Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:04

Вступники до вишів Польщі знатимуть, які університети «навчають» на безробітних


Варшава – Півтора мільйона студентів навчається у чотирьох сотнях польських вишів. Це четвертий показник у Європейському союзі за кількістю студентів. Згідно польського закону про вищу освіту, польські громадяни, які навчаються на стаціонарних відділеннях державних вишів, отримують безкоштовну освіту. Серед найбільш популярних серед польських вступників вищих навчальних закладів – технічні університети. Проте ще кілька років тому польські працедавці скаржилися на гострий брак спеціалістів-інженерів. Вони нарікали, що багато польських вишів не враховують специфіки національного ринку праці. Щоб уникнути ситуації, коли вища школа готує безробітних, з ініціативи Міністерства науки і вищої освіти Польщі у національне законодавство впроваджено низку важливих змін.

Випускниця Варшавського університету Ілона Блащак здобула фах культуролога. Вона побоюється, що не знайде роботи за спеціальністю в своїй країні, тож має намір виїхати за кордон. Свіжоспечений бакалавр каже, що на чужині готова працювати не в своїй галузі, якщо зможе заробляти краще, ніж у Польщі. Навіщо ж було здобувати вищу освіту, якщо не працювати за фахом? На це питання Ілона відповідає, що польський університетський диплом – це надія на краще майбутнє. Мовляв, польську освіту визнають в усіх країнах ЄС, то ж можливо, документ з часом знадобиться.

«Відколи ми є в Європейському союзі – в європейських країнах інакше сприймають нас, випускників польських вищих шкіл. Тепер ми беремо участь у програмі «Еразмус», а Польща, польські дипломи тепер стали більш престижними. Тож молоді люди думають що там за кордоном з польським дипломом вони матимуть кращий старт», – зауважує Блащак.

Дівчина твердить, що серед її друзів і знайомих немало тих, які відважилися шукати щастя саме за кордоном. Вона каже: «Дуже багато людей, я аж сама дивуюся, як багато. Наприклад, я родом із малого села, і приблизно 10 осіб, це дуже багато як на село, виїхали за кордон – на працю, на навчання, чи закінчивши навчання. Це дуже помітне явище».

Потрібні «мости» між вишами і працедавцями

Недостатньо добрий зв’язок між вищою школою та польським ринком праці і бізнесом – предмет бурхливих дискусій у Польщі впродовж кількох останніх років. Частина університетських середовищ, а також консервативні польські політики досить критично оцінюють ідеї Міністерства науки і вищої школи, спрямовані на пристосування вищих шкіл до потреб національної економіки. Під час недавнього обговорення змін до закону про вищу освіту депутат Сейму Ришард Терлецький заявив, що польські університети перетворюються на мануфактури. Лунають також заяви відомих польських професорів про загрозу дегуманізації університетської освіти.

Натомість ідею міністерства про заборону на безкоштовне навчання одночасно на кількох факультетах заблокував польський Конституційний суд. Відтак польські студенти й надалі можуть безплатно здобувати кілька спеціальностей у державних вишах. Проте міністр науки і вищої школи Лена Колярська-Бобінська переконана, що очолюване нею міністерство діє у правильному напрямку.

Виступаючи у Сеймі, міністр заявила: «Рішення про другий факультет було ухвалене з дуже конкретних причин, йдеться про ліквідацію низки патологій. Ми знали, що є студенти, які не завершують навчання, хоч навчаються на кількох факультетах, тож йшлося про раціоналізацію системи. Та було рішення Конституційного суду, якому ми підпорядкувалися. Але ми й надалі вважаємо, що треба боротися з такою системою за якої студенти вичікують, утікають від праці і цей закон дуже добрий, бо в ньому є рішення, які будують мости між вищою школою та промисловістю і місцями праці».

На укладення навчальних програм матимуть вплив бізнесмени

Лукаш Шелєцький, речник Міністерства науки і вищої школи, пояснив Радіо Свобода, у чому саме полягають польські нововведення у вищій школі. Передусім, каже він, у Польщі розпочали здійснювати концепцію навчання впродовж усього життя. Згідно з новим законом, виші зараховуватимуть знання і вміння отримані студентами під час вишколів, курсів, в процесі трудової чи волонтерської діяльності. Це відкриє нові можливості для людей, які працюють, хочуть змінити фах, або збагатити свої знання. Крім цього, всі факультети, які дають студентові конкретний так званий практичний фах, зобов’язані запевнити йому зв’язок із потенційним працедавцем. Обов’язкові виробничі практики, можливість визнання університетами кваліфікацій, здобутих поза навчальним закладом повинні зміцнити цей зв’язок.

«Підприємці, працедавці можуть приходити у виші і мати значний вплив на укладення навчальних програм, вони також можуть проводити заняття у вищих навчальних закладах, а це в свою чергу може мати вплив на працевлаштування студента», – каже Лукаш Шелєцький.

Згідно з новим законом про вищу школу, польські виші зобов’язані вести моніторинг професійної кар’єри своїх випускників. Шелєцький зазначає: «Особа, яка вирішила здобувати певну спеціальність, на підставі даних цього моніторингу знатиме, як її старші колеги почувалися на ринку праці, чи вдалося їм працевлаштуватися за фахом. Ця інформація буде доступна на одному з сайтів Міністерства науки та вищої школи».

Як наголосив Шелєцький, Польща має успішний досвід вирішення проблеми з перекосами у підготовці спеціалістів. Декілька років тому, розповідає речник міністерства, країна опинилася перед реальною загрозою браку спеціалістів-інженерів. Молоді люди не хотіли навчатися в технічних університетах. Тож у 2008 році Польща розпочала реалізувати кількарічну програму так званих спеціальностей на замовлення. Факультети, де навчають спеціалістів, яких особливо бракує на польському ринку праці, отримали додаткове фінансування для заохочення потенційних вступників. У свою чергу молоді люди, які поступали на такі факультети, отримували щомісячну державну стипендію у розмірі 1000 злотих, тобто понад 200 євро. Завдяки цій державній програмі, каже Шелецький, Польщі вдалося вирішити проблему гострого дефіциту інженерних кадрів. Він розповів: «На сьогодні серед 5 спеціальностей, які найчастіше обирають польські вступники – це технічні спеціальності, А серед 5 польських вишів, куди найбільше бажаючих поступити – всі 5 навчальних закладів – це технічні університети».

Речник міністерства також наголошує, що особлива увага держави до технічних спеціальностей зовсім не означає дегуманізації польської вищої школи. Він нагадує, що кожного року Польща виділяє на розвиток гуманітарних дисциплін 80 мільйонів злотих, тобто приблизно 20 мільйонів євро.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG