Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:12

Російські солдати розповіли, що роблять у Луганську (світова преса)


Якщо хтось досі не вірить у присутність російських військ у конфлікті на сході України, йому достатньо відвідати місцеве кафе в Луганську, куди вчащають російські військові, і вони розкажуть самі свою історію. Так зробив і кореспондент британського ділового видання Financial Times. Інші історії, які з’явилися на сторінках західної преси, присвячені виборові українців, який вони робитимуть цієї неділі, обираючи парламент, та економічним перспективам Росії.

У Луганську, за словами кореспондентки британського щоденника, є лише один відкритий ресторан, «Плакуча верба», і там вона зустріла групу російських солдатів. Розсівшись за двома столами, гостинні росіяни не могли не запросити випити з ними двох західних журналістів. Одна з них була жінкою, а за її очі, за словами одного добре підпилого солдата, готова була б «померти армія чоловіків».

Один із солдатів, що були в російській формі, але без зброї, сказав, що прибув до Луганська вже після підписання перемир’я, яке мала гарантувати Москва, і їхня мета там – «підготовка місцевого населення». Що саме вони роблять, російські військові не розповіли, але сказали, що займаються цією «підготовкою» щодня, без вихідних.

Російський солдат розповів, що звати його Максим, родом він із Воронежа. А на запитання про те, чи він волонтер, відповів, що так. «Звичайно, ми волонтери. Нам дали наказ: «Хто хоче бути волонтером? І ми всі підняли руки», – сказав він, піднімаючи руку так, що було зрозуміло, що ані він, ані хтось інший з його товаришів за столом не робив цього з власної волі.

Присутність російських військ – один із найбільш суперечливих елементів цієї війни, яка вже забрала майже 4 тисячі життів. Москва заперечує їхню присутність, а західні уряди вважають, що без російських солдатів та техніки наступ українських військ на Донбасі зупинити би не вдалося. Експерти НАТО вважають, що у вересні в Україні перебувало близько 3 тисяч російських військових, Київ каже, що цифра була більш ніж утричі більшою.

Американський діловий часопис Wall Street Journal у своєму європейському виданні вміщує публікацію про те, як російські та західні експерти не досягли згоди щодо того, якими будуть наслідки української кризи та західних санкцій для російської економіки. Під час щорічної зустрічі «Валдайського клубу» експертів неподалік російського чорноморського курорту Сочі їхні думки щодо того, як президент Володимир Путін «закручує гайки», різко розійшлися. Також не було згоди у питанні про те, чи санкції всупереч намірам США та ЄС не підривають позиції тих, хто хоче нормальних стосунків із Заходом, та не підживлюють російський націоналізм.

«Валдайський клуб», чия назва походить від назви озера, на березі якого експерти зібралися вперше, відомий тим, що будь-які гострі питання російським чиновникам можна було задавати прямо, а вони відповідали на умовах анонімності. Закінчувалося зібрання майже 100 російських та іноземних експертів вже протокольною зустріччю з президентом Володимиром Путіним.

Кореспондент вашингтонського видання говорить, що і раніше дискусії бували гострими, але ніколи не існувало такого антагонізму, як після російського вторгнення в Україну. Російські експерти звинувачували Захід у тому, що в Україні вони підтримували «фашистів» і «заколот». За словами лондонського аналітика з Chatham House Джеймса Шерра, Захід та Росія втратили «спільне розуміння реальності». Російські експерти також скаржилися на те, що санкції підривають «прогресивні» галузі економіки та посилюють ті, що відставали. Але, за словами одного із західних аналітиків, у західних країн було небагато інших способів відповісти на «небажану поведінку».

Британський щоденник Financial Times вміщує коментар відомого вашингтонського економіста Андерса Ослунда, який говорить, що Україна в нинішній ситуації невідкладно потребує нового Плану Маршалла, проте надати його мають європейці. Вашингтонський економіст називає п’ять причин, чому європейці мають подбати про Україну.

По-перше, головною причиною його надання є війна, яку Кремль розпочав проти України 27 лютого, коли було призначено нинішній уряд. Прямі фінансові збитки для української інфраструктури від цієї війни сягають 9 мільярдів доларів, за підрахунками уряду.

По-друге, як і Європа після Другої світової війни, Україна потребує відбудувати і державу, і економіку. ЄС має показати, що він готовий допомогти Україні в цьому гігантському завданні після підписання Угоди про асоціацію.

По-третє, якщо гроші надавати на умовах кредиту, Україна не зможе вибратися з боргів. За розрахунками МВФ, який позичає гроші Україні, в 2016 році відношення боргу до ВВП може сягнути непідйомних 134%. А це ще було до основних воєнних руйнувань.

По-четверте, американський План Маршалла для Європи мав на меті захистити світ від воєнної та інших загроз Радянського Союзу. Нині Європа відчуває подібні загрози безпеці з боку Росії.

І по-п’яте, Захід потребує нових форм союзництва. НАТО вже недостатньо, а інших альянсів, що включають Європу і США, не існує. Захід спільними зусиллями має зупинити Путіна, перш ніж він продовжить свій шлях до Молдови, Грузії, балканських країн.

Україна вже склала урядову групу з координації допомоги. Тепер справа з європейцями, які мають взяти на себе провідну роль, вважає Андерс Ослунд. Колишній прем’єр Литви Андрюс Кубілюс запропонував, щоб Європа надала Україні 3% свого трильйонного бюджету на 2014–20 роки, тобто 30 мільярдів доларів грантів. Почати процес можна буде у грудні, на конференції донорів після обрання нового парламенту, вважає Ослунд.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG