Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:22
(Рубрика «Точка зору»)

Великого розголосу в інтернеті набуло повідомлення, що Товариство угорської культури Закарпаття збирається судитися з Україною за «угорський» виборчий округ. Показово, що закарпатські угорці не подавали до європейського суду владу Януковича, яка два роки тому «нарізали» ці виборчі округи під своїх ставлеників. Тоді це всіх задовольнило, а коли в Україну прийшла війна і загроза російської окупації, то угорцям одразу розв’язалися язики невдоволення.

Усім зрозуміло, що нинішні вибори проводяться в надзвичайних умовах. Саме тому не вносилися зміни у вельми недосконалий виборчий закон, який наразі існує. Так само й не змінювалися межі округів, оскільки вибори проводяться в найстисліший термін. Це зрозуміло всім, окрім представників угорських організацій, які, схоже, за будь-яких обставин хочуть запхати свою палицю в українське колесо. Чи не з російської часом підказки?

А тепер по суті: чи мають угорці достатню кількість виборців на Закарпатті, що проживають компактно, для створення «свого» виборчого округу. Відповідь очевидна: ні.

До Верховної Ради України обираються від Закарпатської області шість депутатів-мажоритарників. Себто, на кожного припадає 16,5% закарпатців (один депутат від 210 тисяч населення). А всіх угорців на Закарпатті за переписом 2001 року 150 тисяч чоловік (12% від населення краю). (На сьогодні їх ще менше, адже еміграція до Угорщини триває безперервно).

Проблема ще й у тому, що угорці живуть розсіяно по всіх області: від Ужгорода аж до Ясіня. Третина угорців із 150 тисячної громади взагалі проживає у населених пунктах, де переважають українці. Тож, як накажете створювати угорський виборчий округ?

Так, свого часу переважно угорськомовна Берегівщина мала свого представника у Верховній Раді. Але при цьому забувають одну суттєву деталь: вибори тоді до парламенту проводилися не за змішаною системою, а суто мажоритарною, що давало удвічі більше закарпатців-мажоритарників. Таким чином чи не кожен район мав свого представника.

Але відколи Україна перейшла на змішану, пропорційно-мажоритарну систему, межі округів збільшилися вдвоє, і закарпатських угорців вже фізично не вистачає, аби компактно голосувати за свого депутата. Наприклад, у Берегівському районі разом із Береговом усього 62 тисячі угорців. (А теперішні округи нараховують 160 тисяч тільки виборців (!).

І виходу нема, навіть якщо приєднати сусідній Виноградівській район, де четвертину складають угорці. Бо округ все-одно виходить «змішаним» – угорсько-українським. Чи має українська влада жертвувати українським населенням заради угорського, аби українці виступали в ролі якогось статистичного придатку до «угорського» округу? Угорщина зі своїми громадянами-угорцями так би ніколи не поступила.

Ба навіть якщо зібрати всі докупи угорські села в Ужгородському, Мукачівському районі, Виноградівському районі і додати їх до цілого Берегівського району, то й так не набереться необхідна кількість виборців для мажоритарного округу. Не кажу вже про суперечність такого склеєного зі шматків округу здоровому глузду. Проти фантазій угорських організацій Закарпаття виступає не українська влада, а географія і математика.

Ніхто не забороняє балотуватися

Угорці заявляють, що хочуть мати свого представника в українському парламенті. Тому й вимагають окремого округу. Але ж, шановні, ви й так постійно маєте своїх парламентарів, незалежно від системи виборів. Саме ваш представник і був одним із авторів скандального закону про мови, проти якого повстала вся Україна. І зараз закарпатський угорець знаходиться у прохідній частині списку блоку президента. Тож для чого ці голосіння на всю Європу та заламування рук? Визнайте чесно, що закарпатських угорців замало, аби сформувати окремий виборчий округ. От і все. А в українському парламенті представники ваші завжди присутні, не треба дурити ні нас, ні себе, ні світ.

Розумні люди бачать у «вибиванні» угорського виборчого округу набагато далекосяжніші цілі. Угорським політичним силам не терпиться якось означити угорську територію на мапі Закарпаття, зафарбувати її в інший колір і законодавчо це закріпити. Спочатку хай під видом окремого виборчого округу. Далі з’являться наступні гасла – культурна автономія, освітня, політична. Про що не раз відкрито заявляли лідери Товариства угорської культури Закарпаття, які наразі борються за «свій» виборчий округ.

Вихід із українсько-угорського змішаного округу все-таки є – взагалі відмінити мажоритарні вибори. Як показує практика, на Закарпатті вони перетворилося в масштабну скупівлю голосів. Люди мають голосувати не за «грошовий мішок», який іде в парламент лобіювати свої інтереси, а за політичні сили, які і будуть відповідати за свої вчинки. (Чудовий приклад із Партією регіонів, яка канула в небуття).

А щодо демократії в Угорщині, то там на останніх парламентських виборах жоден представник нацменшин за національними списками не був обраний депутатом парламенту. (Навіть представники найбільшої 250-тисячної ромської громади не отримали свого парламентаря за «окремим виборчим округом», а тільки у списках загальнонаціональних партій).

Угорцям Закарпаття, які складають 0,3% від усього населення України, також ніхто не забороняє балотуватися до Верховної Ради. Але балотуватися – не значить виграти. Як в Угорщині, так і в Україні.

Олександр Гаврош – письменник, журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG