Діалог із росіянами буде неможливий доти, доки росіяни не визначать, де закінчується їхній «русский мир», бо без цього жодні сусіди Росії, і особливо українці, не зможуть спати спокійно, говорить відомий кримський журналіст та блогер Павло Казарін. Під час його поїздки до Праги Радіо Свобода зустрілося з ним, щоб обговорити питання про те, де шукати точки дотику з Росією і як вирішувати питання Криму.
Головною перешкодою на шляху встановлення діалогу між Україною і Росією Павло Казарін вважає «імперську свідомість» росіян, яка змушує їх вести діалог із позиції «старшого брата», який вважає, що той факт, що «молодші брати живуть окремо, є геополітичною випадковістю».
Де кордони Росії? Там, де живуть колишні громадяни СРСР, Варшавського блоку, Російської імперії? Де живуть християни, монотеїсти, чи двоногі?
«Проблема Росії в тому, що в неї немає пріоритету прикордонного стовпа, не зрозуміло, де вона закінчується. Уявімо собі, що «Новоросія» сталася, при чому не лише Донбас, але і Харків, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя. Чи це означає, що жителі Кіровограда, чи Сум зможуть визначати своє життя без оглядки на Москву? Чи потрібно віддати Росії ще всю Центральну Україну. Проблема «русского мира» в тому, що невідомо, де він закінчується? Де кордони Росії? Там, де живуть колишні громадяни СРСР, Варшавського блоку, Російської імперії? Де живуть християни, монотеїсти, чи двоногі? Я не маю відповіді на це питання, де закінчується «русский мир», – розмірковує далі Павло Казарін.
Тому на швидке налагодження діалогу він не розраховує.
«Україна почувається обманутою та ображеною. Тому перше, чого чекають від росіян, які приїжджають до Києва, це слів покаяння. І, можливо, через це жодного діалогу між українською та російською інтелігенцією не виходить. Бо росіяни не почуваються представниками країни-агресора, або не відчувають власної відповідальності за той політичний режим, який існує в Росії», – вважає Павло Казарін, який говорить, що останнім часом займається тим, що «пояснює Україну росіянам», «Росію українцям» та «Крим усім».
На думку Павла Казаріна, стосунки між Україною і Росією не повернуться у правове русло доти, доки не повернеться під українську юрисдикцію Крим. І на цьому, як вважає аналітик, будуть наполягати не тільки і не стільки українські політики, скільки міжнародні установи, бо цим порушується весь міжнародний післявоєнний правопорядок.
Питання Криму – це питання міжнародного порядку денного. Для Заходу принципово важливо, щоб Крим, навіть якщо б не повернувся в Україну, то як мінімум – перестав би бути російським
«Питання Криму – це не лише питання українсько-російських стосунків. Це принципове питання всього міжнародного порядку денного. Бо якщо можна анексувати територію в 21-му столітті, то це означає, що ми даємо відмашку на розмороження великої частини «холодних конфліктів. Тому питання юридичного статусу Криму – це питання, яке, можливо, не буде навіть у провадженні України, скільки у провадженні такого колективного Заходу, якщо навіть Україна не буде суб’єктно намагатися його повернути, то для Заходу принципово важливо, щоб Крим, навіть якщо б не повернувся в Україну, то як мінімум – перестав би бути російським», – вважає Казарін.
Найскладніше, на його думку, знайти спосіб врахувати в цьому процесі інтереси кримчан, бо анексія є рідкісним випадком у світовій історії, і немає достатньо відповідного досвіду.
«У нас немає якогось юридичного інструментарію, досвіду, накопиченого світовим співтовариством, який би давав нам чітку відповідь на питання, як поводитися в таких випадках. Як враховувати інтереси тих чи інших етнічних, чи соціальних груп, в якому форматі це робити, чи повинно в Криму відбуватися якесь волевиявлення щодо того, як кримчани бачать своє майбутнє, чи це має бути імперативна зміна юридичного статусу. Україні доведеться одній з перших давати відповіді на ці питання. Хотілося, щоб ці відповіді були прикладом розсудливості та вмінням працювати на перспективу», – підсумовує кримський журналіст.
