Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 20:41

У Росії вже хочуть миру, бо бояться війни з Україною і Заходом


Антивоєнний марш у Москві, 21 вересня 2014 року

Антивоєнний марш у Москві, 21 вересня 2014 року

У березні цього року 74% росіян, згідно з опитуванням «Левада-центру», схвалювали пряму участь російської армії, російських військ в Україні. Зараз ця цифра знизилася більше ніж у 2 рази і складає приблизно 30%.

Стоячи на колінах на центральній площі старого міста в Празі просив пробачення перед українцями Антон Літвін, російський громадський активіст, опозиціонер, співорганізатор «Маршу миру», а також один із організаторів KULTURUSFEST, який проходить цими днями у Чехії.

Мати щось спільного зі злочинною владою, яка захопила Кремль в Москві і в Росії, не може жодна порядна людина

«Хоча для будь-якого патріота і громадянина представляти свою країну – це гігантська честь і неймовірна відповідальність, сьогодні ми змушені визнати, що мати щось спільного зі злочинною владою, яка захопила Кремль в Москві і в Росії, не може жодна порядна людина. Тому я можу говорити тільки за себе і за своїх друзів: «Пробачте, якщо зможете!» – сказав Антон Літвін.

Тенденції антивоєнних настроїв

Лев Гудков

Лев Гудков

Але в Москві не лише форма цього покаяння, але і зміст, викликали б чимале здивування. Більшість росіян черпають інформацію про військовий конфлікт в Україні з федеральних ЗМІ. І хоча частина громадян Росії за останні місяці змінила свою позицію з деяких питань, все ж вплив державної пропагандистської машини ще залишається вельми сильним. Про це говорять останні соціологічні опитування «Левада-центру». За словами керівника цієї організації Льва Гудкова, можна говорити про деякі позитивні тенденції, але в цілому ставлення до України і до бойових дій, які тривають на сході країни, залишається складним.

Готові вводити російські війська в разі порушення перемир’я на сході України 21 відсоток, а проти – 63 відсотки

«Йде та ж сама підтримка Путіна і дій російського керівництва. Зокрема, схвалення приєднання Криму, з одного боку. З іншого боку, знижується стійко готовність підтримати введення військ російських для вирішення військовими засобами зіткнення між сепаратистами і українською армією. Якщо в березні готові були підтримати пряме введення російських військ у східні регіони 74 відсотка, в серпні-вересні ця цифра знизилася до 40 відсотків приблизно, а сьогодні переважає, за жовтневим опитуванням, повне несхвалення подібної політики. Готові підтримати відновлення військових дій і вводити туди російські війська в разі порушення перемир’я на сході України 21 відсоток, а проти – 63 відсотки. – зазначає Гудков. – Проте, у людей немає уявлення, чим це може закінчитися, оскільки вони не дуже розуміють, які ризики тут можливі, і як себе поведуть різні боки. Підтримуючи російське керівництво в цілому, російські громадяни не розуміють, де і яким буде наступний крок з боку Кремля, і в чому це буде виражатися. Неясність дуже висока, і вона проявляється насамперед у самому розумінні перемир’я як вкрай нестійкого. Тільки 2 відсотки вважають, що за цим піде якийсь стійкий мир, 32 відсотки хотіли б, щоб мир настав, але не дуже в це вірять, а інші просто вважають, що незабаром відновляться військові дії».

Мир без компромісу

У Росії сьогодні немає ілюзій з приводу того, що російські військові беруть участь в конфлікті на сході України. Але більшість людей, за даними «Левада центру», по-колишньому покладають відповідальність на українську сторону. І тут знову ж слід говорити про результати масованої пропаганди, вважає Лев Гудков. Небезпеку розростання конфлікту і його вплив на життя людей розуміють далеко не всі. Керівник «Левада-центру» зазначає, що розсудливість в цьому питанні більш за все характерна для середнього класу. За словами Гудкова, все ж таки кількість людей, які бажають досягнення миру на сході України, зростає.

Є страх перед переростанням цього конфлікту у велику війну, причому війну не тільки з Україною, але і з Заходом в цілому

«Вона (кількість людей) збільшилася, безперечно. Тільки це не готовність до компромісу і розуміння мотивів дії іншої сторони, сторони української, а це готовність прийняти мир як би на умовах російського керівництва. Підкорятиметеся нам – і все буде добре. Ось приблизно домінанта масової свідомості. Є страх перед переростанням цього конфлікту у велику війну, причому війну не тільки з Україною, чого люди, звичайно, не хочуть, безумовно, але і з Заходом в цілому. Страх є, і він підтримується санкціями і відчуттям, що погіршується під їх впливом економічного становища в країні. Настало розуміння, більш тверезе, раціональне і критичне дій російського керівництва з боку середнього класу, міського насамперед класу. – наголошує Гудков. – Тому що там негативні наслідки такого політичного авантюризму, геополітичного авантюризму, звичайно, усвідомлюються краще, але імперська пиха і зарозумілість, бажання наполягти на своєму, воно змушує людей приймати цю позицію Кремля».

Поза політикою

Як правило середній клас є тією активною частиною російського суспільства, яка не тільки розуміє безглуздість участі у війні на території іншої держави, але і в міру сил і можливостей намагається надати допомогу тим, хто її потребує.

Дмитро Алешковський

Дмитро Алешковський

Відомий російський блогер і творець проекту «Нужна помощь.ру» Дмитро Алешковський вважає, що благодійні організації та фонди повинні бути поза політикою і не можуть приймати чиюсь сторону в конфлікті.

«На мій погляд, є дуже важливі принципи, яких необхідно дотримуватися обом сторонам конфлікту, з обох сторін їх дуже важливо дотримуватися, – каже він. – Це принципи невтручання благодійних організацій в політичну боротьбу, по-перше. А по-друге, об’єктивне надання допомоги всім нужденним, і неучасть в самому конфлікті. Це дуже важливо. Тому мені здається, що це потрібно і нашій стороні, тобто Росії, і стороні українській. Тому що абсолютно очевидно, що допомога, яка йде з Росії, доходить виключно до жителів регіонів, які контролюються так званими Донецькою і Луганською «республіками», і ця допомога не доходить до нужденних в точно такій же допомозі жителів на території, яка контролюється законною владою в Києві. Політичні погляди не мають ніякого стосунку до надання допомоги, тому найправильніше надавати допомогу всім, хто її просить, незалежно від того, за кого ти голосував, і в якого Бога ти віриш. Благодійні некомерційні організації не беруть участь в конфлікті. У конфлікті беруть участь країни, армії, політики, але не благодійні організації».

Під виглядом благодійності

Дмитро Алешковський із жалем констатує, що є благодійні організації, які влаштовують політичні акції. За його словами, це не сприяє припиненню конфліктів, а навпаки розпалює їх ще більше.

«Якщо будь-яка організація приїжджає і надає допомогу жителям регіону, і раптом виявляється, що це якась політична акція, то я б цій організації не довіряв. Наприклад, у нас існує так званий «Фонд допомоги Новоросії», який, на мій погляд, абсолютно шахрайська і розпилювальна контора, яка збирає допомогу, по всій Москві стоять намети, зі спробами збору цієї допомоги. І вони пишуть: «Допоможемо дітям Новоросії», «Допоможемо дітям Донбасу» та інше. При цьому гроші вони збирають на бронежилети і тепловізори. Як ви розумієте, це саме «необхідне» для дітей Донбасу. Тут очевидно, що це шахраї, які збирають гроші на війну, а не для запобігання цій війні», – говорить Дмитро Алешковський.

Хто налагоджуватиме мир?

За даними соціологічних опитувань «Левада-центру», у свідомості більшості росіян серйозні рішення ухвалюються на найвищому рівні. Як каже Лев Гудков, в основному громадяни не вважають, що можуть щось зробити для миру в Україні.

«Як і годиться в авторитарному режимі, всю відповідальність делегували керівництву країни, і дійсно, ініціативи чекають від першої особи. Як Путін вирішить, так, швидше за все, і буде», – зауважує Гудков.

Незважаючи на мілітаристський запал і агресивну пропаганду, все ж у російському суспільстві є надія на мир в осяжному майбутньому. На думку Дмитра Алешковского саме благодійні та волонтерські організації можуть стати тим мостом, який здатний відродити нормальні відносини між громадянами двох країн.

Коли відро помиїв з телевізора перестане виливатися на мізки, тоді суспільство повернеться до нормального стану, і все буде в порядку

«Громадські, благодійні організації будуть тими, хто дійсно наші відносини поверне в русло добра і любові. Тому що громадські організації – це суспільство. І як би не було задурманене суспільство в Росії зараз, як би не було воно спотворене цією хворобою зомбування і пропаганди, коли відро помиїв з телевізора перестане виливатися на мізки, коли людям перестануть розповідати про те, що Україна наповнена фашистами і карателями, які займаються тим, що знищують росіян, тоді суспільство повернеться до нормального стану, і все буде в порядку. І як тільки з цих відносин піде політика, все буде добре, все почне налагоджуватися. А громадські організації – це саме ті організації, які пов’язуватимуть суспільство Росії, суспільство України, які будуватимуть наше майбутнє разом», – зазначає Алешковський.

На думку блогера, Росію і Україну здавна пов’язували дружні та родинні зв’язки. І в Росії при агресивній більшості є все ж чимало людей, які цінять відносини і не готові без бою здатися на милість війні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG