Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:30

Державна таємниця Росії. Загиблі на Донбасі російські десантники


Віктор Рєзунков

Конституційний суд Росії ухвалив, що слідчі органи не мають права приховувати відомості про загиблих росіян під приводом збереження державної таємниці. На сайті суду опублікована ухвалена ще 6 листопада на закритому засіданні постанова щодо справи про перевірку конституційності статті 21 та статті 211 Закону «Про державну таємницю» у зв’язку зі скаргою громадянина Олега Лаптєва.

Рішення суду теоретично може допомогти родичам російських військовослужбовців, котрі загинули на сході України, в умовах, коли влада Росії цілком заперечує, що спрямовує війська на територію сусідньої держави.

Між тим, сама справа, яка розглядалася в Конституційному суді Росії, до подій в Україні ніякого стосунку не має.

Постанова Конституційного суду була ухвалена після заяви жителя республіки Марій Ел Олега Лаптєва. Його рідного брата – співробітника міліції – у 2011 році запідозрили в зґвалтуванні. А через кілька днів його знайшли повішеним в ізоляторі тимчасового утримання одного з відділень поліції Йошкар-Оли. Правоохоронні органи неодноразово проводили перевірки, але відмовлялися порушувати кримінальну справу, посилаючись на державну таємницю, на якісь «дані про сили, засоби, методи та осіб, які надають сприяння оперативно–розшуковій діяльності на конфіденційній основі». Тому Олег Лаптєв і оскаржив в Конституційному суді кілька статей закону «Про державну таємницю». У постанові суду, зокрема сказано: «Особа, за фактом смерті близького родича якої проводилася дослідча перевірка, і адвокат, який є її представником, у разі відмови в ознайомленні з матеріалами перевірки повідомлення про злочин з посиланням на наявність в них відомостей, які належать до державної таємниці, має право домагатися вживання всіх можливих заходів для усунення цієї перешкоди і отримання доступу до тих відомостей, які свідчать про наявність чи відсутність злочину, з тим, щоб мати можливість сформувати власну позицію щодо законності і обґрунтованості процесуальних рішень про відмову в порушенні кримінальної справи, навіть якщо вжиття таких заходів вимагатиме з боку посадових осіб та органів, які здійснюють дослідчу перевірку, додаткових зусиль, – інше суперечило б принципам, що випливають зі статей 2 і 18 Конституції Російської Федерації».

Чи може постанова Конституційного суду поширюватися і на справи російських військовослужбовців, які загинули в Україні, відомості про які приховує Міністерство оборони? Чи може влада тепер, під приводом збереження державної таємниці, відмовлятися надавати інформацію про загиблих або поранених російських військовослужбовців в Україні чи інший «гарячих точках»

Елла Полякова

Елла Полякова

Голова правозахисної організації «Солдатські матері Санкт-Петербурга» Елла Полякова сприйняла звістку про рішення Конституційного суду з надією.

– Це дуже непогане рішення Конституційного суду, яке підтверджує, що система захисту прав людини в Росії діє, спирається на конституційні права людини в розділі другому Конституції. Але цей механізм треба відпрацьовувати. У цьому рішенні Конституційного суду, яке мене, в принципі, радує, є і деякі недоліки. Наприклад, не вказані правозахисні організації, які захищають в Росії права людини. Там є моменти, які бентежать. Але в цілому – це хороше рішення.

– Ви зовсім нещодавно зверталися в Міністерство оборони і в Головну військову прокуратуру з проханням надати Вам дані про поранених і загиблих в Україні російських військовослужбовців. Вам відповіли, поки що з Міністерства оборони, дані надати відмовилися, і у відповіді послалися на «лікарську таємницю». Тепер, після постанови Конституційного суду, Ви розраховуєте на отримання необхідної інформації?

– Так, я вважаю, що саме це рішення Конституційного суду і допоможе нам отримати таку інформацію. Тому, що ми говоримо про головне: про життя і смерть людини. Про життя громадян Росії. І, якщо скоюється якийсь злочин, замах на життя і здоров’я громадян, то розслідування цього має бути гласним і доказовим. І посадові особи в такій ситуації повинні захищати права людини, а не приховувати правду.

Лев Шлосберг

Лев Шлосберг

Правозахисник, депутат Псковського обласного зборів Лев Шлосберг, ще не ознайомився з текстом Постанови Конституційного суду, але переконаний в тому, що воно не має ніякого стосунку до подій в Україні.

«Я не бачив ще рішення Конституційного суду, і нічого не можу коментувати по цій частині. Я вас запевняю, що це рішення ніяк не пов’язане з українськими подіями. Ніяк. Для того, щоб було ухвалене рішення Конституційного суду, люди повинні пройти російські суди, отримати відмови, довести що правозастосування закону притискає їхні права, подати заяву до Конституційного суду, а там – шестимісячна черга на розгляд справ. Припустити, що вчора громадяни звернулися до Конституційного суду, а сьогодні він дав «ляпаса» чинній владі, неможливо. Історія, на підставі якої ухвалює рішення Конституційного суду може бути річної давнини. Ніякого зв’язку з українською історією це рішення саме по собі не має. Конституційного суду не може ухвалювати рішення щодо однієї людини. Він робить це згідно з нормою права. Це – не Верховний суд, він не розглядає судові казуси. Він розглядає тільки аспекти нормотворчості: відповідає закон Конституції або не відповідає? І нічого більше. Але його рішення може позначитися на людях, які зараз втратили своїх близьких в Україні», – говорить Шлосберг.

10 листопада Лев Шлосберг отримав відповідь на свій запит до Головної військової прокуратури Росії, представники якої відмовились відповідати на його питання, посилаючись якраз на закон «Про державну таємницю». У своєму запиті депутат просив перевірити інформацію про 12 загиблих військовослужбовців, встановити, на підставі яких наказів вони покинули місця постійної дислокації, в яких географічних точках і за яких обставин загинули.

Ми припускаємо, що вони загинули на території України під час незаконних бойових дій, виконуючи наказ вищого командування

«Я вважаю, що відповідь з Головної військової прокуратури, незважаючи на її, скажімо так, значну стислість, є важливим документом в наших спробах встановити обставини загибелі російських військовослужбовців влітку і восени 2014 року. Ми припускаємо, що вони загинули на території України під час незаконних бойових дій, виконуючи наказ вищого командування. У нас немає жодного бажання звинуватити в чому-небудь конкретному людей, які загинули. Ми вважаємо, що їм були віддані злочинні накази, і через ті чи інші причини вони не змогли ухилитися від їх виконання. Відповідь Головної військової прокуратури на мої вісім питань містить в собі, образно кажучи, відповідь на півтора питання. Головна військова прокуратура підтвердила, що сім’ям загиблих виплачуються всі, згідно з російським законодавством, соціальні допомоги. Але при цьому Головна військова прокуратура підтвердила факт загибелі цих людей. І я можу зараз сказати абсолютно точно про участь деяких невстановлених невідомих осіб, які продовжували вести сторінки загиблих «ВКонтакті» і виступати від їхнього імені, від імені загиблих, щоб створити враження, що вони живі. Головна військова прокуратура в цій історії поставила крапку і підтвердила той факт, що вони загинули. Усі інші шість питань, не пов’язаних з обставинами виходу цих військовослужбовців за межі місць постійної дислокації, а Головна військова прокуратура підтверджує той факт, що вони загинули за межами місць постійної дислокації їх частин, тобто поза Псковську область; ці питання були про те, хто наказав, яким чином наказав, куди були переміщені ці люди, де вони загинули, за яких обставин, на всі ці питання прокуратура не відповіла. Але, при цьому повідомила, що всі ці обставини встановлені щодо кожного з військовослужбовців високопрофесійними фахівцями судово-медичної експертизи, і те, що зараз проводиться перевірка в рамках кримінально-процесуального закону на предмет порушення кримінальної справи. Або відмови в її порушенні. Я вважаю, що в тих умовах, в яких працюють російські правоохоронні органи, в тому числі Головна військова прокуратура, ця відповідь містить максимум інформації, яку могли повідомити. Дуже багато людей лають Головну військову прокуратуру за цю відповідь, а я не згоден. Розуміючи, що це – не вільна організація з нагляду за збройними силами, я вважаю, що Головна військова прокуратура у своїй відповіді на все, що вона відповіла, відповіла чесно. Єдине, з чим я категорично не згоден, так це з останньою пропозицією цієї відповіді про те, що на думку прокуратури під час аналізу наказів і розпоряджень органів військового управління і військових посадових осіб не виявлено порушень російських законів і, що, відповідно, прокуратура не знайшла підстав для вжиття заходів прокурорського реагування. Я з цим не згоден. Я впевнений, що і Конституція, і Закони РФ були порушені. У тих, хто віддавав ці накази, є імена, прізвища та по-батькові. Звання та посади. Рано чи пізно вони стануть відомі і стануть предметом слідства та судового розгляду. Скільки часу буде потрібно чекати цього суду – ніхто сьогодні не скаже». – говорить Шлосберг.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

Антивоєнний заклик, поширений у соцмережах

Антивоєнний заклик, поширений у соцмережах

На цю ж тему:

На Донбасі воює 75% «ополченців» із Росії – друг 18-річного загиблого юнака

Втрати російської армії на Донбасі сягають до 4360 осіб – Васильєва

У Росії в СІЗО помістили 73-річну правозахисницю, яка розслідувала справи про загибель солдатів

Російські вояки на Донбасі. Наказано брехати

Зниклі безвісти вояки Росії на Донбасі

Місто Росії, яке чекає на труни з Донбасу

Російські вояки повертаються у трунах зі «смертельної відпустки»

У російському Брянську «афганці» проти війни в Україні

Секрети «таємної війни Путіна»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG