Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:09

Державне замовлення для вишів: від совка до ЄС


Мітинг студентів на підтримку євроінтеграції, Львів, 26 листопада 2013 року

Мітинг студентів на підтримку євроінтеграції, Львів, 26 листопада 2013 року

Київ – В Україні досі існує система державного замовлення для вищих навчальних закладів, яка дісталась українській освіті у спадок від СРСР. Ця система, як зазначають фахівці, повинна бути змінена, щоб відповідати вимогам сьогодення і щоб не корумпувати вищу освіту. З цим згодні і у владі, зміну системи держзамовлень передбачили автори закону «Про вищу освіту» – але чи цього достатньо, враховуючи величезну кількість замовлень на професії від держави?

Державне замовлення для вищих навчальних закладів – це гроші. Чим більше студентів навчаються за держзамовленням – тим більше фінансування навчального закладу. У цілому ж витрати на держзамовлення цього року перевищили 20 мільйонів гривень, інформує Міністерство освіти.

У червні цього року Кабінет міністрів України визначив кількість місць держзамовлення за певними спеціальностями. У відповідній постанові мова йде про майже сто тисяч бакалаврів, 55 з половиною тисяч спеціалістів і понад 12 тисяч магістрів у 45 галузях знань. Кількість місць держзамовлення розподілила конкурсна комісія Міністерства освіти серед вищих навчальних закладів на конкурсних засадах. За інформацією прес-служби Міносвіти, розміщення держзамовлення за спеціальностями міністерство здійснює відповідно до профілю вищого навчального закладу.

Експерти вважають таку систему розміщення державних замовлень серед вишів застарілою. Фахівець Центру дослідження суспільства Єгор Стадний у розмові з Радіо Свобода наголосив, що ця система держзамовлення збудована без урахування реальних потреб українського ринку праці і без огляду на місцеві або регіональні особливості навчальних закладів і потреб у фахівцях.

«Про цю ситуацію говорять і самі учасники цього процесу, вони свідомі того, що дані, якими вони послуговуються, по-перше, не охоплюють всієї картини. І по-друге, дані часто є викривленими», – додав експерт.

Держзамовлення має бути механізмом конкуренції вишів – експерти

Проблему з системами держзамовлення у вищих навчальних закладах намагаються розв’язати і урядовці, і фахівці з питань освіти. Наприклад, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк запропонував розподіляти держзамовлення не лише за профілем, а за якістю освіти, яку надає той чи інший вищий навчальний заклад. Керівник уряду також вважає за необхідне створити єдиний стипендійний фонд і запровадити таким чином конкурентне середовище серед вишів, щоб вони боролись за державне замовлення. Це дозволить підвищити якість освіти, зазначає Яценюк.

Стипендія – це не соціальна пільга, стипендія – це стимул. Ми маємо пропозицію створити єдиний стипендійний фонд

«Стипендія – це не соціальна пільга, стипендія – це стимул. І тому ми маємо пропозицію створити єдиний стипендійний фонд і прийняти рішення про те, яким чином, кому і на яких підставах сплачувати стипендію», – повідомив прем’єр на нараді за участю керівників вищих навчальних закладів України.


Напередодні початку нинішнього навчального року уряд, за підтримки профільного комітету Верховної Ради України, збільшив обсяг державного замовлення у найкращих вишах держави, повідомила заступник міністра освіти Інна Совсун.

Ті університети, які справді мають потужні школи, потужний викладацький склад, мають хорошу репутацію, отримали збільшення обсягів державного замовлення

«Ті університети, які справді мають потужні школи, потужний викладацький склад, мають хорошу репутацію, отримали збільшення обсягів державного замовлення. Ті університети, які з політичних міркувань страждали під час попередніх вступних кампаній при розподілі фінансування, так само отримали деяке збільшення. Ми зробили все можливе, щоб все-таки абітурієнти отримали можливість вступити до найкращих університетів», – поінформувала Совсун журналістів.

Серед вишів із більшим держзамовленням – Київський, Львівський, Харківський, Чернівецький національні університети, Києво-Могилянська академія.

А з наступного навчального року не держава, а абітурієнти визначатимуть розподіл державного замовлення і бюджетних місць у вищих навчальних закладах. За словами Совсун, згідно із законом «Про вищу освіту» абітурієнти під час реєстрації заяви для проходження тестів будуть вказувати вищі навчальні заклади, у яких вони хочуть навчатися. Після завершення зовнішнього незалежного оцінювання і складання вступних іспитів у вищих навчальних закладах за кожною спеціальностю формуватиметься рейтинговий список, зазначила представниця міністерства освіти.

«Перед початком вступної кампанії буде надаватись така кількість місць державного замовлення, яка становить 80 відсотків від тієї кількості, яка їм була надана минулого року. Після закінчення подачі документів решта 20% місць, які залишились по цій спеціальності, розподіляють туди, куди підуть найсильніші абітурієнти, де буде найвищий середній бал вступників», – пояснила Совсун процедуру держзамовлень-2015.

Держзамовлення і справедливість

Цю пропозицію Міністерства совіти підтримують фахівці з питань освіти і самі студенти, на їхню думку, майбутні нововведення – це перший крок до оновлення системи держзамовлень.

Оскільки ж тепер бюджетні місця будуть залежати від напливу студентів, у справді талановитих дітей буде більше шансів вступити за кошти державного бюджету

Студентка Національного педагогічного університету імені Грінченка Вікторія Герасименко у розмові з Радіо Свобода зазначила: «Я навчаюсь за кошти місцевого бюджету. Мені здається, що майбутнє нововведення дуже важливе, тому що в різні університети є різний наплив студентів. Коли я вступала чотири роки тому, у нас було 5 бюджетних місць і було дуже важко на них потрапити. Оскільки ж тепер бюджетні місця будуть залежати від напливу студентів, у справді талановитих дітей буде більше шансів вступити за кошти державного бюджету».

На думку Єгора Стадного, реформування системи держзамовлень полягає не у зміні кількості місць, розмірів стипендій і так далі, цього замало. Як зазначив експерт, питання у тому, чи можна збудувати таку систему реагування на потреби ринку праці, яка би врахувала і нинішню економічну ситуацію, і стратегію економічного розвитку України.

Вкрай необхідно відійти від цієї системи державного замовлення і перейти на більш гнучку схему

«На нашу думку, відповідь така: створити таку систему надзвичайно складно. І не треба витрачати зусиль на те, щоб якось її збудувати. Ми наразі маємо рудиментарну систему, ми чомусь досі тримаємось за формування точних, буквально до одиниць, кількості фахівців з кожної спеціальності. Вкрай необхідно відійти від цієї системи державного замовлення і перейти на більш гнучку схему, яка би концентрувалась на зв’язку на місцевому рівні: між університетом і сектором працедавців», – розповів Стадний.

Подібна реформа системи держзамовлень чудово співвідноситься з децентралізацією, яка стосується вищих навчальних закладів, зазначив експерт. За його словами, Центр дослідження суспільства, інші неурядові установи, які вивчають проблеми освіти, підготували відповідні пропозиції для українських парламенту й уряду.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG