Врожайність, як у США та Франції, дасть Україні 120 мільйонів тон зернових на рік – аграрій

Цими днями у США перебуває делегація українських аграріїв. Мета – розширити співпрацю зі Сполученими Штатами, привести в Україну нові інвестиції і розпочати нові проекти. Про що домовляються з американцями українські аграрії, які проекти планують разом з ними спільно починати, розповів «Голосу Америки» президент «Української зернової асоціації» Володимир Клименко.

– Зараз наша делегація ««Української зернової асоціації» перебуває у Вашингтоні. Два дні ми були в Айові. Ми зустрічаємося з аграріями і ми готуємо зерновий конгрес, який відбудеться у березні 2015 року.

– Що означає зерновий конгрес?

– Нам цікаве проведення зернового конгресу в США, тому що Україна десь 10 років тому вирощувала 30 мільйонів тонн зерна. Минуло 10 років. І в минулому році, і в цьому році ми зібрали урожаю більше 60 мільйонів тонн. Таким чином Україна вдвічі збільшила виробництво зерна. Якщо подивитися на врожайність, то ми побачимо, що якби Україна сьогодні мала б таку врожайність по кукурудзі та сої як у США, а ячменю і пшениці таку врожайність як у Франції, на таких же площах – Україна могла б сьогодні одержувати 120 мільйонів тонн зернових. Не 60, а 120. Це є те саме завдання, яке сьогодні поставив і уряд України, і аграрії України. Ми повинні в найближчі 10-15 років одержати 120 мільйонів тон зернових.

– Що роблять сьогодні американці такого, що не робить Україна? Що ви можете призти зі СШа в Україну, щоб досягнути такої цілі?

– Якщо ми подивимося на показники врожайності і подивимося на передові країни світу, то стає зрозуміло, що врожайність стає інтегральним показником розвитку як самої держави, так і аграрного сектору. В першу чергу, нам потрібні нові технології обробітку землі, нам потрібна нова техніка, насіння. До речі, нещодавно ми були в компанії «Піонер» – нове покоління насіння кукурудзи може давати по 20 тонн з гектара, а не 10 тонн як сьогодні, навіть в Айові, в найкращому штаті по кукурудзі в США. Тому ці напрямки нам потрібні.

Ще потрібно сказати, що найкращі пакети страхування розроблені, кредитування аграрного сектору, хеджування ризиків на чиказькій біржі – це знаходиться в США. Ще дуже цікавий напрямок – це наша співпраця в космічній галузі – те, що служить для прогнозування урожайності у всьому світі. Це теж є в США. Тому нам є чому вчитися. Ми не просто так сюди приїжджаємо. І цей конгрес, я впевнений відіграє дуже велику роль в співробітниці України і США.

– Чи нові технології означають, що в нас з’явиться продукція так звана «ГМО» і наскільки це велика проблема для України?

– Україна підписала всі документи з Європейським союзом. Відношення до генно-модифікованих рослин в Європейському союзі навіть більш жорстке, ніж у США. І тому Україна буде йти через підписання цих умов до того, як є в Європейському союзі. Але якщо Україна серйозно займеться біоетаноловою промисловістю, то ми будемо займатися виробництвом генно-модифікованої кукурудзи, а генно-модифікована кукурудза – це те, що потрібно для біоетанолу.

– Чи є зараз в Україні генно-модифіковані товари?

– В Україні генно-модифіковані товари є, але їх пропорції такі, що відповідають законодавству України.

– Чи збільшаться вони незабаром?

– Безумовно. Вони повинні збільшитись. Але такі рішення ухвалить парламент. У нас новий парламент і, до речі, багато спеціалістів з аграрного сектору стали новини парламентарями. Тому на нашому конгресі основне, що буде – він почнеться з круглого столу між парламентарями України і парламентарями США.

– До речі, чи мали Ви можливість поговорити з американцями, чи бачать вони проблему в «ГМО», наприклад, якщо вони порівнюють здоров’я нації з Європою?

– Я знаю, що ця проблема для США є дуже нагальною. Про неї дуже багато говорять. Я так думаю, що Україна і в цьому плані повинна орієнтуватися і на ЄС, і на США.