Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:21

Хто й для чого «засекречує» Іловайську трагедію?


Українські військовослужбовці несуть пораненого під час бойових дій під Іловайськом, серпень 2014 року

Українські військовослужбовці несуть пораненого під час бойових дій під Іловайськом, серпень 2014 року

Київ – Підрозділи МВС під Іловайськом, зокрема добровольчі батальйони, мали резерви та необхідне озброєння для зачисток, відлову диверсантів та охорони об’єктів, повідомляли представники МВС на засіданні тимчасової слідчої комісії парламенту щодо Іловайської трагедії. За їхніми словами, добровольці не мали бронетехніки та артилерії, бо вони не повинні були іти в наступ або оборонятися від танків і гармат противника. У міністерстві визнають, що не мали всієї інформації про операцію в Іловайську від Міноборони і що добровольчі підрозділи закликали триматися і чекати підмоги, котра так і не прийшла. Частина депутатів вважає ці факти злочинним недбальством керівництва Міноборони. Самі ж офіцери військового відомства наполягли, що розповідати про Іловайськ мають у режимі секретності, без преси.

Міністерство оборони не надає всієї інформації, потрібної для розслідування трагедії під Іловайськом, коли добровольчі підрозділи МВС потрапили в оточення і частково були знищені російськими військами. Про це заявив керівник тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо Іловайська, депутат від «Батьківщини» Андрій Сенченко.

Андрій Сенченко

Андрій Сенченко

«На 60 запитань тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо подій в Іловайську Міноборони відповіло відпискою розміром в один абзац. На наступний наш запит відомство надало 100% інформації під грифом секретно, навіть перелік добровольчих батальйонів, які опинилися в котлі, та список нагороджених, хоча цю інформацію вже офіційно публікували раніше, – розповів Сенченко.У нас немає змоги на відкритому засіданні парламенту озвучувати таку відповідь. Втретє Міноборони відмовилися відповідати, посилаючись на те, що Іловайський котел розслідує Генпрокуратура».

Окрім того, на засідання слідчої комісії відмовився прийти один із заступників керівника Генштабу, повідомив Сенченко. Як він пояснив, посадовець Міноборони просто кинув слухавку.

Яровий: добровольчі підрозділи мали зачищати й охороняти будівлі, тому в них не було важкого озброєння

Заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий, який був в Іловайську до 26 серпня, розповів, що добровольчі підрозділи МВС ішли у звільнене місто за армійськими частинами і мали завдання зачищати будинки, ловити окремі групи супротивника та брати під охорону споруди і райони міста. За його словами, МВС мало й більше двох батальйонів резервів у районі майбутнього котла, але всі вони не мали на озброєнні важкої техніки і призначалися для подібних «міліцейських» функцій.

«Підрозділи мали все необхідне саме для виконання поставлених перед ними завдань. Важкої техніки в них не було. Артилерія і бронетехніка весь час були в Іловайську, в розпорядженні підрозділів Міноборони», – зауважив Яровий.

Він не зміг повідомити депутатам, чи були резерви в районі Іловайська в Міноборони і чи залишали позиції самовільно армійські підрозділи з важким озброєнням. Водночас він розповів, що двічі доповідав у Антитерористичний центр (АТЦ) про введення в цей район регулярних російських підрозділів, що посадовці АТЦ закликали триматися і чекати підмоги, доки оточення не замкнулося.

Позафракційний Олег Ляшко назвав це злочинним недбальством і зрадою.

Зі свого боку, генерал Руслан Хомчак, який командував силами АТО та зокрема Міноборони в районі Іловайська, наполіг, щоб слідча комісія вислухала його в закритому режимі. «Я знаю всю картину в деталях, і дійсні причини трагедії. Я маю намір говорити правду, але не хочу, щоб мої слова стали посібником для Росії та для терористів про те, як з нами боротися».

Починаючи від 15:30 6 жовтня робота тимчасової слідчої комісії парламенту щодо Іловайська триває в закритому режимі.

Олексій Мельник

Олексій Мельник

У розслідуванні подій під Іловайськом дійсно є інформація з обмеженим доступом, але під цим приводом окремі посадовці можуть намагатися засекретити і власні помилки, наголосив у коментарі Радіо Свобода співдиректор програм з міжнародної безпеки центру Разумкова Олексій Мельник.

«Дійсно, на мій погляд, там є певна інформація, яка не може бути публічною. Але проблема в тому (і про це говорилося публічно на попередньому засіданні комісії, коли міністр оборони Валерій Гелетей влаштував демарш), що в нас використовується механізм засекречування, щоб приховати від громадськості речі, невигідні для керівників, які можуть постраждати від відкритості інформації».

Враховуючи, що є високий громадський запит на публічне висвітлення Іловайської трагедії і що в тих подіях є забагато зацікавлених сторін, вказує Олексій Мельник, треба відшукати баланс між таємністю та відкритістю, щоб суспільство зрозуміло, що відбувалося в Іловайському котлі.

Голова комісії Андрій Сенченко має намір частково оприлюднити результати засідання тимчасової слідчої комісії парламенту, зокрема і звіт генерала Хомчака, у вівторок, 7 жовтня, на брифінгу у Верховній Раді.

Оточення українських підрозділів в Іловайську розпочалося 24 серпня, коли український кордон перейшли регулярні російські війська. Напередодні про загрозу вторгнення та оточення повідомляли розвідники та окремі військові експерти. Прес-центр АТО та Міноборони повідомляли про події з запізненням, а точна кількість жертв, полонених та зниклих безвісти в тому котлі, досі не відома.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG