Доступність посилання

ТОП новини

Литва руйнує монополію «Газпрому»


Плавучий термінал для зрідженого газу «Independence», Литва, порт Клайпеди, 27 жовтня 2014 року
Плавучий термінал для зрідженого газу «Independence», Литва, порт Клайпеди, 27 жовтня 2014 року

Литва зробила крок до енергетичної незалежності від Росії: вона встановила плавучий термінал для перевантаження зрідженого природного газу. Як заявила президент країни Даля Ґрібаускайте, це велетенське судно стане гарантом енергетичної свободи всіх трьох держав Балтії.

У литовському порту Клайпеда на Балтійському морі урочисто пришвартувалося майже 300-метрове судно. І це не просто судно – це плавучий термінал для зрідженого газу з назвою «Independence», тобто «Незалежність».

Як заявила після урочистої церемонії президент Литви Даля Ґрібаускайте, цей проект не тільки енергетичний, а й геополітичний: він гарантуватиме свободу майбутнього Литви, яка зможе сама обирати, де і за якою ціною купувати газ.

Президент Литви Даля Ґрібаускайте
Президент Литви Даля Ґрібаускайте

Крім того, цей термінал зможе значно допомогти й балтійським сусідам Литви – Латвії й Естонії, сказала Ґрібаускайте на прес-конференції: «Обидва наші сусіди вже від сьогодні можуть покластися на наш термінал. Із його допомогою ми зможемо перекрити майже 90 відсотків усіх енергетичних потреб усіх трьох країн Балтії». За її словами, тепер головне – забезпечити зв’язок газогонів між трьома країнами.

Ґрібаускайте наголосила, що через цей термінал Литва зможе купувати зріджений газ де завгодно у світі, де він буде дешевшим, особливо враховуючи те, що через два – три роки Європа почне отримувати сланцевий газ зі США.

Судно-термінал, таким чином, створить конкуренційний тиск на закупівлі блакитного палива, що постачається традиційними газопроводами.

Литва зможе й відмовитися від «Газпрому»

Наразі Литва разом із Латвією й Естонією повністю залежні щодо постачання блакитного палива від «Газпрому» з Росії, до того ж усі три країни не мають газогонів, якими вони могли б отримувати газ із інших держав. Але тепер президент Литви ще раз наголосила: «Щодо майбутніх відносин із «Газпромом», то наш термінал може забезпечити повністю всі 100 відсотків потреб Литви чи 90 відсотків потреб усіх трьох країн Балтії. Тому якщо відносини з «Газпромом» нам не подобатимуться, ми можемо відмовитися від них цілком і повністю».

Литва планує вже протягом наступного року отримати завдяки новому терміналові для початку 540 мільйонів кубометрів газу з Норвегії як першу альтернативу постачанню з Росії. Після 2015 року термінал має дати Вільнюсові можливість імпортувати до 4 мільярдів кубометрів газу на рік. Це значно більше, ніж 2,7 мільярда кубометрів, що їх Литва закупила в Росії за минулий рік, і залишить достатній обсяг постачання і для її сусідів. Латвія й Естонія вже виявили зацікавленість у використанні нового терміналу.

Судно вартістю у 330 мільйонів доларів спеціально збудоване як плавучий термінал для перевантаження зрідженого природного газу, чи, за англійським скороченням, LNG-термінал. Його збудували в Південній Кореї норвезька й південнокорейська компанії. Литовська компанія Klaipėdos nafta, яка є оператором клайпедського нафтового терміналу, орендує це судно в його норвезького власника Höegh LNG.

Україна запланувала свій термінал давно, та не має й досі

Україна, для якої зменшення енергетичної залежності від Росії теж дуже важливе, також планувала створити власний LNG-термінал під Одесою. Іще за влади Віктора Януковича будівництво цього терміналу було оголошене національним проектом.

Але справа зупинилася тоді зі скандалом, коли після урочистого підписання наприкінці 2012 року угоди про співпрацю в цьому будівництві з’ясувалося: людина, яка підписала її нібито від імені іспанської газової компанії, не мала до неї ніякого стосунку.

Понад рік тому Янукович знову заговорив про плани щодо газового терміналу. За його словами, нові плани теж передбачали використати на першому етапі судно-термінал, а вже на другому й будівництво наземного терміналу. Він висловлював тоді сподівання, що будівництво зможуть почати в середині нинішнього року…

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Почав співпрацю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG