Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 21:00

«Нас б’ють за Кримнаш і Кримненаш» – мер Риги


Ніл Ушаков зустрічається з виборцями

Ніл Ушаков зустрічається з виборцями

Марія Кугель

38-річний Ніл Ушаков – беззмінний мер Риги з 2009 року. Етнічний росіянин, в минулому журналіст, після приходу в політику – лідер лівоцентристської партії «Злагода». Електорат цієї партії складають переважно російськомовні громадяни Латвії, тому іноді її називають проросійською. На нещодавніх парламентських виборах «Злагода» втратила 7 депутатських місць, як багато хто вважає, – через відмову стати на ту чи іншу сторону у конфлікті в Україні. Між тим «Злагода» знову здобула перемогу, хоча, ймовірно, новий латвійський уряд сформує коаліція її суперників.

– Давайте розпочнемо одразу зі ставлення до кризи в Україні. Анексія Криму і наступні події – що це для Вас?

Ми виступаємо за територіальну цілісність України

– Позиція нашої партії з самого початку була така: ми виступаємо за територіальну цілісність України. Це якщо говорити про політичну складову. Якщо про людську, то, звичайно, коли ти бачиш в телевізійних новинах або в інтернеті, що росіяни, українці та представники інших національностей вбивають один одного на сході України – це жах, такого не хочеться бачити.

– Тобто Ви вважаєте, що цей конфлікт потрібно припиняти дипломатично?

– Цей конфлікт потрібно припиняти. Які у Європи в подібних ситуаціях є інструменти? Є дипломатичний шлях, є шлях санкцій, є військове рішення. Ну, напевно, військове рішення ми не будемо розглядати навіть у страшному сні. Це зрозуміло. І в цій ситуації у Європейського союзу є абсолютні права і привід ставити Росії питання про те, що відбувається в Україні. Але якщо Європейський союз хоче отримати від Росії відповіді на ці питання, то шлях санкцій неефективний. Я не говорю зараз, хороший він чи поганий. Просто не думаю, що санкціями вдасться чогось досягти.

– А як Ваші виборці ставляться до цього питання?

Якщо брати латиське населення, то там абсолютна більшість підтримує нинішню українську владу

– Латвійське товариство досить сильно розділене. Дані опитувань це показують, і навіть без них це в спілкуванні дуже добре відчувається. Більша частина, напевно, підтримує нинішню українську владу, якою б вона не була. Менша частина – напевно, ту сторону, яка цій владі протистоїть. Причому, за непрямими даними опитувань, можна зрозуміти, що на момент ситуації в Криму велика частина латвійських російськомовних займала нейтральну позицію, потім йшла та група, яка швидше підтримувала Росію, і в меншості залишалися ті, хто підтримував українську владу. Зараз нейтральних практично не залишилося. Знову ж таки, якщо брати російськомовних, то потрібно розуміти, що у нас велика частка їх – безпосередньо росіяни, потім йдуть українці.

Українці тут теж розділені, серед них є громадяни України, громадяни Латвії, негромадяни Латвії – все дуже перемішано. Так ось, у громадян України тут історично завжди на президентських виборах вигравав Янукович і його Партія регіонів. Тому місцеві українці теж дуже розділені. Частина дуже активно підтримує нинішню владу і Майдан, є ті, хто підтримує Донбас (якщо так можна висловитися). А є люди, які просто в жаху від того, що відбувається, і розриваються, дивлячись на те, що відбувається. Якщо брати латиське населення, то там абсолютна більшість підтримує нинішню українську владу, тому що у нас в історії країни були прецеденти, коли ми бачили чужі танки на вулицях міст. Це я зараз розповідав про те, як ставиться до подій в Україні населення Латвії в цілому. Якщо ж брати нашого виборця, то у них немає єдиної позиції: є люди, які підтримують українську владу і Майдан, і які підтримують Донбас. Є ті, у яких нейтральне ставлення, – знову ж таки, як і в цілому по країні, таких меншість.

Жителі Риги голосують на парламентських виборах, 4 жовтня 2014

Жителі Риги голосують на парламентських виборах, 4 жовтня 2014

– Ви втратили на виборах досить багато голосів. Від вас, мабуть, відійшли росіяни, російськомовні, які чекали від вас більш чіткої позиції у захисті їхніх прав саме як росіян? І латиські виборці теж, тому що ви хочете зберегти нейтралітет в українському питанні?

У нас є рішення партії про підтримку територіальної цілісності України, ухвалене правлінням одноголосно

– Частка латиських виборців у нас на цих виборах зросла. Це якщо ми порівнюємо парламентські вибори, тому що у муніципальних інша специфіка. У 2011 році, за підрахунками соціологів, у нас було близько 10% виборців-латишів, а в цьому – майже 20%. Але на цих виборах нас дуже жорстко критикували з обох сторін: з одного боку, радикально налаштовані російськомовні політики, які виступали з украй жорстких позицій, а з іншого боку – значна частина політиків латиських. Ми не вперше опиняємося в такому становищі – посередині, і для мене це було зайвим доказом того, що ми зайняли єдино правильну позицію. У нас в списку були латиші, росіяни, українці, рідна мова яких – російська, і українці, які розмовляють українською як рідною.

Якщо в нашій партії провести опитування, я не впевнений, що буде єдина думка щодо того, хто кого підтримує. У нас є рішення партії про підтримку територіальної цілісності України, ухвалене правлінням одноголосно. Але якщо говорити про особисті симпатії – тут по-різному справа йде. Але люди в Латвії, дивлячись на ситуацію в Україні, незалежно від того, на чиїй стороні їхні симпатії, всі абсолютно кажуть: ми навіть повинні зробити все, щоб такого тут навіть близько не було. Це дуже важливо розуміти: Україна – хороший урок для всіх в Латвії. Так, у нас є власні проблеми, невирішені питання, але у нас є досвід їхнього самостійного рішення. Початок радикалізації, або, правильніше сказати, чіткого розподілу позицій щодо Україні, дав Крим, який дуже сильно вдарив по настроях латишів. А якщо говорити про російськомовних латвійців, для них це була Одеса. Кадри з Одеси тут зіграли свою роль.

– Ви ставили перед собою завдання змінити політичний порядок денний: від національної теми до економічної. Тепер це завдання ускладнюється?

– Воно однозначно не стало простіше. Але це не означає, що від нього потрібно відмовлятися. Тому що в довгостроковій перспективі єдино правильний шлях для політичних партій в Латвії – це партії, які побудовані на ідеології, а не на етнічній складовій. Ми наразі є єдиною політичною силою, за яку голосують, в різних, природно, пропорціях, і російськомовні громадяни, і латиші. 80 і 20 відсотків – це, звичайно, не 50 на 50, але і не 100 і 0, як у випадку з іншими партіями. Через два дні після виборів ми зібрали правління, і перше, про що я запитав у своїх товаришів: ви згодні, що ми не міняємо курс, обраний в 2005 році, що ми соціал-демократична сила? Так. Ви згодні, що ми не робимо ніяких кроків ні вправо, ні вліво, залишаємося партією, де латиші та нелатиші працюють разом? Нехай нас б’ють з одного боку за «Кримнаш», з іншого – за «Кримненаш», але ми збиватися з курсу не будемо. Навіть не було дискусій, всі проголосували одноголосно.

– Рига постраждала внаслідок європейських санкцій проти Росії і контрсанкцій Москви? Відчувається якийсь економічний тиск?

– Відчувається велика напруга від очікування, що може бути гірше. У Ризі не дуже багато фермерів. Ембарго на ввезення продуктів харчування до Росії безпосередньо нас не стосується. Зрозуміло, що стосується побічно – це недоотримані країною гроші, які до нас так чи інакше не доходять. Але є питання інвестицій, незрозуміло, чи буде працювати програма з дозволами на проживання. І, природно, всі нервують, чи не торкнеться це портів.

– Ви маєте на увазі обсяг транзиту?

– Звичайно! Тут же всі разом. Незрозуміло, чи буде хоча б вугілля і в яких обсягах. Знову ж, зміни в транзиті інших вантажів. А в Ризі 20 тисяч осіб працюють в порту. І залізниця – ще 8000 осіб. Ну добре, це в цілому по країні, але значне число з них працює в Ризі. І це люди із зарплатами вище середньої. Тут навіть санкцій не треба застосовувати, тарифи змінили на російській стороні – і все. Тому напруга велика.

– У вас є інструменти впливу на ситуацію? Якось ви можете допомагати місцевому виробнику, місцевому бізнесу?

– Якимись податковими знижками. У випадку з самоврядуванням – це тільки податок на нерухомість, самі розумієте. У міста не дуже багато можливостей за таких змін допомогти бізнесу. Те, що я роблю на політичному рівні – допомагаю нашим виробникам утриматися зараз, принаймні, в усіченому вигляді, на російському ринку. Це якщо ми говоримо про продукти харчування. Це я робив і буду робити, тому що санкції рано чи пізно закінчаться, а, до речі, експорт шпротів як заміна іншим продуктам зростає. Якщо ми говоримо про туристичну галузь – російський туризм важливий. І в цій ситуації, коли російські туристи, очевидно, будуть в цілому їздити менше в Європу, в цьому зимовому сезоні і в наступному році, Рига може бути тим місцем, яке, навпаки, навіть може збільшити туристичний потік. Тому що ми дешевші, ми ближче, і, скажімо, для сім’ї, яка обмірковує поїздку на Новий рік, але через гроші і через якісь інші причини в Рим або в Париж не виходить, Рига може бути в цій ситуації заміною. Ми не Рим і не Париж, ми тут реалістично дивимося на речі, зайвою гордістю не страждаємо, але запропонувати добре відпочити на Новий рік і Різдво можемо.

– Російських туристів стало менше на вулицях міста?

Нас не торкнулася ситуація з великими туристичними компаніями в Росії, які збанкрутували

– Поки що ні. Нас не торкнулася ситуація з великими туристичними компаніями в Росії, які збанкрутували. Вони привозили сюди дуже невелику частину російських туристів. У нас було падіння числа приїжджих росіян на початку року. Було дві причини: по-перше, рубль тоді впав, і не приїхала частина туристів, для яких важлива ціна, по-друге, багаті туристи відправилися в Сочі, що логічно: тоді була Олімпіада. Зараз показовий буде Новий рік, перші десять днів січня, коли російських туристів в Ризі найбільше.

Рига

Рига

– А потік російських інвестицій зменшився?

На рівні Сейму починають говорити, мовляв, ми росіянам дозволів на проживання давати не будемо

– Нестабільно зараз все, розумієте? Тут можуть бути протилежні варіанти: ми можемо ще, навпаки, прихопити частину капіталу, який йде з Росії, і затримати його саме в Ризі, над чим ми теж працюємо. Але зрозуміло, що політика – наприклад, пропозиція зупинити програму надання дозволів на проживання в обмін на інвестиції саме для громадян Російської Федерації – цьому не допомагає. Ми в Ризі розповідаємо, як у нас тут добре, приїжджайте до нас, все у вас вийде, а на рівні Сейму починають говорити, мовляв, ми росіянам дозволів на проживання давати не будемо. Ну, нерозумно. Якщо ми подивимося на те, хто зараз із росіян тут працює, то видно: дуже багато інтелігенції. Та ж «Медуза», яка тут відкрилася. Хороший контингент, і було б непогано продовжити цю програму.

– Кількість претендентів на інвесторський дозвіл на проживання збільшилася?

– Поки не впала.

– Це щодо Росії. А що стосується українських грошей?

– У мене немає статистики, але в розмовах з підприємцями звучить фраза, що українців стало більше.

– А українських туристів?

– Не думаю, що ситуація в Україні зараз стимулює масовий туризм в Європу, в тому числі до Латвії.

– Як Ви думаєте, російська агресія в країни Балтії можлива?

– Виключено, країни Балтії є членами НАТО.

– Усі розмови з приводу цього Ви вважаєте істерією?

– Не потрібно забувати, що у нас були парламентські вибори, і у нас традиційно національна карта дуже активно використовується з обох сторін: радикальними латиськими політиками і такими ж радикальними російськими. Природно, те, що відбувається в Україні, було дуже хорошим «подарунком» і тим, і іншим. Я не бачу ніякої ймовірності конфлікту між НАТО і Російською Федерацією.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG