Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:09

«Форум-2000»: Росія шматує Україну


На міжнародній конференції у Празі «Форум-2000», яка зібрала провідних політиків та політологів Європи, відбулась дискусія про Україну та її майбутнє, де, зокрема, йшлося про надзвичайно серйозні виклики, які стоять перед нею. А найсерйознішим було названо олігархічну структуру економіки, яка робить будь-яку значну фінансову допомогу Заходу такою, що не матиме сенсу. Також говорилося і про те, що нині Україна потребує кардинальних реформ, але перебуває у ще тяжчому становищі, аніж колишні комуністичні країни Центральної та Східної Європи в 1989 році, коли в регіоні падав комунізм.

Олександра Дворецька

Олександра Дворецька

Дискусія з українського питання почалась виступом голови кримського Центру прав людини Олександри Дворецької, яка змалювала тяжку картину порушень прав людини на півострові після анексії його Росією. За її словами, на момент анексії в Криму нараховували 38 зниклих, із яких 34 особи пізніше були знайдені. Але від моменту так званого «референдуму», що був проведений у березні, в Криму пропало ще 27 людей. Сталося також понад 70 нападів на журналістів у Криму.

Не було в Криму ні фашизму, ні екстремізму, допоки його не окупували російські війська

«Не було в Криму ні фашизму, ні екстремізму, допоки його не окупували російські війська», – сказала правозахисниця. Особливо нелегко нині кримським татарам, які зазнають постійних обшуків, лідерам, котрим забороняють в’їзд до Криму. Кримськотатарських активістів переслідують за начебто «екстремізм».

«Україні важче, аніж Чехословаччині в 1968-му»

Анексію Криму та конфлікт на Сході України обговорювали під час української дискусії, але більшу частину часу було приділено стратегічним викликам, не подолавши які, Україна не залагодить конфлікт на Сході і не поверне Крим.

Карел Шварценберґ

Карел Шварценберґ

На думку колишнього міністра закордонних справ Чехії Карела Шварценберґа, Україні нині важче, аніж було комуністичній Чехословаччині під час «Празької весни» 1968 року, яку було розчавлено радянськими танками.

«СРСР хоч визнавав Чехословаччину в ООН. До того ж, у кінці 1980-х Росія була в занепаді, а нині політика Путіна внесла певний порядок у Росію, яка територіально шматує Україну так, ніби нарізає салямі і може колись її цілком з’їсти. Бо ж економіка України в занепаді, військо в жахливому стані, є потреба термінових економічних реформ, потреба модернізувати армію, провести адмінреформу. Це важко навіть у мирний час, а в часи війни це ще важче», – сказав Шварценберґ.

Григорій Явлінський

Григорій Явлінський

Про серйозні виклики, насамперед в економіці, говорив і відомий російський політик та економіст Григорій Явлінський, наголосивши спочатку на хибності нинішнього підходу Кремля, який прагне «обмеженого суверенітету» для України. Це особливо, за його словами, резонує в Празі, адже довгий час комуністична Чехословаччина справді мала «обмежений суверенітет» як член колишнього Варшавського договору. За його словами, в ідеалі і Україна, і Росія мали б разом просуватися до Європи.

Серед викликів Явлінський бачить потребу негайної економічної стабілізації України, реформу банківського сектору, боротьбу з корупцією. «Але найбільший виклик – покласти край олігархічній структурі економіки, бо «план Маршалла» для України з боку Заходу не буде можливим – гроші умить опиняться на Кіпрі», – сказав Явлінський.

Україна – не поле битви Заходу і Росії

У кількох виступах лунало спростування відомої тези, яку поширюють російські ЗМІ, про те, що в Україні зіштовхнулися геополітичні інтереси США і Росії.

Деніел Бер

Деніел Бер

Представник США в ОБСЄ Деніел Бер сказав, що ця концепція зовсім забуває про Європу, адже саме євроінтеграція визначена ключовим зовнішньополітичним пріоритетом Києва. І тут ідеться не стільки про вибір ЄС як союзника, за його словами, як про прагнення українців мати в себе верховенство права й повагу прав людини, не мати корупції і жити по-європейськи.

«Європейський вибір України – це довготривала стратегія, але цей шлях нелегкий. Україні нині важче, аніж іншим країнам, які проходили період трансформації, але Україна його зможе подолати», – сказав Бер.

Явлінський закликав не розглядати Україну як «буферну зону і поле битви у новій Холодній війні».

«Україна має бути Європою, але для цього Європа повинна мати стратегію щодо України, як колись вона мала стратегію для Польщі чи балтійських держав», – наголосив Явлінський.

Але ні в кого не було сумніву, що Україна – це Європа, а українці – європейці.

Коли був на Майдані, мав відчуття, що українці, особливо молодь, є більш проєвропейськими, аніж чехи, австрійці чи навіть німці

«Коли я був на Майдані, то мав відчуття, що українці, особливо молодь, є більш проєвропейськими, аніж чехи, австрійці чи навіть німці. В Україні майже немає євроскептицизму. Україна буде успішною, але за умов великої допомоги з боку Заходу», – сказав Шварценберґ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG