Доступність посилання

(Рубрика «Точка зору»)

Протягом останніх сімдесяти років європейські кордони були напрочуд стабільними. Усе змінилося за останні сім місяців, після анексії Москвою українського Криму та російського військового вторгнення на Схід України. Путін закрив Зимові Олімпійські ігри у Сочі і відразу ж відкрив нову епоху Холодної війни – із нестабільністю, прикордонними суперечками, вторгненнями і війнами.

Проте, як би цього не хотілося кремлівському старцю, Росія не може дозволити собі бути імперію. І хоча Російська Федерація охоплює 9 часових поясів і є найбільшою за територією країною у світі, однак її населення неухильно скорочується і старіє. Й його чисельність є вже нині меншою, ніж у Бангладеш.

Народжуваність неухильно падає вниз. А алкоголізм знищує Росію, перетворюючи шлюб для російських жінок на гру в російську рулетку. Більше половини чоловіків помирають раніше від 60 років і смертність є куди більшою, ніж в країнах третього світу на південь від Сахари. Але гроші, які б мали йти на охорону здоров’я, Путін витрачає на загарбання України.

Путін через витрати на війну з Україною морально опустився нижче плінтуса: почав грабувати рідних, патріотично налаштованих олігархів. Якщо так і далі піде, то скоро він і до найбільш святого може дійти – чекістського общака.

Він ладен увійти в конфлікт із усім світом, але не відмовитись від своїх божевільних ідей щодо України. Наразі це дуже схоже на те, як в Індії ловлять мавп. Мавп ловлять на гарбуз, у ньому видовбають отвір, засипають зерно. Мавпа засовує руку, набирає зерна, але кулак вже витягнути не може – для цього потрібно розтиснути руку і відпустити зерно, але мавпа не відпускає.

І ось коли до неї йдуть мисливці, мавпа верещить, кричить, б’ється в істериці від жаху, але кулак принципово не розтискає. Приблизно ж таке відбувається і з Путіним. Але у цьому випадку він сам себе добровільно піймав на Україну.

Ще тільки тоді, коли він заліз на українську територію і затис в своїй імперській руці Крим, було зрозуміло, що розтиснути кулак для нього неможливо. Але йому цього виявилося замало і Путін заліз ще й другою рукою у Східну Україну, спровокувавши тим самим ситуацію, в яку не попадають навіть мавпочки.

Росія воює в Україні з «сепаратизмом»

Але бачити причину лише в одному Путіні є великою помилкою. Проблема в тому, що російська еліта, так само, як і більша частина російського суспільства, не хочуть зрозуміти, що Україна не є частиною Росії. У цьому коріння сьогоднішньої війни на Близькому Сході України.

Росіяни підсвідомо вважають, що Україна не є незалежною державою, що це якісь бунтівні території, які лише з незрозумілої випадковості названі країною, і закони Росії, включаючи закон про боротьбу з сепаратизмом, цілком поширюються і на неї.

Тому саме з «сепаратизмом» України воюють росіяни, і вони абсолютно переконані, що будь-які їхні криваві дії законні і виправдані. Як знищення Чечні було для них виправдане, так і смертовбивства на Луганщині і Донбасі для них справедливі.

Тому й допустима будь-яка публічна брехня лаврових і чуркіних на міжнародній арені, будь-яка підлість, будь-який злочин в ім’я збереження нібито територіальної цілісності Росії через анексією українських територій.

Путін, який неодноразово проголошував, що Україна незаконно вийшла з СРСР, вважає, що його терористична кампанія в Україні, є цілком законним поверненням українців знову під повний контроль Кремля.

Тому не можна виключати, що найближчим часом, у відповідь на нові санкції проти Росії демократичної світової спільноти, путінський Басманний районний суд Москви прийме «законне» рішення з приводу того, що незалежність Українська держава отримала незаконним шляхом і тому вторгнення військ Російської Федерації в Україну відбувається на цілковито легітимних підставах.

Бо, таким чином, Україна юридично досі частина СРСР і значить частина Росії як правонаступниці СРСР. А оскільки Україна вийшла з СРСР «не легітимно», то Україна досі частина Росії.

Росіянам тиснуть постоли імперської величі

Приблизно такою збоченою логікою користується режим Путіна здійснюючи військове вторгнення на українські терени. Але тут потрібно сказати декілька слів на підтримку президента Росії Путіна. Він– це лише господар чекістського общака, і у своїх діях Путін віддзеркалює помисли більшої частини зомбованих путінським державним телебаченням росіян, яким дуже тиснуть постоли імперської величі.

Та якби Путін хоч трохи поцікавився недавньою історією, то б йому мали доповісти, що Росія, під керівництвом Бориса Єльцина, вийшла з СРСР раніше України і Білорусі. Причому вийшла, прихопивши разом із собою всі заощадження українців, присвоївши собі увесь золотовалютний запас, більшу частину озброєнь, майже всі будівлі дипломатичних, торгівельних та фінансових представництв СРСР за кордоном.

Але, якщо спробувати скористатися логікою самого Путіна, то, в такому разі, сучасна Росія не є законною державою, оскільки, у такому випадку, вийшла із складу СРСР сама абсолютно незаконно.

Війною Путін намагається уникнути відповідальності

Але головною причиною російсько-української війни 2014 року є те, що «геній Пітера» зрозумів, що російський народ незадоволений його правлінням: економіка була на грані спаду, росіяни приниженні, а у в’язницях знаходяться тисячі політичних в’язнів.

Тому, усвідомивши, що гнів народу наростає, а незадоволених з кожним днем стає усе більше, Путін вирішив купити собі індульгенцію і застрахуватися від народного повстання. На його думку, найкращим рішенням було вторгнення в Україну.

Він вирішив зіграти на почуттях і сподіваннях росіян, зомбуючи їх імперською маячнею. Після Криму і Східної України Путін став героєм в очах маргінальної частини російського населення, шовіністів і фашистів.

Росіянам втовкмачували через зомботелевізори, що їхній ворог – це український народ, який повстав проти режиму Януковича, і зомбовані росіяни готові були стати гарматним м’ясом заради свого лукавого гнобителя.

Створивши образ ворога Путін отримав загальнонародну любов і сплеск маргінального імперського шовінізму. Але сьогодні Російська Федерація – це країна зомбованого населення і ворог росіян знаходиться не в Україні, а в Кремлі. Він лукавий і підступний шахрай та маніпулятор.

Однак у випадку з Україною, Путін явно сам себе перехитрив. Звісно, путінський режим досяг такого рівня маніпуляції свідомістю народу, що якби сьогодні путінське телебачення офіційно оголосило, що будинки з людьми в Росії (напередодні війни у Чечні) були підірвані ФСБ, тому, що так було треба для безпеки держави, і якщо так буде треба, то ФСБ підриватиме їх і надалі, то російське маргінальне населення сприйняло б це абсолютно спокійно і без зайвих емоцій. Як і будь-яку брехливу інформацію, котра офіційно надходить від російської держави.

Але спіймавши себе на Україну Путін, якому за 15 років свого правління Росією вдалося вивести особливу породу людей, котра з мовчазним схваленням сприймає усе те, що робить він з ним від іменні держави, не врахував одного дуже важливого фактора.

В Україні абсолютно інший якісний склад населення. Український народ не бажає жити в тоталітарній державі, якою на сьогодні є путінська Росія. І відстоюючи цей свій демократичний і європейський вибір, він готовий боротися і перемагати.

Віктор Каспрук – незалежний політолог

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віктор Каспрук

    Віктор Каспрук – політолог, журналіст-міжнародник, публіцист. Закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. Працював завідувачем відділу політики в газеті В’ячеслава Чорновола «Час-Time». Автор понад 2300 статей. Спеціалізується на висвітленні проблем України, Росії, Білорусі, Близького Сходу, арабського світу, Латинської Америки та Південно-Східної Азії.

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG