Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:10

Перед Міланом: батіг і пряник для Росії від Європи


Президент України Петро Порошенко (ліворуч), канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін, Франція, червень 2014 року

Президент України Петро Порошенко (ліворуч), канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін, Франція, червень 2014 року

Зустріч Петра Порошенка й Володимира Путіна 17 жовтня у Мілані відбудеться за участі сімох європейських лідерів. В ній візьмуть участь канцлер Німеччини Анґели Меркель, президент Франції Франсуа Олланд, британський прем’єр Девід Камерон, господар зустрічі прем’єр Італії Маттео Ренці, а також президенти Європейської ради та Єврокомісії, Герман ван Ромпей та Жозе Мануель Баррозу і майбутній керівник європейської дипломатії Федеріка Моґеріні.

Переговори в такому форматі відбудуться вперше за часів українсько-російського протистояння. Від початку йшлося про можливість зустрічі у так званому «нормандському форматі», за участі лише двох європейських лідерів, Меркель та Олланда.

Згодом розглядалася можливість залучити до переговорів представника США, але, очевидно, переговори про це не призвели до успіху, хоча напередодні Мілану Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Бараком Обамою.

Анґела Меркель

Анґела Меркель

Канцлер Меркель заявила, що у виконані мінських мирних домовленостей є багато недоліків і це треба виправити – себто, втілити мирну угоду. Як важіль ЄС розглядає свої санкції проти Росії

Cанкції є важливою складовою нашого підходу до вирішення кризи в Україні

«Ми й надалі не залишатимемо жодних сумнівів, що порушення територіальної цілісності України та порушення міжнародних норм у наших найближчих сусідів не залишаться без наслідків. Ось чому санкції є важливою складовою нашого підходу до вирішення кризи в Україні. Але самі по собі санкції – не вирішення. Ми продовжуємо шукати діалогу з Росією. Одне – санкції, не виключають іншого – діалогу, аби встановити справедливість», – сказала Меркель.

А президент Олланд, прибувши до Мілану, закликав до беззастережної поваги до перемир’я і повного втіленні мінських угод.

Мілан: деескалація, а не повне розв’язання конфлікту

Професор Паоло Кальціні, викладач європейських студій університету Johns Hopkins в італійській Болоньї, сказав Радіо Свобода, що зустріч президентів є просто мінімумом з того, що можна зробити за нинішньої конфліктної ситуації. На його думку, позитивний факт, що перемир’я на Донбасі, хоч і з труднощами, але все ж триває.

«Мілан – це передумова до продовження діалогу, щоб досягти деескалації конфлікту, я не кажу про його розв’язання, до цього ще далеко! Більшого на сьогодні не слід й очікувати», – каже італійський політолог.

Олеся Яхно

Олеся Яхно

З ним погоджується й український політичний експерт Олеся Яхно, закликаючи не перебільшувати очікування від міланської зустрічі.

«Не думаю, що в Мілані з’явиться якийсь новий системний документ або якась нова рамкова угода, яка б кардинально змінювала ситуацію на Сході. Скоріше мова йтиме про виконання вже існуючих домовленостей, які, однак, не працюють», – каже Яхно.

На її думку, міланська зустріч буде проміжною в низці постійний переговорів і «вона не буде кінцевою, і в подальшому ми будемо бачити ще інші формати або їх продовження».

Найактуальніші теми

Серед моментів, на яких, як очікується мають зосередитись Порошенко, Путін та європейські лідери, – загальна деескалація на Донбасі; повне припинення вогню і дотримання перемир’я,­ особливо в гарячих точках, як донецький аеропорт; створення буферної 30-кілометрової зони; відведення важких озброєнь; обмін заручниками; звільнення незаконно утримуваних у Росії українських громадян.

Також серед тем – сприяння спостережницькій місії ОБСЄ на Сході України, доведення її чисельності на цьому етапі до 500 осіб, надання їй безпілотників для контролю, зокрема, над українсько-російським кордоном. Українська сторона може підняти питання невизнання виборів, які хочуть провести так звані «ДНР» та «ЛНР» 9 листопада, а проведення натомість місцевих виборів у контрольованих сепаратистами районах на початку грудня, як це передбачено мирним планом президента Порошенка.

Яку гру веде Ренці?

Оглядачі звертають увагу і на те, що активно зустріч просував італійський прем’єр Маттео Ренці, країна якого у цьому півріччі головує в ЄС. Він вже брав участь у нараді лідерів із українського питання на саміті НАТО в Уельсі минулого місяця.

У четвер пізно увечері президент Порошенко мав зустріч із Ренці, країна якого назагал дуже активно співпрацює з Росією і не дуже палко підтримувала посилення санкцій третього рівня проти Росії – зокрема з огляду на серйозну енергетичну співпрацю з Москвою.

Але все ж, на думку італійського професора Паоло Кальціні, харизматичний Ренці хоче отримати політичний капітал своїм сприянням залагодженню конфлікту на Донбасі.

«Очевидно, що для Маттео Ренці сприяти переговорам між Україною та Росією – це престижно. Складається враження, що Італія у цьому конфлікті – один із гравців. На тлі солідарності з ЄС важливо провадити активну закордонну політику стосовно кризи, яка, до речі, шкодить економічним інтересам Італії, враховуючи її тісні зв’язки з Росією. З огляду на це і Ренці, і Моґеріні зайняли прагматичну позицію, яка не є відверто проросійською, а намагається поєднати і повагу до інтересів України та її суверенітету», – сказав Кальціні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG