Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:19

Українські письменники повернулись з першого «Літературного туру до Польщі»


Київ – 15 молодих українських літераторів, видавців та культурних менеджерів з’їздили до Польщі в рамках проекту Центру літературної освіти. Упродовж тижня вони відвідали три міста, зустрілися із польськими письменниками та активістами, завітали до Інституту книги та взяли участь у Фестивалі імені Джозефа Конрада. Радіо Свобода розпитало учасників «Літературного туру» про враження і польський досвід, який могла б запозичити Україна.

Люблін, Варшава і Краків – таким був маршрут українського «Літературного туру до Польщі». Програму для нього написала кураторка та поетка Ірина Вікирчак, учасниця стипендіальної програми Gaude Polonia. Польща – країна із найближчим до України історичним та культурним досвідом, пояснює одна із організаторів туру Ольга Гончар. Саме тому для проекту обрали саме її.

Окрім зустрічей із польськими письменниками та літературними менеджерами, учасники «Туру» відвідали також Інститут книги, квартиру нобелівського лауреата Чеслава Мілоша та взяли участь у читаннях та дискусіях Фестивалю Джозефа Конрада у Кракові – одного з найбільших літературних заходів центрально-східної Європи. «Літературний тур» профінансували самі учасники, а Польський інститут допоміг із оформленням віз.

Учасники «Літературного туру до Польщі»

Учасники «Літературного туру до Польщі»

Для письменника важливо їздити не лише своєю країною, а також бачити, як культурний процес відбувається за кордоном

«Для письменника важливо їздити не лише своєю країною, а також бачити, як культурний процес відбувається за кордоном. Ми дали учасникам можливість познайомитись з іншим досвідом. Порівнюючи, тверезіше оцінюєш культурну ситуацію вдома», – розповідає Ольга Гончар.

Один із учасників «Туру» донецький письменник Олексій Чупа також переконаний: якщо українці хочуть вивести літературу на європейський рівень, то мають вчитися.

«Ця подорож принесла багато ідей, які я буду реалізовувати найближчим часом. Але найголовніше – це контакти. Ми познайомилися із перекладачами, наприклад, у Кракові були фахівці із Ягелонського університету», – розповідає він.

Олексій Чупа каже, що насправді ситуація з літературою і книговиданням в Україні не набагато гірша за польську – справа лише в економічному чиннику. Мовляв, важко робити промоцію книжки, коли у потенційної аудиторії на неї просто не вистачить грошей.

Щороку в Польщі добу читають твір, який обирає президент

Утім, поетка Олеся Мамчич, яка також їздила в «Тур», вважає: Україні варто було б запозичити в Польщі програми з популяризації читання. Наприклад, створення читацьких клубів при бібліотеках, пропагування щоденного читання дітям або запровадження масштабних публічних читань.

Щороку у Польщі відбуваються читання, коли упродовж доби у великій кількості міст публічно читають той самий класичний твір, який обирає президент

«Щороку у Польщі відбуваються читання, коли упродовж доби у великій кількості міст публічно читають той самий класичний твір, який обирає президент. Минулого року до читання долучились близько 300 міст. Президент вибрав Сенкевича, і після нього кожен, хто взяв участь в акції, читали його по півгодини», – розповідає Олеся Мамчич.

Ще одна учасниця поїздки Вікторія Руденок, засновниця мережі книгарень «Читайка», каже: культуру читання у Польщі можна оцінити, просто порахувавши кількість книгарень на вулиці. Основна різниця між розвитком книжкової справи в Україні та Польщі у тому, що в останній більшість ініціатив пропонуються і підтримуються «згори».

Є люди або осередки, що генерують певні ідеї, а далі дивляться, яким чином вони можуть їх реалізувати

«В Україні ситуація зовсім інша. Є люди або осередки, що генерують певні ідеї, а далі дивляться, яким чином вони можуть їх реалізувати», – вважає вона.

«Літературний тур до Польщі» планують повторити навесні, однак учасники поїдуть вже в інші три міста. Надалі Центр літературної освіти планує зробити такі поїздки регулярними.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG