Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:15

Прожити на мінімальну зарплату в 1218 гривень вдалось: мінус 7 кіло і зміни світогляду


Чи реально прожити на мінімальну зарплату в 1218 гривень у Києві? Вирішив перевірити на собі гість програми «Молодь плюс», головний редактор інтернет-журналу про майбутнє Platfor.ma Юрій Марченко. Він каже: його медіа пише про те, якою має бути Україна і якою вона рано чи пізно стане. І сьогодні – останній день його експерименту життя на мінімалку.

Я витратив 1077 гривень. Лишилося обрати, на що витрати те, що лишилося. Теоретично можу заплатити за світло. Або можу піти «шиканути», але навряд.

За цей місяць я втратив 7 кілограмів ваги. Добре, якщо цим експериментом я підказав комусь, що економити можливо. Я й сам змінився – і я не про 7 кілограмів.

Кажуть, що хтось намагався вже провести такий експеримент, але здавалися десь на 21-25-й день. До кінця ніхто не дійшов.

Якщо ти вирішуєш долі мільйонів, то нелогічно, що ти маєш харчуватися найдешевшим рисом

Прожити в Києві на 5000 гривень можна. Я прожив практично на 1000, хоча не заплатив за комунальні послуги. Але Мустафу Найєма я підтримую (йдеться про заяву щодо необхідності підвищення зарплати депутата з 5000 гривень − ред.). Депутатська зарплата має бути більша. Якщо ти вирішуєш долі мільйонів, то нелогічно, що ти маєш харчуватися найдешевшим рисом.

Кінотеатр «Жовтень» – це великий символ, і те, як люди зібралися на його підтримку, скільки тисяч підписів зібрано – не дасть нікому побудувати на цьому місці торговельний центр.

Сайт «Платформа» − це незалежне медіа, у нас нема інвестора, ми намагаємося заробляти на собі самі, поки мабуть не дуже успішно. Але ми будемо продовжувати боротися.

Ми пишемо про те, якою має бути Україна і якою вона рано чи пізно стане − нормальною, європейською, розвинутою державою. Ми хочемо наміряти нову країну, винайти Україну заново, наш девіз "Reinvent Ukraine".

Не соромляться робити щось, боротися з системою і таким чином будувати нормальну європейську країну.

Наша аудиторія − це ті люди, яких пробудив Майдан. Ті, хто допомагає армії або йде добровольцями, хто сам влаштовує суботники чи барахолки, відкриває кав'ярні. Не соромляться робити щось, боротися з системою і таким чином будувати нормальну європейську країну.

На експерименті з мінімалкою я не зупинюся. Планую перевірити наскільки Київ – зручний як місто з точки зору урбаністики. Хоча відповідь у мене вже є – незручний.

За цей рік люди змінилися. З'явилися молоді, гарячі, допитливі голови, які готові щось робити. І я свято вірю, що цього вже не скасувати, і ця меншість, яка з'явилася, буде рухати більш пасивну більшість. Не знаю, чи був у якійсь країні світу такий зріст самосвідомості, волонтерських рухів. Хто міг рік тому припустити, що українці будуть самі утримувати свою армію?

Скоро можуть перестати кидати в смітники, кидатимуть вже в більш страшні місця

Склад нової Ради вносить певний оптимізм, думаю все буде добре, особливо враховуючи те, що кожен депутат зараз розуміє: скоро можуть перестати кидати в смітники, кидатимуть вже в більш страшні місця.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG