Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 06:46

Світова преса пише про так звані «вибори» у Східній Україні, проведені сепаратистами у неділю, закликаючи не послабляти санкцій Заходу проти Москви. Газети також вважають вигідною усім сторонам газову угоду України та Росії, досягнуту за посередництва ЄС минулого тижня. І поєднання сильного долара, слабкого рубля та нижчих цін на нафту створюють у перспективі дуже серйозні проблеми для російської економіки.

Лондонська Times пише про превдовибори, проведені сепаратистами на Сході України, називаючи їх «підробкою демократії». Єдиною їхньою метою було дати можливість Володимиру Путіну створити ще одну «квазі-державку» на утриманні Росії, щоби зашкодити урядові України просуватися до членства в НАТО чи ЄС. Стратегічною метою Путіна, на думку газети, є утримання України в постійному виснажливому підвішеному стані. На тлі випробувань оборони НАТО в північній Європі, посиленій шпигунській активності та навчань атомних човнів Росії у Баренцевому морі, Путін стоїть на дорозі до конфронтації. Часи, коли західні союзники могли запропонувати Росії «стратегічне партнерство», давно минули. Газета зазначає, що так звані «вибори» у так званій «Донецькій народній республіці» були явно нелегітимними. Окрім випадків фальшувань, не було виборчої підзвітності, а спостерігачами були представники крайніх правих та крайніх лівих партій. «Вибори» порушували українську Конституцію та мінський протокол, який встановив перемир’я на Донбасі. «Вибори» були кінськими перегонами з одним конем і цей кінь вийшов із російської конюшні, вказує часопис. На теренах Східної України, які перебувають під контролем сепаратистів, вже є власна міліція, яка їздить у перефарбованих автівках, свої власні суди, свої міністри, яких возять на службових машинах водії, і свій банк. Незабаром «республіки» матимуть свій власний східний кордон із Росією. Доля «ДНР» прочитується з нікчемного прикладу Південної Осетії та Абхазії. Виборці, можливо, думали у неділю, що обирають заможний шлях відділення від України, але насправді обирали повну залежність від Москви та примх російського президента. Газета закликає Захід посилити санкції проти Росії за заохочення розділення України. Якщо ж війська Росії знову увійдуть до Донецька, тоді Захід має розірвати усі оборонні контракти з Москвою, а не лише призупинити їхнє виконання, зазначає газета.

Газета Financial Times пише про газову угоду, досягнуту між Україною та Росією наприкінці минулого тижня, яка відвернула небезпеку відключення України від газових поставок цієї зими. Наразі, зазначає часопис, невідомо чи модель цієї угоди буде прийнята за основу і для газових домовленостей у майбутньому. Як для нинішніх умов, то угода, на думку газети, відповідає інтересам усіх сторін. Росіяни, яким потрібні гроші, отримають їх як плату за газ і повернуті борги. Європейці, які не хочуть мати відкритого конфлікту, можуть наразі відкупитися і мати безперебійні поставки газу. І хоча короткотермінове питання енергетичних поставок для України було вирішено, у довготерміновій перспективі багато питань все ще залишаються без відповіді. Виглядає чітко зрозумілим, зауважує часопис, що ніхто – принаймні Німеччина – не хоче втягуватись у відкритий конфлікт через Україну. У підсумку вирішення української кризи може бути лише через політичне врегулювання і можливе ембарґо на нові інвестиції в Росії зможе наблизити владнання. Можливо, це означатиме, що федеративна Україна залишатиметься поза ЄС та НАТО, але буде й надалі отримувати західну фінансову допомогу для закупівель газу щозими, пише газета.

Газета Wall Street Journal зауважує, що західні санкції та міцний долар створюють фінансові біди для президента Путіна. Російський рубль різко впав із вересня і його курс щодо долара знижувався майже щоденно. Порівняно з минулим роком рубль нині на 22 відсотки слабший. Це ставить Росію на друге місце після Аргентини серед нових ринків. Якщо послаблення рубля і зниження цін на нафту триватимуть і надалі, тоді це створить серйозні проблеми для російської економіки. Російські компанії роблять великі запозичення на Заході і агенція Moody’s оцінює борг російських компаній у 315 мільярдів доларів, сто мільярдів із яких має бути сплачено наступного року. Слабший рубль означатиме більшу внутрішню інфляцію в Росії, пише газета. Це особливо відчуватиметься на продуктах харчування, адже пересічний росіянин витрачає 40 відсотків на харчі, майже п’ята частина який мають імпортне походження. Тому президент Путін вчинив, на думку газети, недоречно, запровадивши ембарґо на імпорт продуктів харчування з країн, які запровадили санкції проти Росії. Путін створив цей хаос через свої зовнішні вторгнення та тиск на російський бізнес, змушуючи його служити інтересам його кремлівської кліки, пише часопис. Нині він скеровує все більшу кількість військових літаків до авіапростору європейських країн на тлі того, як його маріонетки продовжують бойові дії у Східній Україні. Якщо Західна Європа та США ставляться серйозно до того, аби зупинити подальше просування Кремля, послаблення рубля створює нагоду для економічного тиску і цього можна досягти посиленням санкцій, зауважує часопис.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG