Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:09

Естонія чи Казахстан? Хто стане наступною після України жертвою російської агресії? Чи гарантуватиме закон про особливий режим у частинах Донбасу відновлення територіальної цілісності України? І яким чином сусіди Росії, такі як Україна, Латвія та Естонія, можуть гарантувати права російськомовних у своїх країнах? На ці питання звертає увагу в середу світова преса.

Хто наступним після України потрапить під російську агресію? Це питання порушують журналісти The Wall Street Journal. На думку автора публікації, найімовірніших претендентів наразі є два – Естонія і Казахстан.

Естонія, де проживає велика кількість росіян, є членом НАТО. Видання пише, що упродовж останнього часу Росія почала проводити військові навчання побіля кордонів з Естонією, так само як і на кордоні з Казахстаном. І так само, як в Естонії, чверть населення Казахстану становлять етнічні росіяни. Але, наголошує The Wall Street Journal, Казахстан не є членом Північноатлантичного альянсу, відтак чекати захисту від НАТО цій країні не доводиться.

Автор статті порівнює Казахстан із Україною, оскільки ця країна у 90-х роках також відмовилася від ядерної зброї. Казахстан, так само як і Україна, – це те, чого Росія дуже хоче, наголошує The Wall Street Journal.

Видання пише, що Москва анексувала український Крим, де базувався Чорноморський флот Росії і наголошує, що на півдні Казахстану розміщений космодром «Байконур», який необхідний Росії для гарантування лідерства у космічній сфері.

Попри те, що Казахстан є частиною так званого «руского міра», Росія направила близько 4 тисяч своїх військових до кордону з цією країною, наголошує The Wall Street Journal. На що президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що «незалежність є нашою найбільшою цінністю» і «ми ніколи не здамо її».

Перемир’я на Донбасі, пошук якого тривав довгий час, щоденно порушується, пише Forbes. А план щодо створення буферної зони між сторонами протистояння, зазначає видання, сприймається як відокремлення Донеччини та Луганщини від інших регіонів країни. На думку автора статті, нинішня криза в Україні не закінчиться, допоки права російськомовних на Донбасі не будуть визнані і захищені.

У публікації Forbes йдеться, що хоча український парламент і зафіксував особливий режим у частинах Донбасу, йдеться про самоврядування, використання російської мови та проведення місцевих виборів, це навряд чи означає для України швидке відновлення територіальної цілісності.

Автор публікації також згадує парламентські вибори у Латвії, на яких партія «Центр злагоди», яку підтримують російськомовні громадяни цієї країни, отримала 23%. Щоправда нинішній результат цієї політичної сили гірший, ніж був на минулих виборах і її представники не входитимуть в уряд. Але Forbes наголошує, що ця проросійська партія у Латвії могла б отримати ще більше голосів, якби не 280 тисяч російськомовних, які є «не громадянами» Латвії зі спеціальним паспортом, що не дає права голосу.

Forbes наголошує, що кінцева мета має базуватися на територіальній цілісності країн, які є сусідами Росії. Для цього, вважає автор статті, потрібно гарантувати регіонам цих країн так багато автономії, як це можливо. І йдеться не лише про проблемні регіони.

На думку автора Forbes, права і свободи російськомовних мають бути визнані. Видання наголошує, що справи так званого «не громадянства» (коли людина має право на проживання у країні, але без права голосу – ред.) у Латвії та Естонії дискредитує ці країна та весь Євросоюз. Журналісту Forbes це нагадує «апартеїд» чи інший «спеціальний статус».

Видання The New York Times публікує статтю співробітника офісу НАТО в Україні Олександра Лапка, який розповідає про складку ситуацію, яка склалася в українському війську.

Лапко розповів, що коли цього року він отримав військову повістку, перед ним постала дилема: витратити 2 тисячі доларів, щоб купити собі обмундирування, необхідне для перебування у зоні бойових дій, оскільки корупція позбавила Міністерство оборони України спроможності забезпечувати цим солдатів, або ж заплатити ті ж самі 2 тисячі хабара і отримати фальшиву медичну довідку про непридатність до військової служби.

У публікації The New York Times Олександр Лапко розповідає, що коли до війська йшов його брат, то армія йому видала лише старий АК-47, решту – довелося купувати родині. «Ми знайшли стару натовську уніформу, бронежилет, каску, чохол для зброї, взуття. Все, включаючи зимову форму, обійшлося приблизно у 2 тисячі 400 доларів», – зазначає Лапко.

У статті The New York Times наголошується, що нещодавно генпрокурор України анонсував порушення кримінальних справ проти колишніх посадовців Міноборони за закупівлю неякісних бронежилетів для армії, що, за повідомленнями, стали причиною десятків смертей українських солдатів під час бойових дій на Донбасі.

У серпні президент України Петро Порошенко звільнив двох високопосадовців Міноборони за корупцію, йдеться у публікації The New York Times, але видання наголошує, що їх звинувачують у неправильному використанні державних коштів, а не у ненавмисному вбивстві.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG