили партійні лідери, певна квота місць у кожному з виборчих списків відведена лобістам, переконує тижневик «Коментарі». Утім, як зазначає видання, у самому факті парламентського лобізму немає нічого негожого: інтереси сотень тисяч осіб, які працюють у конкретних галузях економіки, повинні бути представлені у вищому законодавчому органі. Інше питання – як саме це відбуватиметься: за рахунок надання преференцій окремим підприємствам, скуповування голосів в сесійному залі або корупційного тиску на чиновників. Про те, хто з найбільш ймовірних володарів мандатів лобіюватиме інтереси тієї чи іншої галузі в новому парламенті, видання розповідає в статті «Герої кулуарної праці».

Збройний конфлікт на Сході призводить до значних утрат в економіці переважно цього регіону. Решта областей та міст України переживають не глибокий спад, а застій, спричинений відсутністю перетворень. А він значно гірший, переконує «Український тиждень», бо знищені снарядами об’єкти можна відбудувати, а господарство, уражене застоєм, реально підняти лише за допомогою кардинальних реформ. Багато підприємців уже мають який-не-який бізнес і розвиватимуть його не залежно від того, чи триватиме війна на Донбасі. Їм просто треба, щоб держава не заважала, а для цього необхідні економічні перетворення. Але, як наголошує тижневик, два паралельні світи, на які поділила країну межа бойових дій, не дають змоги владі та чиновникам зрозуміти, що реформи слід проводити за будь-яких обставин. На цьому наголошується в матеріалі «Одна країна – два світи».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG