Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:27

Полювання за невідомим об’єктом у водах Швеції


Шведські кораблі ВМС під час пошуку невідомого підводного об’єкту в Стокгольмському архіпелазі, 19 жовтня 2014 року

Шведські кораблі ВМС під час пошуку невідомого підводного об’єкту в Стокгольмському архіпелазі, 19 жовтня 2014 року

Після того, як Швеція в неділю опублікувала нечітку фотографію таємничого судна в Стокгольмському архіпелазі, світові ЗМІ почали висувати свої припущення: чи це субмарина, і, якщо так, хто порушив підводний простір Швеції? Інцидент стався в розпал загострення відносин північних та балтійських держав – в основному членів Євросоюзу – з Росією у зв’язку з її роллю в подіях на сході України. Започатковане шведськими військовими полювання за невідомим підводним об’єктом стривожило громадськість, адже такого не бачили з часів Холодної війни.

Збройні сили Швеції називають пошукову операцію розслідуванням іноземної підводної активності. У пошуках підводного обֹ’єкта беруть участь більше ніж 200 військових.

Андрес Ґренстад

Андрес Ґренстад

У неділю ввечері контр-адмірал Королівського військово-морського флоту Швеції Андрес Ґренстад повідомив на прес-конференції у Стокгольмі: «Це може бути підводний човен або малогабаритний підводний човен. Це можуть бути водолази, які використовують якийсь вид підводного судна, щось на зразок плавучого мопеда, і яким нема чого робити на нашій території». Він наголосив, що не може пов’язати цю активність з якоюсь певною країною.

Глава МЗС Швеції: треба зберігати холодну голову

Міністр закордонних справ Швеції Марґот Вальстрем, виступаючи в понеділок перед журналістами в кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі, так прокоментувала ситуацію: «Коли справа доходить до цього питання, то я вважаю, що тут треба зберігати холодну голову. Ми довіряємо нашим збройним силам, вони повинні робити свою роботу. Ми повинні також розрізняти фактичну діяльність – таку, як російська агресія в цілому, і те, що досі є спекуляціями. Тому на даний момент, я вважаю, варто покластися на шведські збройні сили, я сподіваюся, що вони роблять свою роботу».

Офіційно інцидент на засіданні міністрів у Люксембурзі не обговорювали, оскільки «він не стояв на порядку денному» – так повідомив Радіо Свобода міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

А міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает, розмовляючи з журналістами в кулуарах цього засідання, не виключив можливої ролі Росії в цьому інциденті, нагадавши і про порушення повітряного простору над Балтійським морем з боку цієї держави.

Після анексії Криму країни Балтії з побоюванням ставляться до військових амбіцій Росії

У вересні Швеція повідомила, що два російські військові літаки увійшли в її повітряний простір, назвавши це «серйозним порушенням».

Підозрілих випадків «підводного проникнення» до шведських берегів зафіксовано щонайменше 10 тільки за останній рік. «Нав’язлива активність» російських надводних суден, за твердженням шведських військових, зросла мінімум у три рази. Зафіксовані й неприпустимі випадки порушення повітряного простору Швеції літаками ВПС і ВМФ Росії, в тому числі і бомбардувальником, який здійснював атакувальні маневри.

Шведський корвет «Стокгольм» під час патрулювання у Стокгольмському архіпелазі, 20 жовтня 2014 року

Шведський корвет «Стокгольм» під час патрулювання у Стокгольмському архіпелазі, 20 жовтня 2014 року

Міністерство оборони Росії тим часом спростовує інформацію про присутність біля берегів Швеції російського підводного човна і твердить, що з його суднами у водах Балтійського моря надзвичайних ситуацій не було.

А російські державні інформагентства з посиланням на неназване військове джерело повідомили в понеділок, що в Стокгольмському архіпелазі могли помітити підводний човен із Нідерландів, який зараз стоїть у порту Таллінна.

Міністерство оборони Нідерландів своєю чергою спростувало таку інформацію.

У понеділок в ефірі радіостанції «Ехо Москви» головний редактор російського інтернет-видання «Морський бюлетень» Михайло Войтенко висловив сподівання, що «човна все ж таки немає, принаймні у водах Швеції». За словами російського журналіста, «наш Міноборони, як відомо, дав уже категоричне спростування, але ми знаємо, яка ціна словам наших МО, МЗС і страшно сказати, кого ще».

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG