Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:51

Радітиму наближенню подання Україною заявки на членство у 2020 році – єврокомісар із розширення Йоганнес Ган


Брюссель – Поглиблення санкцій проти Росії, з огляду на погіршення ситуації в зоні конфлікту на сході України, може з’явитися на порядку денному ЄС. Так вважає новий єврокомісар із політики сусідства та переговорів із розширення, австрієць Йоганнес Ган. В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів про свої плани щодо відвідин України, майбутної інвестиційної конференції для її підтримки, та поділився своїм баченням перспектив українсько-європейських відносин у 2020 році.

– Як Ви оцінюєте останні події в зоні конфлікту на сході України? Якою має бути реакція Євросоюзу, чи не настав час для додаткових санкцій?

Про зменшення санкцій мови бути не може. Можливо, з’являться пропозиції їхнього посилення

– Події та сигнали (що надходять зі сходу України) дуже погані. Адже ми вже стали на шлях, що міг розглядатися, як позитивний розвиток. Йдеться про мінські домовленості. Мушу зазначити, що безумовно, режим припинення вогню мав місце і ми вже починали міркувати, чи потрібні накладені санкції. Однак, після цих подальших порушень (домовленостей) чітко бачимо, що про зменшення санкцій мови бути не може. Можливо, з’являться пропозиції їхнього посилення. Звичайно, це не те, до чого ми прагнемо. Ми хочемо врегулювання цієї проблеми. Я притримуюся думки, що кожен політик – в Росії, Україні чи ЄС – має служити своєму народові. Натомість, те, що нині відбувається, у гуманітарному та економічному сенсі – це дуже руйнівна політика із далекосяжними наслідками.

– Чи Ви плануєте найближчим часом відвідати Україну?

– Так, поза сумнівом це відбудеться ще до Різдвяних свят.

– Протягом цього візиту Ви плануєте побувати тільки в Києві, чи відвідаєте й схід України?

– Побачимо, зазвичай, я не можу оминути моїх колишніх обов’язків єврокомісара з регіональної політики. Тому, я б хотів побувати у регіонах. Безумовно, Україна – це величезна держава, тому хотілося б відвідати не лише її столицю.

– ЄС планує провести велику донорську конференцію на підтриму України. Чи можете надати більше інформації з цього приводу, дату її проведення, можливі суми?

– Перші переговори з цього приводу в мене вже відбулися з віце-прем’єр-міністром Гройсманом, міністром закордонних справ Клімкіним, а також із послом України при ЄС. Ми зійшлися на думці, що для початку слід розробити чітку стратегію, яку Україна презентувала б сама. В ній має бути відображене те, як сама держава має розвиватися у середній та довготривалій перспективі. А дату конференції ми б визначили після цих перших ознак. До речі, я б говорив не про «донорську», а про інвестиційну конференцію. Важливо наголосити саме на принципі її інвестиційності, бо йдеться не лише про фінанси, а й про створення кращих умов життя, процвітання країни.

– Чи чекати цієї інвестиційної конференції до різдвяних свят чи після?

– Ні, безумовно, після, але ми не зацікавлені її відкладати. Втім, насамеперед, потрібна чітка стратегія, куди ці інвестиції вкладатимуться, і тут я говорю не лише про схід, й всю країну.

– Росія вимагає внесення поправок до угоди про асоціацію ЄС-Україна. Як Ви відповідатимете на ці вимоги?

– Це угода між Україною та ЄС, без залучення третьої сторони. Тому, якщо й припустити якість переговори з цього приводу, то вони вестимуться між Україною та ЄС. Однак, все вже ухвалене, український парламент, європарламент, Європейська рада – всі вже домовилися щодо поглибленої й всеосяжної зони вільної торгівлі. Тепер має розпочатися імплементація угоди. ЄС підготував гроші, за допомогою яких буде супроводжувати підготовку України до набрання її чинності. Підготувань, наприклад, потребує український бізнес-сектор і це ми маємо намір розпочати робити наступного року.

– Коли у 2019 році Ваш мандат єврокомісара з політики сусідства та переговорів щодо розширення завершиться, які відносини на той час Ви б хотіли бачити між ЄС та Україною?

– Поглиблені, стабільні відносини. Я особисто щиро вітаю та ціную заяви президента Порошенка, щодо того, що він хоче рухати свою державу ближче до ЄС. Він водночас, цілком усвідомлює, що до моменту надсилання заявки на членство в Євросоюзі, держава має виконати домашнє завдання – реформи, а Порошенко визначив 50-60 необхідних реформ. Це дуже зважений підхід, який ми будемо всіляко підтримувати. Я радітиму в 2019 році наближенню до мети, визначеної на 2020-й – рік, який президент Порошенко обрав роком подання заявки на вступ України до ЄС. Але до того ще слід зробити ще багато роботи.

Матеріал підготували Віталій Єреміца та Rikard Jozwiak

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG