Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:15

Луганськ – місто у глибокій комі


Первомайськ, 50 кілометрів від Луганська, вересень 2014 року

Первомайськ, 50 кілометрів від Луганська, вересень 2014 року

Львів – Після так званих «виборів» 2 листопада у «ЛНР» і «ДНР» люди, які не покинули свої домівки з різних причин, вчаться жити у тих умовах, які склались. Хтось підтримує відкрито дії нової «влади», хтось тихо змирився, а хтось змушує себе навчитись виживати. Радіо Свобода розмовляло зі Світланою, підприємцем, яка майже 30 років проживає у Луганську після закінчення університету в Києві. Про те, як люди дають собі раду зі звичайними побутовими проблемами в інтерв’ю з жінкою.

У липні Світлана виїхала з Луганська. Перебивалась у різних містах по друзях і знайомих. Однак у вересні повернулась у рідну домівку – в Луганськ. Ані роботи, ані грошових надходжень у неї на сьогодні немає. Живе із заощаджень і допомоги друзів.

Світлано, чи збереглось Ваше помешкання, чи у ньому є опалення, бо на вулиці у Луганську мінусова температура, чи є вода і газ?

– На щастя, квартира і будинок, де вона розташована, не пошкоджені. Вода подається не регулярно, десь 5-6 годин на добу, а десь по 2-3 години. Але як вода не хлорувалась до зупинки водозабезпечення, так і зараз не хлорується. Тобто пити її, використовувати для приготування їжі не можна. Центрального опалення у більшості квартир немає. Лише підключили кілька будинків у центрі міста. Світло у вечірні години вимикають, з 17:30 до 22-ї години. Ті, в кого генератори, то мають у хаті електрику. Газ є, але дуже низький тиск, якщо будинок висотний, то на верхніх поверхах не вистачає тиску.

Як у багатьох вікнах є світло, коли, звісно, ввімкнена електрика?

– У поодиноких вікна, дуже мало. Якщо двір у будинках дев’ятиповерхових, то нарахувала 18 вікон, де було ввімкнене світло. Вимикають електрику і в пік навантаження, коли люди вмикають прилади. Луганську шахту затопили і весь цей населений район «Ювілейний» немає досі води і електрики.

А на вулицях, чи взагалі безпечно ходити людям, особливо молодим жінкам?

Ніяких прикрас не одягаю на себе, нічого, ходиш як сіра мишка, щоб не впасти нікому в очі

– Якщо це не пізно увечері і якщо дівчата не провокують, то я не зіштовхувалась з такими випадками, щоб це було небезпечно. Але свою єдину норкову шубу, я таки давно завезла до знайомих у Харків. І не збираюсь сюди везти і тим більше ходити. Бо це небезпечно. Ніяких прикрас не одягаю на себе, нічого, ходиш як сіра мишка, щоб не впасти нікому в очі.

Як взагалі виглядає зараз Луганськ, чи відчутно, що війна довкола, чи все тихо і мирно?

Місто живе, якщо можна це назвати життям, активно до 14-ї години. Після 18-ї місто завмирає у повній пітьмі. Чути віддалену канонаду

– Люди ходять вулицями, а поруч з ними теж ходять озброєні особи у повній бойовій амуніції. Вони приходять у магазини і стоять у черзі разом з цивільними людьми. Правда, також купують, не беруть все, що їм треба просто тому, що у них у руках зброя. Я бачила, що вони теж розраховуються.

Місто живе, якщо можна це назвати життям, активно до 14-ї години. Маршрутки їздять до 16-17-ї години. Тому всі справи луганчани стараються вирішити до 14-ї. Ті, хто працює довше, просто стоять на зупинках і чекають на транспорт. Після 18-ї маршрутки вже не їздять, а місто завмирає у повній пітьмі. Чути віддалену канонаду, тобто це відчуття війни. Бо є обстріли у мсті Щастя, на Станиці Луганській не можуть втихомиритись «казаки».

Чи є машини на вулицях, не лише ті, в яких їздить так звана нова «влада» і бойовики, а й мирних людей?

– Вже є, навіть бачила дорогі джипи – «Лексуси», є «Мазди». Дорогі нормальні машини.

– Тобто люди повертаються додому?

– Так, повертаються, бо тут їхня хата.

А випадки мародерство трапляються?

– Зараз такого вже нема. Це було у військовий період, грабували здебільшого великі заможні будинки.

Прошу сказати, Світлано, як люди виглядають, чи дуже змарнілі і худі?

Я схудла на 20 кілограмів. У людей змінився режим харчування, а ще стреси і нервові навантаження

Люди, які залишились без грошей, не можуть купити собі воду

– Дуже, я й сама схудла на 20 кілограмів. У людей змінився режим харчування, а ще стреси і нервові навантаження. Тепер, коли вода у кранах є, трішки легше. Позаду постійні пошуки технічної і питної води.

У так званої влади «ЛНР» діє програма «Забезпечення населення питною водою». За паспортом вони видавали людині 10 літрів питної води на 10 днів. Але вже два тижні у цих пунктах води немає. Продають питну воду, спершу було по 30 копійок за літр, потім 40, з 1 листопада – 60. Але люди, які залишились без грошей, не можуть купити собі воду.

А якою є ситуація із продуктами, де їх продають і чи ціни дуже високі?

– До недавнього часу купували на базарах. У супермаркетах продавали з дверей, виносили прилавок і можна було купити бакалію, кури, олію, яйця. Овочі і фрукти, на щастя, привозять селяни. Картоплі, моркви, буряка є досить. Ціни такі ж як у Києві, але на сільські продукти трохи дорожчі.

А харчування для новонароджених, немовлят, чи воно є?

– Ось тільки зараз відкрились супермаркети, але як у радянський час були гастрономи. Там є дитячий відділ, дієтичне харчування, але дуже маленький асортимент.

Банки не працюють, пенсій у людей немає, а де ж взяти гроші, щоб купити найдешевші продукти?

– Перед виборами 2 листопада було оголошено, що як пілотний проект, в одному з районів будуть видавати не пенсії, а матеріальну і соціальну допомогу. Люди розписувались у відомостях. Там було написано: «матеріальна допомога по старості – 1800 гривень. Новий «глава» уряду «ЛНР» Ігор Плотницький потім оголосив, що пенсія для всіх категорій населення «ЛНР» буде однакова –1800 гривень. Видавали ці гроші у поштових відділеннях. Люди спершу записувались у чергу, стяли по три дні. Черги були шалені і досі є за цією подачкою.

А як живуть ті, які не пенсійного віку і не мають роботу, бо втратили її?

Висить багато оголошень, що потрібні такі то працівники, як правило нижчої кваліфікації. Висять оголошення і для тих, хто хоче піти працювати в «органи міліції» чи «армію»

– Ніяк, ними ніхто не займається. Хоча та нова «влада» каже, що буде у неї центр, який займатиметься безробітними. На будинку «уряду» висить багато оголошень, що потрібні такі то працівники, як правило нижчої кваліфікації. Люди йдуть, які без нічого, а жити якось треба. Висять оголошення і для тих, хто хоче піти працювати в «органи міліції» чи «армію». Там зарплата від 5 до 8 тисяч гривень, так написано.

Люди потребують медичної допомоги – жінки народжують дітей, у когось операція, заболів зуб. Куди йти, у кого просити порятунку?

Новий керівник «уряду», як він себе називає Плотницький, обіцяє соціальні картки

– На щастя, у мене нічого не болить і я нікуди не зверталась. Це насправді велике щастя. Але новий керівник «уряду», як він себе називає – «голова» «ЛНР» – Ігор Плотницький, обіцяє соціальні картки. Ті, хто ходив на вибори, їх отримали. Це дає можливість отримати медичне обслуговування, всі потрібні медикаменти, можеш викликати швидку допомогу і якщо є картка. То швидка надасть ліки. Я не знаю, як ця соціальна картка діє, не маю її і сподіваюсь, що нею не скористаюсь. Але якось люди обходяться. Працювала і працює обласна лікарня, як шпиталь і як госпіталь. Туди люди і звертаються.

У мене друзі мають приватний стоматологічний кабінет. Вони поки що не працюють. Щоби запрацював бізнес, пройти перереєстрацію всім у їхніх органах влади – «ЛНР». Там є «агентство торговельних відносин», яке видає дозвіл на ведення бізнесу.

Люди в черзі до виборчої дільниці в Луганську, 2 листопада 2014 року

Люди в черзі до виборчої дільниці в Луганську, 2 листопада 2014 року

А чи можна прийти в аптеку і придбати ліки, гігієнічні засоби?

– Луганська фармація допродає те, що було на складах Аптеки у дуже жалюгідному стані. Я знаю, що фармацевтам відмовляють у перереєстрації.. Навіть тим, у кого мережі аптек у місті. Чому відмовляють, ніхто нічого не пояснює. Але є такі, які у нової «влади» пройшли перереєстрацію, чи може їх націоналізували, це не зрозуміло. Вони працюють – всі інші – ні. Багато просто втратили бізнес.

Якою є ситуація з іншим підприємництвом у місті, перукарні, базари?

– Деякі перукарні вже почали працювати, вони пройшли перереєстрацію. У принципі приватні підприємці на базарах теж працюють, мають дозволи, також ремонтні майстерні відчинені. Бо там спрощена схема проходження перереєстрації.

Чи заставляють луганчан йти в ополченці?

– Коли були бойові дії, то заставляли. Люди рили окопи, це було.

Як гадаєте, скільки мирних людей загинули від голоду, під завалами, від куль?

Думаю, що ці цифри ніхто ніколи не назве. Будуть люди, які не просто померли з голоду, а хто загинув під завалами будинків, це самотні особи у приватному секторі.

Чи мешканці Луганська підтримують один одного сьогодні і раніше?

Ті, хто пережили всі військові дії, то вони всі разом навіть у комунальних будинках готували їжу на імпровізованих кам’янках у подвір’ї, готували на всіх. Ці люди спілкуються. Навіть ті відкриті «ватники», які тупо приймають бік Росії, Путіна, все, що у Луганську робиться, стали трішки добріші і м’якіші, ніж до війни. У транспорті можуть поступитись місцем старшій людині, чи подати руку, сумку взяти. Таке зустрічається, колись такого не було.

А що їх змінило?

Можливо, є усвідомлення, що пройшли війну. Наразі важко це аналізувати, але таке є.

Ми говорили про воду, газ світло, а чи платять люди за комунальні послуги?

– Нічого не платимо. Місцева «влада» сказала, що 15 жовтня всі покази світла, газу, води, всі борги «обнулюються», ніхто не розуміє, як це буде. А з 15 жовтня платитимемо по інших тарифах, нижчих, ніж в Україні. Хоча я їх бачила, то такі ж самі тарифи.

– Прошу сказати, чи працюють школи і дитячі садочки?

На сьогодні у Луганську з 60 шкіл працюють 52. У школи теж не подається хлорована вода і у 2/3 школах електрика подається з генераторів

– Парадокс в тому, що на 1 вересня відкрили 6 нових шкіл, не в повному обсязі, не укомплектовані, але відкрили. На сьогодні у Луганську з 60 шкіл працюють 52. Я це точно знаю, бо моніторила ситуацію. У школи теж не подається хлорована вода і у 2/3 школах електрика подається з генераторів. Школи відвідують у місті 18 тисяч дітей. Працює у місті 21 садочок, у які ходить близько 3 тисяч діток.

– Як працює автостанція, залізниця?

Щодня є потяг у Київ, через день в Одесу, на Москву теж є. Коли потяги прибувають, туди заходять двоє озброєних осіб і перевіряють документи. Лише після випускають

Вокзал працює. Щодня є потяг у Київ, через день в Одесу, на Москву теж є. З великим запізненням відбуває і прибуває київський потяг. Ніхто нічого на вокзалі не повідомляє. Коли потяги прибувають у Луганськ, то нікого з вагонів не випускають, туди заходять двоє озброєних осіб і перевіряють документи. Лише після випускають. Має бути прописка.

Світлано, які відчуття у Вас викликає сьогодні Луганськ?

Луганськ сьогодні став для мене чужим містом, яке тихо вмирає. Місто загубили, його перетворили у сільський центр. Луганськ деградує

– Я дуже і дуже любила це місто. Луганськ сьогодні став для мене чужим містом, яке тихо вмирає. Попри те, що працює філармонії, яка проводить концерти, театр російської драматичний теж відкрився 26 жовтня, музично-драматичний також відкрив сезон і там лише вистави для дітей на українській мові, працює ляльковий театр. Тобто є культурна складова, але місто стало для мене чужим, попри те, що щось працює якось у ньому. Вже є і студенти, бо запрацювали всі виші з 1 жовтня.

Щось у Луганську невловимо змінилось до такого ступеня, що я не можу сказати, що мені там комфортно, затишно, просто болить душа, дуже болить. Місто загубили, його перетворили у сільський центр. Луганськ деградує, тут пропала складова частина його душі, коли місто розвивалось і жило.

Є райони, які серйозно постраждали. Це ті райони, коли потрібно було показати картинку на російських каналах. Українських новинних каналів навіть по кабельному немає. Інтернетом переважно молодь користується, «ватники» його не розуміють.

– Що далі? Як Ви далі житимете?

Нова «влада» пробує створити нову форму економічних відносин – гроші-товар. Це мертвонароджене дитя і це сумно усвідомити і дуже боляче

– З точки зору України, ми частина України. Але реально «ЛНР» і «ДНР» – це дві нові держави і ми в них живемо. Так ніби на території України, але цілком інші держави, які живуть за новими законами, які придумують на ходу.

Я навіть не можу передати свого стану, відчуття, повний ступор. «Глава» «ЛНР» Ігор Плотницький на прес-конференції після так званих виборів говорив, що найближчим часом створять банківську систему, просту, яка працюватиме лише на території «ЛНР». «ЛНР» розуміє економіку, як гроші-товар. Гроші закінчуються або ж є гроші, які передають з України. Нова «влада» пробує створити нову форму економічних відносин – гроші-товар. Це мертвонароджене дитя і це сумно усвідомити і дуже боляче. І у цьому якось треба вчитись жити і загалом просто жити…

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG