Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:26

Російські банди Нью-Йорка вже не тероризують місто


Олександр Ґрант (праворуч) із засудженим вбивцею Монєю Ельсоном на Брайтон-Біч у 2003 році

Олександр Ґрант (праворуч) із засудженим вбивцею Монєю Ельсоном на Брайтон-Біч у 2003 році

Легендарна «російська мафія» Нью-Йорка мала не лише своїх прихильників серед голлівудських режисерів, але і своїх літописців. Одним з них був кореспондент емігрантської газети «Новоє русскоє слово» Олександр Ґрант. Він мав зв’язки у кримінальному світі, відомі вбивці та шантажисти були героями його інтерв’ю. Нині, коли йому самому вже за 70, він зустрівся з кореспондентом Радіо Свобода в Нью Йорку, щоб розповісти свою історію.

Коли радянські емігранти, а з ними і відомі мафіозі переїжджали до Нью-Йорка, Америка стикнулася з новим феноменом – «російська мафія». Звичайно, там були не лише росіяни. Відомі фігури цього злочинного світу включали і народженого в Радянській Україні Семена Могилевича, який є досі у списку «Десяти найбільш розшукуваних злочинців» Федерального бюро розслідування, і інших відомих гангстерів.

Коли в «російському» районі Нью-Йорка, Брайтон-Біч, почалася стрілянина, а кількість трупів зростала небаченими для міста темпами, американські журналісти мали до кого звернутися – найкраще цей світ знав Олександр Ґрант, сам колишній москвич і виходець з адвокатської родини.

Як він згадує, ще батько навчив його старій приказці про те, що від тюрми не треба зарікатися. Але молодий москвич, який в 1960-х був студентом, мріяв про іншу кар’єру. Він хотів бути журналістом. Але не в Радянському Союзі.

«Ми від самого початку мали натягнуті стосунки з Радянською владою. Ми не любили одне одного. Але в неї було більше можливостей», – говорить Олександр Ґрант в інтерв’ю Радіо Свобода.

Майбутній знавець нью-йоркського гангстерського світу в Радянському Союзі намагався допомагати дисидентам, передавав через своїх друзів літературу «самвидаву», матеріали процесу над поетом Йосипом Бродським. За поширення антирадянської літератури, а також за валютні махінації, бо в нього знайшли валюту, він отримав п’ять років колонії. Незабаром після звільнення він потрапив у в’язницю ще раз. Цього разу за те, що збив людину машиною.

Роки тюрми він називає найважливішим часом свого життя, коли він «подорослішав», і став розбиратися в тому, «що є добро, а що зло». Як журналіст, який потім писав про злочинців, він мав унікальне становище – йому довіряли і правоохоронні органи, і злочинці.

Нині в Нью-Йорку злочини відбуваються в комп’ютерній мережі

Емігрувавши у середині 1980-х років, Ґрант одразу взявся писати про злочинний світ у «Новому русскому слові». Він познайомився з легендарними фігурами: Борисом Найельдом, Маратом Балагулою, Монєю Ельсоном, та самим Семеном Могилевичем, якого Ельсон називав «найбільшим злочинцем світу».

Могилевич, який, за повідомленнями, живе зараз в Росії, дав інтерв’ю Ґранту, за яким він приїхав до Москви. Картину гангстерського сходу він описав так:

«Навколо нього сиділи люди, яких я не знав. Вони говорили між собою, а в мене було враження, що я сиджу на засіданні кабінету міністрів. Вони говорили: пошліть чотири літаки за цим вантажем туди, чотири поїзди пшениці сюди, вугілля привезіть звідти. Це виглядало так, ніби вони вирішували долю країни».

Нині ситуація змінилася. В Нью-Йорку вже не стріляють, як колись. А злочини стали відбуватися переважно в комп’ютерній мережі. Як згадує Ґрант, коли минулого року Вадима Василенка засудили за відмивання грошей для кібернетичної банди, то перше, що він зробив, повернувшись до рідної України, написав блог у «Живому журналі». Він складався з кількох слів: «мене депортували». Подробиці читайте в Олександра Ґранта.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG