Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:33

Світова преса пише про падіння цін на нафту, яке потенційно може пом’якшити агресивну політику Росії щодо України, про намагання Москви внести розбрат між Європою та США для послаблення західних санкцій, а також про наступ російської влади проти авторитетної правозахисної організації «Меморіал».

Лондонська Times пише, що ціни на нафту, які падають, вражають Путіна у болісне місце, вказуючи, що від Росії до Нігерії існує економічний ризик від падіння цін, але нафта також несподівано стала і фактором сприяння миру. І хоча від зниження цін постраждають акціонери великих міжнародних компаній, а також країни Перської затоки, але водночас нижча ціна на нафту є неочікуваним фактором миру. Хід воєн в Україні, Іраку ти Сирії може незабаром змінитися і Володимир Путін, який заклопотаний перетворенням самого себе на генералісимуса, можливо, повернеться з поля битви до казарм. Річ у тім, додає газета, що Путін потребує ціни на нафту на рівні 100-110 доларів за барель. А цього тижня ціна опустилася вже до 86 доларів і є всі ознаки з боку Саудівської Аравії, що на такому рівні ціна на нафту може протриматися, ймовірно, аж півтора роки. Це є жахом для Путіна і його моделі економічного зростання, при якому прибутки від продажу нафти і газу скеровуються в економіку споживання. Це також має продемонструвати США, що найдієвішим шляхом відповіді на агресію Москви є видобуток більшої кількості нафти, а споживання меншої кількості... Але Путін зробив ще не все найгірше з Україною – він все ще може перекрити газовий кран цієї зими і ЄС нині постав перед завданням, як дати собі раду з цим. Але нині, веде далі газета, кремлівським стратегам вже має бути зрозумілим, що газова війна в часи падіння цін на нафту, буде великою помилкою. Це доб’є репутацію Росії як надійного поставника і посилить розворот європейців спиною до російського «Газпрому». Але чи призведе це до більш примирливого ставлення Росії до України? Це може статися, відповідає газета.

«Розділяй і володарюй» – під таким заголовком вміщує статтю видання Foreign Policy, пишучи, що Росія намагається викрутитись від санкцій, сіючи невдоволення між Європою та Сполученими Штатами. Західні санкції проти Росії досягають своєї мети, вражаючи Москву за відторгнення Криму від України і втручання на українському Сході. Але замість того, аби відступити, Кремль шукає будь-яку шпарину, аби лише зруйнувати й без того хиткий альянс США та ЄС, який і надає ваги економічним санкціям. На юридичному, політичному та економічному фронтах російські представники та компанії використовують розбіжності для руйнування спільного підходу по обидва боки Атлантики. В той час як увага Заходу зосереджена на інших проблемних регіонах, таких як Ірак і Сирія, санкції проти Росії зіштовхуються з судовими позовами в ЄС, а громадська підтримка обмежувальних заходів також зменшується через високу ціну санкцій. Видання цитує, як приклад, заяву глави МЗС Росії Сергія Лаврова, який сказав, що ЄС пристав на санкції проти Росії під тиском США, і що лише цього року ЄС втратить 40 мільярдів євро, а наступного року через санкції збитки ЄС сягнуть 50 мільярдів. Видання визнає, що ЄС більше залежить від торгівлі з Росією – особливо коли мова йде про газ. Але колишній посол США в Києві Стівен Пайфер піддає сумніву цифри Лаврова. «Вони (росіяни) намагаються подивитися, чи зможуть відділити Європу від Сполучених Штатів, але не думаю, що їм це вдасться – принаймні в короткотерміновій перспективі», – цитує видання Пайфера.

Газета Wall Street Journal пише про повернення до радянського політичного контролю та методів в Росії Володимира Путіна, вказуючи, що цим вже не здивуєш. Але новий наступ Кремля проти відомої правозахисної організації «Меморіал» вартий уваги. Російський «Меморіал» був заснований у 1989 році лауреатом Нобелівської премії миру Андрієм Сахаровим і нині його ліквідовують. Як очікується, пише газета, Верховний суд Росії наступного місяця може зупинити діяльність правозахисної організації. «Меморіал» вийшов з доби гласності і сміливо говорив правду про трагічні сторінки 20-го століття. Одним з перший кроків організації був пам’ятник жертвам політичних репресій, який спорудили на Луб’янці у Москві біля старого приміщення КДБ. «Немає сумніву, що підполковник КДБ Путін не спромігся оцінити цей жест», – зауважує газета. «Меморіал». За її словами, продовжував документувати репресії радянської на нової доби у Росії, не дивлячись на тиск влади. Центр прав людини при «Меморіалі» також відстежував випадки порушення прав людини під час кількох воєн на Кавказі. На думку газети, відвага та відданість членів організації давали одну з небагатьох надій, що російський народ уникне ще одного століття життя під тиранією. Президент Обама, зауважує газета в редакційному коментарі, продовжує сподіватися, що Путін зміниться, але наступ на «Меморіал» показує мислення диктатора, який знає, що він може контролювати майбутнє, тільки коли контролюватиме минуле.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG