Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:41

Київ – Жоден обласний центр України не є «публічним» - такими є результати «Індексу публічності місцевого самоврядування» від громадянської мережі «Опора». Найбільш закриті – депутати міськрад. А взагалі не публічними експерти називають Донецьк і Черкаси. В міськраді Черкас запевняють: співпраця з громадськістю налагоджена.

Жоден з обласних центрів України не досяг показника публічності більшого за 80%, що дозволило б класифікувати місто як цілком публічне. Навіть лідери рейтингу – Івано-Франківськ та Вінниця (з показниками 67% і 63% відповідно) мають лише задовільний рівень в рейтингу «Опори». Про цеповідомив координатор проекту Олександр Неберикут.

Найбільш публічними є виконавчі органи. Депутати – найменш публічні

«Найбільш публічними є виконавчі органи. Депутати – найменш публічні. Публічність органів пов’язана з тим, що в них є набір приписів і вимог. Наприклад щодо надання адмінпослуг або публічної інформації. Якщо приходять запити, навіть надаючи невичерпні відповіді, але їх виконують. У випадку голови, а особливо депутатів, таких чітких приписів немає. Закон вимагає звітувати, але процедури, як це має відбуватися немає. Голови можуть називати це відкритою зустріччю, але дуже часто це є закритий формат з журналістами або лояльними до голови бізнесменами чи активістами», – пояснює Неберикут.

До групи міст, рівень публічності яких класифікується як низький, потрапив і Київ. Хоча, загалом Київська міська рада посіла третє місце в загальному рейтингу міст, її показник склав лише 58% від можливих 100%, говорить Тарас Чмут, координатор дослідження у Київській області.

«В Києві є 2 сайти – сайт Київради і КМДА. Один з них – на рівні 2000 року, дуже складно знайти інформацію, хоча він і наповнений. Сайт КМДА логічно побудований, якісно оновлюється і є зручним. На одному сайті є декларація Кличка, на іншому – нема, на одному є актуальні телефони, на іншому – нема. Найнижча публічність в київських депутатів. З хорошого – тільки проведення пленарних засідань, їхнє анонсування і інформація про них. Всього іншого про депутатів– біографій, актуальних телефонів, приймалень, партійної приналежності – абсолютно немає», – зазначив Чмут.

На сайті КМДА можна залишити звернення – пропозицію чи скаргу, додавши до них фото або відео

На сайті КМДА можна залишити звернення – пропозицію чи скаргу, додавши до них фото або відео

Черкаси – відкрите місто?

Як взагалі непублічні в рейтингу зазначені Черкаси й Донецьк (з показником 37% і 34% відповідно).В цих містах, хоч і з різних причин, не виконується прописані законодавством обов’язки – в сфері оприлюднення документів, доступу до публічної інформації, прозорості бюджетного процесу, функціонування сайтів, залучення громади до ухвалення рішень, доступність адміністративних послуг.

Водночас, як зазначила в коментарі Радіо Свобода Юлія Крапива з прес-служби Черкаської міської ради, влада цього міста – дуже відкрита, співпрацює з громадськістю, проводить круглі столи та збори. Хоч і певні недопрацювання теж є, каже вона, – через тривалу відсутність міського голови.

«Запроваджуємо на сайті міської ради платформу Open City, де мешканці можуть контактувати з владою, повідомляти з додаванням фото і відео матеріалів про проблеми. Також підписали меморандум стосовно запровадження електронного листування. Це стосується, наприклад, рішення сесії міськради. Зазвичай, ми бачимо готові проекти рішення, коли пізно вносити зміни. А це буде розсилка проекту, на що будуть підписані певні управління, департаменти, громадські організації. Вони будуть вносити свої рекомендації. Якщо вони невраховані, то треба надати чітку аргументацію, чому.Тобто розробляються проекти рішень спільно з громадою».

В цілому у 2014 році органи та посадові особи місцевого самоврядування стали більш закритими. 48% з можливих 100% – такий середній показник публічності українських міст.

Дослідження «Індексу публічності місцевого самоврядування» проводиться другий рік поспіль. У 2013-му проект охопив 11 міст, а в 2014 році об’єктом моніторингу стали муніципалітети усіх обласних центрів України, крім Криму. Активна фаза дослідження тривала впродовж липня-вересня й за цей період учасники вимірювання подали понад 700 запитів на отримання публічної інформації і здійснили близько 400 моніторингових візитів.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG