Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:57

В Україні відбулась одна із найкращих виборчих кампаній – КВУ


Олексій Кошель, голова КВУ

Олексій Кошель, голова КВУ

Центральна виборча комісія підбила підсумки позачергових парламентських виборів, за якими лишається уточнити результати у двох округах за результатами судових рішень, заявив голова ЦВК Михайло Охендовський. Ідеться про округи № 63 в Житомирській області та №38 у Дніпропетровській. Натомість голова Комітету виборців України Олексій Кошель в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що проблемних округів залишається близько десяти, де були зафіксовані порушення чинного законодавства. Та попри це, за його словами, парламентські вибори 2014 року є найкращими за останні два десятиліття. Одна експерт наголошує, що Україні потрібно переглянути привила голосування та відмовитися від мажоритарки, адже саме на саме у мажоритарній частині відбувалось 90% порушень і зловживань на виборах.

За даними ЦВК, наразі обраний 421 депутат із 423, яких обирали на позачергових парламентських виборах 26 жовтня. Таким чином, «Блок Петра Порошенка» отримує загалом 132 місця, з яких 63 за партійними списками і 69 в одномандатних округах. Партія «Народний фронт» здобуває 82 місця (64 за списками і 18 одномандатників), «Об’єднання «Самопоміч» – 33 (32 за списками і один мажоритарник), «Опозиційний блок» – 29 (із них за списками 27 і ще двоє в одномандатних округах), Радикальна Партія Олега Ляшка – 22 (всі за партійними списками), «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 19 місць (17 у багатомандатному окрузі і двоє в мажоритарних).

Крім того, представники ще кількох партій, які не подолали 5-відсоткового бар’єру в багатомандатному окрузі, проходять до Верховної Ради за багатомандатними: «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 6 місць, а також по одному – представники партії «Сильна Україна», Аграрна партія «Заступ», «Правий сектор» і «Воля».

Іще 94 депутати обрані наразі в мажоритарних округах як самовисуванці.

– Пане Кошель, з огляду на закиди у ЗМІ на адресу голови ЦВК Михайла Охендовського, на окрему думку його заступника Жанни Усенко-Чорної, а головне, на масу повідомлень про порушення під час голосування та підрахунку голосів, чи можемо вважати нинішні позачергові вибори до Верховної Ради вільними та демократичними, такими, що насправді відображають уподобання виборців?

– У нас, насправді, була одна із найкращих виборчих кампаній за останні два десятиліття. Якщо порівнювати з попередніми виборами – в нас були вибори без адміністративного ресурсу, без системних фактів підкупу виборців, без серйозних зловживань, без тиску на ЗМІ тощо. Тобто це вибори, за які Україні не соромно.

90% порушень і зловживань на виборах відбувались саме у мажоритарній частині. Тому зараз нам потрібно всерйоз думати про те, як повернутись до пропорційних виборів

Але, на превеликий жаль, цю досить позитивну картину дуже серйозно очорнили події останнього тижня, пов’язані з підрахунком голосів по кількох десятках мажоритарних округів. Загалом найбільша проблема цієї кампанії – це мажоритарна складова. 90% порушень і зловживань на виборах відбувались саме у мажоритарній частині. Тому зараз нам потрібно всерйоз думати про те, як не просто змінити виборче законодавство, а змінити виборчу систему і повернутись до пропорційних виборів. Тому що зараз не було проблем із підрахунком голосів, із законністю щодо пропорційної складової.

Але залишається близько 10 округів, де на сьогодні є серйозні проблеми – це мажоритарні округи. І ми можемо говорити не просто про серйозні проблеми, а там відбувається зараз зловживання, що є порушенням чинного законодавства. І тут ідеться не лише про Центральну виборчу комісію. Ідеться про комплекс дій: робота ЦВК, робота Міністерства внутрішніх справ, правоохоронних структур загалом з тим, щоб відбулися розслідування фактів належним чином і щоб Україна отримала вперше серйозні прецеденти кримінального покарання за порушення виборчого законодавства.

– Ви говорите про те, що за чинною Конституцією мажоритарки ніби взагалі не має бути і потрібно від неї відмовитися?

Зараз окремі політики пробують нав’язати виборчу модель з відкритими списками, яка буде фактично так званою прихованою мажоритарною

– За логікою політичного процесу. Тому що мажоритарка має свої плюси і мінуси, вона прекрасно працює в багатьох країнах Європейського союзу в тому числі. Але на сьогодні, відповідно до тих проблем, які є в українській політичній системі, низького рівня політичної культури, високого рівня зловживань і високого рівня корупційної складової на виборах, нам доцільно повністю відмовитись від мажоритарної складової і повернутися до пропорційної. Але обов’язково це має бути або чиста пропорційна модель із закритими списками, або із відкритими списками. Але в будь-якому разі ці відкриті списки не мають дублювати мажоритарну складову. Тому що зараз окремі політики пробують нав’язати виборчу модель з відкритими списками, яка буде фактично так званою прихованою мажоритарною. Іншими словами, на округах кандидати зможуть платити кошти, давати пільги чи товари або тиснути в будь-який інший спосіб, щоб набрати певну кількість балів по мажоритарній складовій. У цей період часу, як мінімум років на 10, ми повинні повернутися до чисто пропорційної моделі.

– Як зрештою Ви оцінюєте новий склад Верховної Ради, чи достатньо він оновився, для того, щоб парламент отримав нові пріоритети діяльності, більш близькі до інтересів населення?

– Коли ми дивимося на склад Верховної Ради, то перше, що нам впадає в вічі – це велика кількість старих облич, які голосували не лише за диктаторські закони 16 січня, а загалом за ті рішення, які привели і до подій на Майдані і привели в тому числі до війни з Російською Федерацією. Тобто це і голосування за Харківські угоди, це і голосування у лютому або неголосування, яке не зупинило війну на Майдані, тому що тоді голосування було не менш важливе, аніж диктаторські закони, коли парламент міг зупинити протистояння і припинити вбивства на Майдані. Тому до багатьох політиків є запитання.

Ми вперше в українській історії отримали не просто проєвропейську більшість, а проєвропейську конституційну більшість

І, звичайно, багатьох українських громадян надзвичайно турбує, що знов, мовляв, прийшли ті ж самі. Але попри все ми вперше в українській історії отримали не просто проєвропейську більшість, а проєвропейську конституційну більшість. Не зважаючи на те, як складеться коаліційна конфігурація, в нас є понад 300 голосів, які на виборах принаймні заявляли своє чітке бачення європейських цінностей і прагнень європейської інтеграції. Тому зараз надзвичайно важливо, наскільки не те що налагодиться робота парламенту, а налагодиться робота трикутника «президент – уряд – парламент», тому що лише в тому разі, коли ці три гілки влади будуть ставити перед собою однакові завдання і використовувати однакові механізми для її досягнення, тоді ми можемо отримати серйозний результат за короткий проміжок часу.

Все буде залежати від того, наскільки буде злагоджена робота парламенту, коаліційна угода, яка має передбачати не просто цілі й декларацію, а максимально бути конкретизована, в тому числі з переліком законопроектів, з коротким описом змісту законопроектів і що найголовніше – із чітким календарним планом, які зміни, якими етапами, в яких напрямках будуть відбуватися.

  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG